Біологи розповіли, як рятували бабака-«синоптика» після окупації Харківщини
Бабак Тимко та його "одноплемінники", якими опікуються біологи ХНУ ім. Каразіна, за минулий рік набрали вагу, і загалом стан тварин покращився.
Про це кореспонденту Укрінформу розповів співробітник університету Володимир Ронкін.
У 2022-му під час зимівлі в спеціально облаштованому будинку на Куп'янщині тварини опинилися в окупації. Як і люди, вони лякалися вибухів, від яких здригалася земля.
Цієї зими Тимко і його "родичі" спали, чого не було кілька років поспіль і до повномасштабного вторгнення.
"У тому році, ви бачили, Тимко був худий, майже не спав, ми дуже переживали за нього. Але відгодували. Давали комплексні вітаміни, цільне згущене молоко, апетит покращувався, тож виглядає він помітно краще. Цієї зими всі 18 наших бабаків, не лише Тимко, спали", - розповідає Ронкін.
"Він для нас зовсім не піддослідна тварина. Він ручний. Його виростила родина Токарських (професор Віктор Токарський - один із співзасновників "Дня бабака" на Харківщині, помер у 2020-му році - ред.)", - зазначає Ронкін.
Тимко, за бабачими мірками, поважного віку - йому дев'ять. Його супутниця життя померла кілька років тому. З іншими не щастить.
"Немає "зайвої" самочки. Перед вторгненням якраз була домовленість, щоб привезли для нього подругу, але через війну не вийшло. Тимко поки сам", - додав Ронкін.
Загалом у всіх бабаків з біостанції та тварин у дикій природі, за якими спостерігають університетські біологи, минулого року не було потомства. Можливо, це наслідки війни.
Професор ХНУ ім. Каразіна Дмитро Шабанов наголошує: через втрату сільськогосподарських земель, які зараз забруднені мінами, фермери розорюють і так уже незначні природні зони, які потрібні для життя тваринам, зокрема бабакам.
"Українського степу, де живуть бабаки, майже не лишилося. Ці залишки степової рослинності, вимираючої флори та фауни зараз перебувають в особливій небезпеці. Минулого року Володимир Ронкін ставав перед тракторами, які розорювали цілинні ділянки на угіддя. Після перемовин на багатьох рівнях стало зрозуміло, що їх зупинити неможливо. Поля втрачені, а треба отримувати збіжжя. Але слід розуміти, що саме знищується назавжди. Нормальна робота законів, механізмів охорони природи порушена війною", - констатував Шабанов.
Зрозуміла спроба підтримувати сільськогосподарське виробництво у 2023 році призвела до знищення великої кількості ділянок, що мали б увійти у Національний природний парк «Східний степ», який намагаються створити науковці Каразінського університету, зазначає професор.
Учені закликають владу і громадськість підтримати ініціативу зі створення нацпарку.
Попри всі об'єктивні труднощі, біологи сподіваються, що цього року в бабаків буде малеча. З потомства хочуть обрати наступника Тимка III, бо часу на приручення потрібно багато: щоб тваринка давалася в руки, її треба виховувати від народження.
Хранителька Тимка Надія Токарська зазначає: всі бабаки мають абсолютно різні характери - є спокійні, а є агресивно налаштовані. Тимко під час "прогнозування" поводився стримано та тулився до біологів, але може й добряче вкусити, розповіла Токарська.
Як повідомлялося, 2 лютого бабак Тимко на Харківщині "навіщував" прихід весни за 6 тижнів.
"День бабака" в області проводять 20 років поспіль.