Гриневич пояснила, чому угорські підручники Україні не підходять
Міністерство освіти і науки України та угорська громада розпочали переговори щодо питань імплементації мовної статті закону «Про освіту».
Про це повідомляє прес-служба МОН, інформуючи про зустріч міністра освіти і науки Лілії Гриневич з представниками угорської громади, що проживає в Україні, в приміщенні МОН України.
«Я дуже рада, що сьогодні ми змогли таки зібратися та конструктивно поговорити про всі необхідні для наших дітей рішення. Це демонструє, що ми все ж здатні продуктивно співпрацювати та доходити до спільних рішень, які необхідні для забезпечення прав наших дітей та розвитку усієї нашої держави та національних громад зокрема», - сказала Гриневич.
Зазначається, що МОН та угорська громада спільно працюватимуть над розробкою держстандартів і типових програм та планують подальшу роботу над проектом закону «Про загальну середню освіту».
Основний акцент переговорів було зроблено на уточненні позицій щодо плану імплементації статті 7 закону «Про освіту», вдосконалення методик для вивчення української мови, розроблення нових стандартів та підручників, що передбачається зробити в межах перехідного періоду до повноцінної імплементації мовної статті.
«Зараз уряд подав до Верховної Ради проект закону 8046, що передбачає видовження перехідного періоду до 2023 року. Ми погоджуємося, що ця пролонгація є правильна з педагогічної точки зору, але для нас також важливо, що саме відбуватиметься у цей перехідний період та наскільки якісно він буде організований», - зазначив народний депутат Василь Брензович, що є представником угорської громади у Верховній Раді України.
Під час зустрічі було піднято питання друку якісно нових підручників.
«В Угорщині більше спеціалістів, які можуть працювати над підручниками угорською мовою. Там вже є розроблені матеріали, які можна використовувати для навчання наших дітей. І ми хотіли б мати можливість використовувати такі якісні матеріали й у школах, де навчаються діти угорської громади. Ті книги, що сьогодні друкуються за державний кошт, на жаль, не є високої якості», - додала голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства Ілдика Орос.
Гриневич відповіла, що для МОН важливо, аби всі підручники, за якими навчаються діти в школах України, були адаптовані до реалій держави.
«Дуже важливий контекст, в якому подається інформація в підручнику. Якщо є абетка, в якій діти вчать літери та читають виключно про угорський гімн, прапор та міста - нам це не підходить. Підручник має бути адаптований, поряд з навчанням розповідати дитині про державу, в якій вона живе. Хочу зауважити, що в нас вже є хороший досвід щодо видання підручників, коли іноземне видавництво співпрацює з українським і видається хороший, якісний підручник. Так державні кошти витрачаються правильно і на користь дітям, і ми дуже зацікавлені у такому форматі співпраці. Ми будемо дуже вдячні, якщо ви посприяєте для встановлення таких зв'язків і для розробки підручників для навчання дітей з угорської громади України», - пояснила Гриневич.
Сторони домовилися, що представники угорської громади увійдуть до робочих груп, які займаються розробкою державних стандартів та типових освітніх програм. Представники громади також передали пропозиції щодо проекту мовної статті майбутнього закону «Про загальну середню освіту», в якій має бути уточнено шлях імплементації мовної статті закону «Про освіту».
Як повідомлялося, донедавна угорська громада відмовлялася щодо консультацій стосовно імплементації мовної статті закону «Про освіту», мотивуючи це тим, що спершу Конституційний Суд України має розглянути відповідне подання та підтвердити конституційність 7 статті.