Громади Херсонщини розробили рекомендації щодо плану дій для населених пунктів після деокупації
Громади Херсонщини розробили та презентували універсальні рекомендації щодо плану дій та пріоритетних напрямів відновлення життєдіяльності населених пунктів після деокупації.
Про це повідомив під час презентації в Укрінформі голова Херсонського обласного благодійного фонду «Об’єднання» Юрій Антощук.
«Сьогодні ми хочемо вам презентувати напрацювання, такий універсальний чек-лист, або універсальні рекомендації щодо плану дій по відновленню життєдіяльності деокупованих громад», - зазначив Антощук.
Він розповів, що універсальні рекомендації напрацьовувалися, виходячи з досвіду деокупованих вже громад.
Для цього проводили глибинні інтерв’ю з представниками органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій, ДСНС, громадських організацій, комунальних підприємств трьох територіальних громад - Чорнобаївської, Білозерської та Станіславської, збирали думки населення.
Антощук зазначив, що була розроблена анкета - в ній були і запитання, і надруковані карти. Тому в 16 населених пунктах трьох громад люди могли позначити на мапі проблемні ділянки або ділянки з бажаними ініціативами.
«Було зібрано понад 500 думок місцевих мешканців. Також усю зібрану інформацію ми пропрацювали на воркшопі за участі представників військових адміністрацій та органів місцевого самоврядування, сформували всі питання, дали для ознайомлення кільком начальникам військових адміністрацій тимчасово окупованих територій… І вивели такі універсальні рекомендації», - сказав Антощук.
Як зазначив кандидат соціологічних наук, доцент кафедри географії та екології Херсонського державного університету Микола Гоманюк, кінцевий продукт їх роботи - чек-лист необхідних дій під час деокупації громад. Він структурований на трьох рівнях. Перший рівень - тематичний, який складається з 12 пунктів (безпека і правопорядок, гуманітарна допомога, відновлення інфраструктури, питання, що стосуються економіки, управління, кадрове забезпечення, соціальна сфера, охорона здоров’я, комунікація, екологія, культура, громадська політика та освіта).
«Другий рівень - це рівень хронологічний. Усі рекомендації поділені на 3 групи - це ті рекомендації, які вже можна реалізовувати, не чекаючи деокупації, працювати можна вже зараз, наступний рівень - список дій, які необхідно зробити негайно після деокупації (приблизно місяць), і довгострокові», - зазначив Гоманюк.
Він сподівається, що цей чек-лист буде взятий на озброєння представниками громад, які готуються до деокупації, вони можуть розробити на його основі робочий план дій, цей чек-лист стане дієвим та зручним робочим інструментом для громад.
Рекомендації містять понад 150 питань, структурованих за напрямами.
На презентації власними історіями про життя після деокупації поділилися представники громад. Як розповіла головний спеціаліст з муніципальних ініціатив та інвестицій Чорнобаївської сільської ради Зорє Ганієва, відразу після деокупації не було світла, інтернету - потрібно було швидко вирішити питання комунікації з мешканцями громади.
«Нам допомогли «старлінки», ми комунікували через соціальні мережі, роздруковували об’яви по населених пунктах для того, щоб мешканці швидко отримували інформацію, розуміли, з ким можна комунікувати. Також пояснили, яка влада діє на території громади, з якими питаннями можна звертатися», - сказала Ганієва.
Вирішувалося питання надання медичних послуг, були визначені вимоги щодо в’їзду на територію громади, дотримання комендантської години, введені обмеження з продажу алкоголю - про все це потрібно було повідомляти людям. Важливо, що почала працювати поліцейська станція.
«Відновлення роботи ЦНАПу - це також виклик для всіх громад, відновлення довідок, паспортів», - додала Ганієва.
За словами Антощука, коли громада деокуповується, не треба розраховувати, що там відразу буде зв'язок.
Як розповів староста села Широка Балка (Станіславська територіальна громада) Вадим Горб, населення громади наразі - 65% від того, що було до широкомасштабного вторгнення, хтось повертається, хтось виїжджає через безпекову ситуацію. Відразу після деокупації треба було вирішувати питання енергозабезпечення сіл, оскільки при відступі росіяни пошкодили газопостачання та електромережу. Газ відновили швидко - десь за тиждень, а електропостачання не було понад місяць, і навіть після його відновлення знову були пошкодження ліній електромережі через обстріли. «Щоб забезпечити населення світлом, ми самоорганізувалися…Ми своїми силами відновлювали електромережі…Відразу хочу сказати, що повинна бути співпраця і з обленерго», - сказав Горб.
Він також розповів, як вирішували питання водозабезпечення сіл - водомережа, яка потребувала і так капітального ремонту, була пошкоджена через бойові дії. У співпраці з благодійними та волонтерськими організаціями ініціативні жителі громади знайшли необхідне обладнання для ремонту водомережі, для очистки води.
Як зазначив Антощук, важливо вже зараз громадам, які досі окуповані, налагоджувати контакти з благодійниками, дізнаватися, які програми існують, хто чим може допомогти громаді, щоб відразу відреагувати після деокупації. Він також звернув увагу на те, яким важливим є актив громад, як багато можуть вирішувати місцеві жителі.
Зі свого боку, юрисконсульт Білозерського центру регіонального розвитку Антоніна Тищенко розповіла, що територія громади відноситься до території активних бойових дій, тривають постійні обстріли, руйнування. У першу чергу потребує відновлення критична інфраструктура. Важливо забезпечити надання медичної допомоги, зв'язок. Відразу після деокупації були сформовані мобільні групи, які виїжджали у населені пункти, доносили інформацію до людей, вислуховували їх запити. «Запити людей стосувалися того, що майно зруйноване, пошкоджені документи, документи втрачені. Ми бачили паніку в людей. Тому першочергове завдання було в тому, щоб надати роз’яснення», - ділиться досвідом Тищенко.
Херсонський обласний благодійний фонд «Об’єднання» був створений у 2011 році. Діяльність фонду спрямована на протистояння російському повномасштабному вторгненню в Україну, підтримку мирного населення, яке було вимушене залишатися в тимчасовій окупації, а також у прифронтових деокупованих громадах Херсонщини, посилення громадської безпеки у громадах тощо.
Як повідомляв Укрінформ, ЗСУ восени 2022 року визволили правобережну частину Херсонської області, зокрема місто Херсон. Частина області, розташована на лівому березі Дніпра, тимчасово захоплена російськими військами.