Громада на Житомирщині поділилася досвідом управління земельними ресурсами
Завдяки підвищенню ефективності управління земельними ресурсами у територіальних громад зростуть надходження до місцевих бюджетів та з’явиться можливість фінансувати розвиток інфраструктури.
Про це йшлося під час онлайн-форуму «Управління земельними ресурсами: нові виклики та можливості» у межах серії дискусій «Гаряча розмова у громадах», організованого Програмою «U-LEAD з Європою», передає кореспондент Укрінформу.
«У законі №711 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель», який набуде чинності 24 липня, важливим поняттям є концепція інтегрованого розвитку громади. Перед тим як розробити комплексний план просторового розвитку територій територіальних громад, потрібно попрацювати над цією концепцією, створення якої забере до пів року часу, потребує командної роботи, і це варто почати вже в липні», - зазначив експерт з просторового планування Олександр Гнітецький.
За його словами, для розробки концепції треба мати топографічні знімання в межах громади і поза ними, а також профільного фахівця або структурний підрозділ, який спеціалізується на землевпорядкуванні. Експерт зауважив, що в державному бюджеті передбачена субвенція громадам на розробку концепції інтегрованого розвитку. Окрім того, створення 600 комплексних планів до 2025 року профінансує Світовий банк.
Фахівець додав, що в законі №2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» ключовою є норма про можливість громад розпоряджатися землями населених пунктів, а це дасть змогу якісно використати потенціал територій. При цьому важливо, аби громади налагодили ефективний облік своїх земельних ресурсів.
Ще один аспект, на який слід звернути увагу, - розпорядження відумерлою спадщиною, тобто паями, власники яких померли.
«У Новоборівській громаді, де я працював начальником земельного відділу, ми у 2016 знайшли 250 таких ділянок, що додатково принесло в бюджет 420 тис. грн, а за 5 років – це вже 2 млн грн», - розповів Гнітецький.
Крім того, громади часто стикаються з проблемами у проведенні нормативної грошової оцінки земель. Чинне законодавство передбачає, що її треба проводити кожні 5-7 років, але нині багато громад мають застарілі дані, ще за 2012 рік. Натомість базова вартість землі щороку суттєво зростає.
Нагального вирішення потребує і встановлення меж населених пунктів, без чого неможлива нормативна оцінка.
Експерт з просторового планування додав, що відкриття ринку землі, заплановане з 1 липня, дасть змогу змінити цільове призначення земель та надасть додаткові можливості для розвитку.
Наразі ж головний виклик для територіальних громад – провести якісний аудит і облік земель.
Досвідом управління земельними ресурсами з учасниками форуму поділився голова Високівської сільської територіальної громади Микола Бардук із Житомирщини. Він розповів, що до громади входять лише 5 населених пунктів, на її території немає промислових підприємств, і саме земля є стабільним джерелом наповнення бюджету.
«Нам держава передала приблизно 1320 га, з яких до сільськогосподарського використання були придатні 500 га. Ми вирішили взяти активну участь в аукціонах. На перший аукціон виставили 260 га землі й сподівалися, що її вартість зросте на 20%, але було дуже неочікувано, коли ціна зросла до 346% від нормативної вартості грошової оцінки. Перший аукціон приніс нам понад 1,6 млн грн до бюджету», - сказав Бардук.
За його словами, у всіх 5 населених пунктах громади провели нормативну грошову оцінку земель. Крім того, 23 земельні ділянки відумерлої спадщини передані у комунальну власність громади, у червні їх виставлять на аукціон.
Посадовець зазначив, що до проведення аукціонів з продажу права оренди землі надходження до бюджету Високівської громади становили до 1,5 млн, а нині це вже майже 5 млн грн. Отримані кошти використовують на розвиток інфраструктури: ремонт доріг, освітлення вулиць, ремонт навчальних закладів.
Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає потребам громадян та розширює можливості громад.