Доброчесність як інструмент оцінки професіоналізму суддів, прокурорів та правоохоронців
10 жовтня, 14:30 - експертна дискусія на тему: «Доброчесність як інструмент оцінки професіоналізму суддів, прокурорів та правоохоронців: перспективи уніфікації підходів».
Організатор: Центр політико-правових реформ.
Учасники: Микола Хавронюк - член правління, директор з наукового розвитку ЦППР; Роман Смалюк - експерт з питань судівництва ЦППР; Євген Крапивін - експерт з питань кримінальної юстиції ЦППР.
До участі запрошені: фахівці з реформування судів, органів прокуратури та правопорядку, представники громадськості.
Модераторка: Ольга Піскунова - експертка ЦППР з антикорупції.
Питання до обговорення:
- індикатори доброчесності для суддів, розроблені Центром політико-правових реформ;
- перспективи використання досвіду суддів під час впровадження критерію “доброчесності” при розширенні конкурсних засад призначення керівників цих органів, керівних посад в цих органах;
- державна політика щодо впровадження єдиних показників доброчесності для прокурорів, працівників органів правопорядку.
Чому це важливо?
Попри те, що доброчесність є одним з важливих критеріїв відбору суддів та набирає такої ж ваги у конкурсних процедурах до прокуратури та органів правопорядку, до розуміння змісту поняття «доброчесності» не існує усталеного підходу. Сьогодні є об'єктивна необхідність наблизити підходи до визначення індикаторів доброчесності з урахуванням специфіки кожного з цих органів правосуддя та правопорядку, щоб застосовувати даний критерій оцінки як дійсно ефективний інструмент.
Центр політико-правових реформ роками аналізував практику оцінювання доброчесності та дисциплінарну практику суддів і кандидатів на посади суддів, членів органів суддівського врядування. За результатами аналізу оцінки доброчесності суддів і кандидатів на посаду судді, цього року було підготовлено аналітичний звіт «Індикатори доброчесності», який може бути покладений в основу Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді). Так само він може бути застосований у перспективі поширення доброчесності як обовʼязкового критерію оцінки кандидатів на посади прокурорів та працівників органів правопорядку, насамперед їхнього керівного складу.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Більшість висновків про невідповідність суддів критерію доброчесності пов'язана з майном - дослідження
Більшість рішень щодо невідповідності суддів або кандидатів у судді критерію доброчесності пов'язана з майновими питаннями.
Про це сказав експерт з питань судівництва Центру політико-правових реформ Роман Смалюк під час експертної дискусії в Укрінформі, презентуючи результати дослідження «Доброчесність у системі правосуддя».
За його словами, у межах дослідження була проаналізована практика доброчесності в системі правосуддя, яка склалася за 8 років. Загалом предметом аналізу стали 347 рішень, зокрема Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя, Етичної ради тощо.
«Ми виявили, що у 73% рішень єдиною підставою або однією з підстав, яка слугувала підставою для висновку про невідповідність особи критерію доброчесності, були так звані проблеми з майновими питаннями. Тобто або порушення вимог щодо декларування, або неспроможність пояснити джерела походження власного майна, або ж сумнівний спосіб набуття цього майна», - сказав Смаглюк.
За його словами, у процесі дослідження вивчалися питання професійної доброчесності суддів та кандидатів на посади суддів.
«У 137 рішеннях була наведена ця підстава. Тобто в кожного другого судді проблеми, пов’язані з неналежним ставленням до професійних обов’язків, порушенням вимог законодавства щодо подання декларації родинних зв’язків і доброчесності», - наголосив експерт.
За його словами, лише у 27% рішень були наведені обставини, які можуть свідчити про те, що особа була визнана недоброчесною через порушення етичних правил у позапрофесійному житті.
«Були випадки відвідування тимчасово окупованих територій, зловживання процесуальними правами при зверненні до суду саме як фізична особа, не як суддя, чи як адвокат, а особа сама захищала свої інтереси. Або невиконання судових рішень, притягнення до відповідальності. І також - повідомлення кандидатом або суддею недостовірних відомостей або надання документів, які мають ознаки підроблених у межах кадрових процедур», - поінформував Смаглюк.
Як повідомлялося, Вища рада правосуддя звільнила суддю Господарського суду міста Києва Інну Отрош, яка за результатами кваліфікаційного оцінювання визнана такою, що не відповідає посаді.
Відео:
Video:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк