Як уберегти дітей від шкідливої інформації в медіа в умовах війни?

6 березня, 12:00 - круглий стіл на тему: "Як уберегти дітей від шкідливої інформації в медіа в умовах війни?".

Організатор: Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

До участі запрошені: представники Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, офісу Радниці – уповноваженої Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова, Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Офісу Ради Європи в Україні.

Модератор: Ольга Герасим’юк - голова Національної радм з питань телебачення і радіомовлення.

Чому це цікаво?

Захід відбудеться як продовження започаткованого діалогу на тему розбудови безпечного і толерантного інформаційного суспільства в Україні у рамках проєкту «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство». Також він спрямований на імплементацію нових законодавчих норм щодо захисту дітей у медіа. 

Як зазначають організатори, нині, коли Україна живе в умовах війни, українські діти особливо потребують нашого захисту, піклування і любові. Медіа мають уважно ознайомитися з новими нормами Закону України «Про медіа», що стосуються захисту дітей. Ми разом маємо подбати про те, як діяти в інформаційному полі, аби забезпечити дітям здорове дитинство і не завдавати додаткових психологічних травм.

Медіарегулятор тривалий час опікується питанням захисту дітей у медіа. Ще 2016 року розпочала свою діяльність відповідна робоча група Національної ради. За цей час спільно з представниками медіагруп, науковцями-психологами, журналістами, громадськістю створено п’ять актів саморегулювання, які стосуються чутливих питань і їх висвітлення в медіа. Усі вони свого часу мали неабиякий резонанс у суспільстві.

Додаткова інформація за тел.: (044) 234-97-99, (097) 149-82-66.

Посилання на zoоm-конференцію організатори надішлють зареєстрованим учасникам.

Зареєструватися для участі в круглому столі можна до 4 березня (18:00), написавши на електронну адресу сектору роботи з громадськими об’єднаннями, органами співрегулювання та суспільним мовником Національної ради: sectornru@nrada.gov.ua

Формат заходу – офлайн (Зала 2) +онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація журналістів за тел.: 278-75-75 або через електронну пошту presstvr@nrada.gov.ua до 5 березня (18:00).

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV. 

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram.

Підсумкові матеріали:

Україна не використовує дітей у військових конфліктах - уповноважена Президента з прав дитини та дитячої реабілітації

Україна першою у світі розробила національний превентивний план щодо грубих порушень відносно дітей і не використовує дітей у військових конфліктах.

Про це на круглому столі "Як уберегти дітей від шкідливої інформації в медіа в умовах війни?", який відбувся в Укрінформі, сказала уповноважена Президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук.

"Україна не використовує дітей проти агресора, не використовує, а максимально намагається захистити їх. Ми перша країна у світі, яка без примусу розробила національний превентивний план щодо грубих порушень стосовно українських дітей. Ми перша країна у світі, яка без примусу підписала спільний з ООН превентивний план на випередження всіх злочинів. Ми робимо все, щоб захистити наших дітей, і цю практику популяризуємо в інших країнах. Тому що те, що відбувається з нашими дітьми, не має відбуватися з дітьми в будь-якій країні світу", - сказала Герасимчук.

Вона наголосила, що для кожного дорослого максимально важливо усвідомлювати: те, що проживають зараз українські діти, максимально їх травмує, і необхідно зробити все для збереження їхнього ментального здоровʼя.

Водночас, як зауважила Герасимчук, наразі в ЗМІ трапляється контент, який може прямо вплинути і на безпеку дітей, а також на імідж України. За приклад вона навела історію неповнолітньої дитини з однієї з областей, яка допомагала ТЦК, і як це було висвітлено у ЗМІ. За словами спікерки, публікації щодо цього виходили під такими заголовками і з такими формулюваннями, що були зафіксовані моніторингом ООН.

"Після всіх цих публікацій ООН уже зафіксувало цей випадок. І він порахований як одне з шести порушень проти дітей у збройних конфліктах з боку України. Отже, сьогодні ми вже маємо висновок-зауваження спеціального механізму ООН в претензіях до України у скоєнні злочину проти дітей у вербуванні і використанні. Тобто звинувачення є, тому що зафіксовано було не один раз у медіа. І це не потребує жодної верифікації (з боку ООН - ред.), що там було насправді. Ми з вами програли в даному випадку і політичну битву і на інформаційному полі, хоча насправді злочину не було", - розповіла Герасимчук.

Вона додала, що у випадку, якби населений пункт, де проживає ця дитина, опинився під окупацією, то виникла б пряма загроза і дитині, і її родині.

"Тобто коли ми публікуємо історії про нібито геройства дітей, ... такі випадки можуть інколи зашкодити дитині - коли ми вказуємо, де вона проживає, її прізвище, обличчя, яке можна легко ідентифікувати. І страшно думати про те, що може відбутися з дитиною і її родиною", - наголосила Герасимчук.

Вона нагадала Кодекс етики українського журналіста про обережність висвітлення питань, повʼязаних із дітьми, зокрема про вагомі підстави при висвітленні обставин приватного життя неповнолітніх і дозвіл на це від батьків чи опікунів. Водночас уповноважена Президента зазначила, що навіть дорослі, батьки чи представники навчальних закладів, даючи дозвіл на зйомку чи спілкування з дитиною, можуть не повною мірою усвідомлювати, наскільки це може бути для дитини травматично чи небезпечно.

"Тому перш ніж щось публікувати, розповідати персональну історію дитини, будь ласка, подумайте, чи не зашкодить це дитині, навіть якщо ви маєте дозволи", - сказала Герасимчук.

У деяких матеріалах ЗМІ, акцентувала вона, іноді фігурують назви населених пунктів, місця роботи родичів, інші факти, які дозволяють ідентифікувати героїв сюжетів, особливо якщо це невеликі населені пункти.

Також уповноважена Президента звернулася до ЗМІ з проханням при висвітленні тих чи інших подій не знімати дітей в групі, тому що завчасно неможливо зрозуміти, яку подробицю своє історії дитина вирішить розповісти, і як це може вплинути на інших.

Як зазначила на круглому столі голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк, зараз ворог не просто викрадає українських дітей, а й використовує медіа, щоб зробити дітей більш вразливими.

"Ми постійно маємо думати, що ми можемо зробити ще (у сфері захисту дітей - ред.). У минулому листопаді ми оновили деякі акти, оновили правила, що певною мірою визначають ризики роботи медіа в час воєнних подій. Ми повинні памʼятати, що ІПСО дуже серйозно використовує всі наші медійні прояви. Там, де ми можемо часом вживати іронію або при створенні реклами використовуємо дітей, то ворог при цьому розносить по світу, що Україна начебто використовує дітей. Тому нам, медіа, часом інтуїтивно треба розуміти, відчувати це. Це не пропишеш у законі, це треба проговорювати і вивчати. Саме тому ми наголошуємо на відповідальності медіа будь-яких форм", - сказала Герасим’юк.

Також це стосується і теми висвітлення насильства над дітьми, у тому числі сексуального, спілкування з дітьми, які отримали інвалідність унаслідок бойових дій, психологічні травми.

"Звертаю вашу увагу, що на нашому сайті знаходяться рекомендації психологів (як спілкуватися з дітьми, що постраждали внаслідок російської агресії - ред.), там є уточнення щодо висвітлення інформації про депортованих дітей, про комунікацію медіа з дітьми, які отримали інвалідність", - сказала Герасим’юк.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Офісу Генерального прокурора, наразі задокументовано факти загибелі внаслідок російської агресії 534 українських дітей, поранено 1233 дитини. Ці дані - без повного врахування з місць активних бойових дій. За даними уповноваженого Верховної Ради з прав людини, станом на кінець 2023 року, офіційно підтверджено депортацію росіянами 19 540 українських дітей, на тимчасово окупованих територіях Росія продовжує викрадати українських дітей.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк