Закарпатським громадам радять впорядкувати облік земель та покращити туристичний збір

Зокрема, експерти відзначили, що в громадах варто облікувати та систематизувати всі наявні ресурси, зокрема, наприклад, упорядкувати облік наявного земельного фонду та підвищити рівень надходжень до бюджету громад від туристичного збору. Про це під час онлайн-семінару «Діяльність Програми U-LEAD у Закарпатській області» повідомив радник з питань місцевих фінансів та управління Закарпатського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» Михайло Бундзяк, передає кореспондент Укрінформу.

«На Закарпатті у 2020-му році сім громад перебували на прямих міжбюджетних відносинах з державою, із них три були бездотаційні, три отримували базову дотацію, а одна громада спрямовувала реверсну дотацію до держбюджету. У 2021-му році на Закарпатті утворилося 64 громади, із цього переліку наразі 56 отримуватимуть базову дотацію, лише 6 громад спрямовуватимуть реверсну дотацію до держбюджету. Це Оноківська, Холмківська, Ужгородська, Чопська, Тячівська та Мукачівська громади. Дві громади на Закарпатті наразі є бездотаційними, вони не отримуватимуть та не перераховуватимуть до бюджету фінансових ресурсів», - сказав Бундзяк.

За його інформацією, левову частку в структурах власних доходів закарпатських тергромад складає податок від доходів фізичних осіб - це понад 60%. Другий найбільший відсоток серед надходжень до бюджету громад — це єдиний податок (15,4%). Далі, за словами експерта, йдуть податок за землю, акцизний та інші податки і збори.

Причина низького доходу від податку за землю в закарпатських громадах, серед іншого, і в тому, що більшість громад Закарпаття наразі ще не має облікованими усіх своїх наявних земельних ресурсів, додав він.

«Дуже часто бачимо, що договори оренди непролонговані, вони є формальними і, по суті, великі землекористувачі сплачують лише по кілька гривень громаді за свою земельну площу. Утім, треба відзначити, що наразі більшість громад продовжують збір та систематизацію своїх земельних ресурсів, але треба переглядати договори оренди та земельні ресурси громади», - наголосив Бундзяк.

В Закарпатському регіональному офісі також акцентують, що тергромадам варто більшу увагу звертати на такий податок як туристичний збір, а особливо ПДФО і єдиний податок.

«У нас Закарпаття вважається туристичним краєм, але насправді в області такий податок, як туристичний збір, є недооціненим. Утім, є хороший кейс Полянської ТГ, яка роками дає в області результат, що складає чверть туристичного збору всієї області. За минулий 2020 рік, який через пандемію вважається «нетуристичним», громада зібрала понад 1,7 мільйона гривень туристичного збору. Для порівняння, місто Ужгород мало показник по туристичному збору лише в 650 тисяч гривень. А є громади із туристично-рекреаційним потенціалом, де цей вид надходжень складає навіть не сотні тисяч, а десятки чи тисячі гривень», - зауважив Бундзяк.

Відтак, в Закарпатському регіональному офісі Програми U-LEAD відзначають, що найбільший резерв для громади щодо збільшення фінансової спроможності — саме у місцевих податках та зборах. Це дуже дієвий важіль для збільшення своїх ресурсів, для нарощування місцевих зборів.

Також під час онлайн-заходу експерти офісу наголосили, що громадам варто активніше розвивати проєктний менеджмент і що з навчанням проєктному менеджменту та участю в конкурсах тергромадам допомагає Програма «U-LEAD з Європою». Експерти підкреслили, що більшість коштів вигравати будуть ті громади, хто швидше налагодить цю систему.

Як відомо, програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає потребам громадян та розширює можливості громад.