Проєкт «Візія-2033»: Як повернути українських вчених з-за кордону?
4 червня, 11:00 - круглий стіл на тему: «Проєкт «Візія-2033»: Як повернути українських вчених з-за кордону?».
Організатор: Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування».
Учасники: Олег Дунда - народний депутат України; Наталія Землянська - голова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; Олександр Шубін - перший заступник голови СПО профспілок на національному рівні, заступник голови ФПУ; Світлана Калініна - декан економіко-правового факультету Маріупольського державного університету (м. Київ), доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України; Юрій Гаврилечко - к. н. з держ. упр., доцент кафедри національної безпеки, менеджменту та публічного адміністрування Чернігівського інституту інформації, бізнесу і права ЗВО «МНТУ»; Олександра Решмеділова - політолог, кандидат філософських наук; Дмитро Дегтяр - співзасновник HRD Club Ukraine; Ілля Несходовський - керівник аналітичного напряму мережі «АНТС»; Олексій Позняк - завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, кандидат економічних наук; Ігор Єгоров - завідувач відділу Інноваційної політики Інститут Економіки та прогнозування НАНУ, член-кореспондент НАНУ, доктор економічних наук, професор; Світлана Цимбалюк - декан факультету управління персоналом, соціології та психології КНЕУ імені Вадима Гетьмана, д.е.н., професор, лауреат Премії НАН України імені В. Птухи; Олена Заїка - представниця МОН, державний експерт експертної групи з питань розвитку та роботи з дослідницькою та критичною інфраструктурою;. Лариса Лісогор - д.е.н., професор, головний науковий співробітник центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень; Світлана Ланська - в.о. завідувача кафедри економіки праці Маріупольського державного університету, к.е.н., доцент.
Модератор: Василь Воскобойник - президент Асоціації «Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування».
Питання до обговорення:
- Які кроки вже зараз робить влада, щоб зупинити "відтік мізків" та повернути українських вчених з-за кордону?
- Чи може "відтік мізків" мати позитивні наслідки для країни?
- Яка роль освіти у поствоєнному відновленні України?
Чому це цікаво?
Кількість науковців в нашій державі порівняно з 1991 роком зменшилася на 80 відсотків. Україна переживає масовий "відтік мізків", посідаючи 4 місце у світі за цим показником. Це пов'язано з декількома факторами: низький рівень зарплат і відсутність перспектив для науковців та кваліфікованих фахівців в Україні, недостатнє фінансування освіти, що призводить до застарілої інфраструктури та неконкурентних програм навчання, неспроможність системи освіти відповідати потребам ринку праці, що призводить до структурного безробіття.
Як змінити ситуацію? Відповідь на це запитання шукатимуть учасники круглого столу.
Довідково. Дослідження, котрі були проведені у рамках проєкту «Візія-2033», профінансовані Міжнародним фондом «Відродження».
Захід організовано Асоціацією «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» в межах реалізації проєкту «Візія-2033: збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя» за підтримки Програми USAID «РАДА: наступне покоління», що виконується ГО «Інтерньюз Україна».
Формат заходу – офлайн (Зала 2).
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/UkrinformTV.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Питання утримання, повернення та залучення науковців мають стати для України стратегією на десятиріччя наперед – експерти
Розвиток науки та повернення науковців в Україну - це питання майбутнього нашої країни як держави, і утримання, повернення та залучення науковців вимагають стратегії, розробленої на десятиріччя наперед.
Про це говорили експерти в Укрінформі під час круглого столу на тему «Проєкт «Візія-2033»: Як повернути українських вчених з-за кордону?».
«За приблизними підрахунками, озвученими на конференції Фонду Гумбольдта у Берліні, сьогодні країни Євросоюзу надали підтримку близько 7000 українських вчених, значна частина з яких отримали короткострокові стипендії в університетах і дослідницьких установах Німеччини. Проте збереження активних науковців повинно бути в пріоритеті у наших можновладців, навіть якщо ці люди знаходяться за кордоном. Як і в питанні трудової міграції, утримання, повернення та залучення науковців вимагає від держави стратегії, яка б розроблялася на десятиріччя наперед. Бо в розрізі десятків років саме наука може допомогти Україні стати конкурентоздатною у цьому світі», - сказав президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
В цілому погоджуючись з тезами співрозмовника, головний науковий співробітник центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Лариса Лісогор ще додала, що для стимулювання саме молодих науковців залишатися в Україні потрібно покращувати якість підготовки інфраструктури освітніх закладів. А це в сьогоднішніх реаліях, на її думку, можливо лише за умов співробітництва бізнесу та наукової сфери. Створення та розвиток освітньо-науково-виробничих хабів та кластерів має стати одним із питань на перспективу в Україні.
Підтримав цю ідею співзасновник HRD Club Ukraine Дмитро Дегтяр, який зазначив, що сьогодні бізнес вже знаходиться за 5 хвилин до справжньої катастрофи з персоналом. І тому ті власники компаній, які, не чекаючи рішень державного рівня, вже вкладають гроші у пошук альтернатив та підготовку кадрів, мають більше шансів на розвиток.
Ще одну негативну тенденцію останніх років у вітчизняній економіці окреслив завідуючий відділом інноваційної політики Інституту економіки та прогнозування НАНУ, професор Ігор Єгоров.
«Наразі ми спостерігаємо за негативними структурними змінами в нашій економіці, які розпочалися ще до війни. Сьогодні більшість спеціальностей, пов'язаних з технічними науками, є непопулярними. Окрім можливо тих, що пов’язані з комп'ютерними технологіями. Наприклад, в електронній галузі на початку 1990-х років працювало 250 тисяч людей, а зараз, за підрахунками моїх колег, їх залишилося менше 10 тисяч. Суто науковою діяльністю в цій сфері може займатися взагалі дуже невелика частина людей», - сказав він.
Ці виклики розуміють і представники законодавчого органу влади. Зокрема, народний депутат України Олег Дунда повідомив, що парламент працює над окремими ініціативами для школярів, покликаними сприяти їхній самореалізації та подальшому втіленню наукових проєктів та ідей.
Але однією з найболючіших проблем наукової сфери в Україні залишається її критичне недофінансування. Саме через невеликі заробітні плати молодь не йде в науку, а науковці шукають реалізацію за кордоном. Тож, на думку завідувача сектору міграційних досліджень Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олексія Позняка, нашим урядовцям варто розглянути можливість долучити європейські країни до фінансування наукових установ та колективів тих закладів, які мають спільні з українськими науковцями проєкти.
«На жаль, можливості уряду України запобігти виїзду науковців за кордон та стимулювати їх повернення є досить обмеженими. Збільшення фінансування наукових досліджень, розширення системи грантів потребує залучення коштів міжнародних донорів. Перспективним видається проведення переговорів з Європейською комісією щодо фінансування, на грантовій основі, в рамках співробітництва з мобільності талантів спільних наукових проєктів колективів українських наукових установ та наукових установ країн ЄС, в яких працюють українські вчені», - зауважив він.
На переконання керівника аналітичного напряму мережі «АНТС» Іллі Несходовського, підтримка участі в міжнародних проєктах дозволить українським вченим зберегти свою кваліфікацію та внести вклад у розвиток науки в Україні в подальшому.
«Після війни українські вчені матимуть можливість повернутися у відновлені університети і наукові центри та активно розвивати наукову сферу країни», - сказав Несходовський.
Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський зустрівся з молодими науковцями й представниками Малої академії наук, привітав їх із професійним святом та відзначив державними нагородами.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк