Україна запроваджує іспит на громадянство: без знання мови його і бути не може

У світі вже давно зрозуміли, наскільки важливою є принциповість у міграційній політиці для забезпечення поваги до держави

Днями стало відомо, що Кабінет Міністрів України планує запровадити сертифікаційний іспит з української мови, зокрема і для отримання громадянства іноземцями. Раніше для підтвердження знання української мови іноземним громадянам було достатньо довідки, яку видавали навчальні заклади чи освітні установи. Рівень володіння державною мовою на основі таких довідок можна описати на прикладі гравця «Шахтаря» Марлоса, який у вересні цього року отримав українське громадянство, але українською не може сказати ані словечка.

Як буде проходити іспит для іноземців на знання української – наразі лише обговорюється, але за основу буде взято напрацьований досвід інших країн та рекомендації Ради ЄС. Віце-прем’єр-міністр В'ячеслав Кириленко доручив створити робочу групу за участю провідних мовознавців і практикуючих викладачів, яка до кінця року узагальнить усі існуючі підходи та напрацює єдиний стандарт для складання сертифікаційного іспиту з української мови як іноземної. Чому «як іноземної»? Ну, мабуть, для початку.

Укрінформ поцікавився досвідом проведення таких іспитів іншими країнами, які у такий спосіб, крім видачі паспорта, прищелюють повагу до держави тим, хто дійсно хоче стати її громадянином.

Польща: сертифікація на знання польської обов’язкова з 2012 року

У сусідній Польщі знання державної мови для отримання громадянства потрібно обов’язково підтверджувати сертифікаційним іспитом з 2012 року. За проведення іспитів на отримання сертифікату раніше відповідала тільки Державна комісія підтвердження знання польської мови як іноземної, яка мала свої представництва в інших країнах. Але зі збільшеннями попиту на складання іспитів з польської мови з 2015 року такі сертифікати дозволили видавати також освітнім закладам, які проводять навчання у сфері польської філології, а також школам навчання мови, інститутам і польським школам за кордоном. З цього ж часу знання мови оцінюється за шістьма рівнями, встановленими Радою Європи: початковий А1, початковий ускладнений А2, середній В1, просунутий В2, рівень підвищеної складності С1 і рівень досконалого володіння мовою С2.

Сам сертифікаційний іспит на знання польської мови складається з 2 етапів – письмового і усного. Письмовий триває 225 хвилин і складається з 4-х частин: аудіювання (30 хв), знання граматики (60 хв), розуміння написаного тексту (45 хв) та письмової мови (90 хв). Кожна з цих частин оцінюється у 40 балів.

Усний етап включає 2-3 завдання, приміром, опис ситуації на картинці, причому з висловленням власної думки з цієї тематики (на що дається 15 хвилин). Усне мовлення оцінюється також у 40 балів, а в сумі за іспит можна набрати 200 балів. Щоб скласти іспит, по кожній його частині потрібно набрати не менше 24-х балів, тобто 60%.

Оплата за кожен із рівнів відрізняється, наприклад, здати екзамен на рівні B1коштує 60 євро, на рівні B2 - 80 євро, на рівні C2 - 100 євро.

Іспанія: знати не тільки мову, але й державний устрій та історію

В Іспанії рівень володіння державною мовою для отримання громадянства підтверджується сертифікатом DELE (Diploma de español como lengua extranjera), який видається Інститутом Сервантеса від імені Міністерства освіти, культури і спорту Іспанії. Знання іспанської мови за цим дипломом сертифікують у 48 країнах світу за трьома рівнями – початковим, середнім і вищим (Nivel Inicial, Nivel Intermedio, Nivel Superior).

Екзамени включають так само 5 традиційних етапів. Перший – читання текстів, після чого слід обрати правильної відповіді на питання. (40, 60 і 60 хвилин для початкового, середнього та вищого рівнів відповідно). Другий – письмо, тобто написання твору (50, 60 і 60 хвилин відповідно). Третій – аудіювання (30, 30 і 45 хвилин). Четвертий – тести на знання лексики та граматики, де потрібно обрати правильне слово чи фразу (40, 60 і 60 хвилин). Останній, п’ятий етап – мовлення, що передбачає бесіду з членами комісії і триває 10-15 хвилин. Щоб успішно скласти екзамен зі знання іспанської, потрібно отримати «складено» на всіх етапах. Вартість складання тесту на початковому, середньому і вищому етапах так само відрізняється і складає 40, 55 і 65 доларів відповідно.

На відміну від Польщі, де для отримання громадянства потрібно подати пакет документів і сертифікат зі знання державної мови, в Іспанії, окрім цього, потрібно пройти іспит на знання історії, конституції та державного устрою.

США: претенденти найбільше хвилюються за знання Конституції

У Сполучених Штатах, щоб отримати громадянство, не потрібно засвідчувати знання мови окремим сертифікатом. Але іспит на громадянство так само, як і в Іспанії, включає в себе знання історії та політичного устрою країни – для цього треба знати відповідь на 100 запитань. Офіцер Служби громадянства та імміграції США може перевірити у майбутнього американця вміння читати, писати, говорити та розуміти англійською. Завдання розраховані навіть на початковий рівень мови, а необхідний словниковий запас, а вправи і теми для обговорення розміщуються на сайті Служби. Але найчастіше рівень володіння англійською визначається за співбесідою, на якій можуть запитати деталі з біографії чи особливості країни, з якої приїхав претендент. За словами киянина, який зараз готується до іспиту на американське громадянство, він як і інші претенденти більше хвилюються за власні знання історії США та Конституції, ніж за чистоту володіння англійською. Чому у знанні англійської США здаються такими лояльними? Річ у тім, що до отримання громадянства студенти чи працівники, які сюди приїжджають на тривалий час обов’язково здають сертифікований іспит на знання мови. А тому здавати його вдруге вже для оформлення громадянства просто зайве.

Латвія: сувора міграційна політика почалася одразу після розпаду Радянського Союзу

Латвія так само належить до країн, де для отримання громадянства потрібно знати не лише мову, а й основні положення Конституції, текст державного гімну, історію та культуру. Але на відміну від США, бажаючі отримати громадянство цієї країни (а це переважно росіяни) найбільше нарікають якраз на складність вивчення латиської мови, яка належить до балтійської мовної групи, при тому, що самі латвійці спілкуються дуже швидко і не завжди дотримуються правил у мовленні.

Для отримання латвійського громадянства необхідно здати латиську мову на категорію не нижче В1, тобто середнього рівня. Іспит на знання мови складається з чотирьох частин: слухання, читання, письма та ведення діалогу, і оцінюється за тестовою системою. Екзамен вважатиметься складеним, якщо правильні відповіді становитимуть 51%.

Окремо слід відзначити, що Рига, починаючи з 1991 року, дуже прискіпливо ставилася до надання громадянства (після розпаду Радянського Союзу законом від 1991 року громадянство Латвії було визнано за приблизно 2/3 жителів країни). У травні 2013-го Сейм Латвії посилив вимоги до отримання громадянства, що викликало «автоматичне» обурення МЗС Росії: «Черговий етнополітичний експеримент офіційної Риги, що перетворює нацменшості у "вічних ізгоїв" держави, в якій вони народилися і прожили все життя, наочно свідчить про дефіцит демократії в Латвії». Тим не менш, це приклад того, як Латвія налаштувала міграційну політику винятково у інтересах власної країни. Як результат, це сприяє зменшенню кількості громадян, не адаптованих до проживання у країні та зменшення зловживання цим фактором.

Юлія Горбань, Київ