Борці з корупцією кажуть: хабарі зросли, а покарання зменшилось

В Україні за останні два роки середній розмір хабара зріс на третину, а покарання судами за хабарництво відчутно послабшало.

Про це на прес-конференції в Києві заявив керівник інтернет-видання про судові спори "Перша інстанція" Федір Орищук, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Розміри хабарів зросли. Причин є декілька, однією з них може бути зростання курсу долара, бо корупціонери, коли говорять про суму, яку б вони хотіли отримати, прив’язують її до курсу», - сказав Орищук.

За його словами, середній розмір хабара у 2014 році становив близько 30 тисяч грн, а в 2015 році він зріс до 40 тисяч. При цьому керівник інтернет-видання зауважив, що середній розмір штрафу для хабарників торік виявився навіть нижчим, ніж середній розмір неправомірної вигоди.

«Ще одним яскравим прикладом є те, що серед п’ятірки підозрюваних у хабарах на суму  1-2 млн грн, які протягом 2014 – 2016 років опинилися на лаві підсудних, за грати потрапив лише один», - додав Орищук.

Як зазначила аналітик Transparency International Україна Ірина Рибакова, в Україні розміри хабарів ростуть разом із курсом долара, а штрафи не змінюються для корупціонерів. «Серед політиків дуже модно говорити про боротьбу з корупцією, але наші цифри говорять протилежне. Розміри хабарів зросли. У 2014 році, якщо разом порахувати всі хабарі, то ця сума становила 16 млн грн, а в 2015 – це вже 19 мільйонів», - додала вона.

Аналітик Transparency International Україна звернула увагу на ще одну невтішну тенденцію: чим більший розмір хабара, який розслідують правоохоронні органи, тим більша ймовірність того, що хабарник не сяде за грати.

«Наприклад, середній розмір хабара, отримання чи вимагання якого не було доведено у суді, становить 90 тис. грн. А середній розмір, за який людину було оштрафовано, – трохи більше 15 тисяч. Середній розмір, за який злочинця ув’язнили, склав 85 тисяч гривень, а покарали умовним терміном – за середній хабар 30 тисяч гривень. Тобто, чим більше грошей отримав хабарник, тим більше шансів, що він не сяде», - додала Рибакова.

Таких висновків дійшли представники Transparency International Україна та сайту новин про судові спори «Перша інстанція», проаналізувавши близько тисячі справ за статтею 368 Кримінального кодексу («Отримання хабара»), повідомили учасники прес-конференції,

Дослідження проводилося у межах проекту «Судді під прицілом» за підтримки Посольства США в Україні. Воно охоплює період з 2014 року по лютий 2016-го включно.