Українців закликають не купувати контрафактну продукцію

Представництво Євросоюзу в Україні спільно з Мінекономрозвитку, Українським альянсом по боротьбі з підробками та піратством (УАПП) та Європейською Бізнес Асоціацією закликають громадян усвідомити ризики, пов’язані з купівлею підробленого товару.

Про це йшлося у рамках публічної дискусії “Я купую справжнє!” з нагоди Діалогу між ЄС та Україною щодо прав інтелектуальної власності, проведеної в Укрінформі.

“Варто сказати, що це не тільки проблема України, а світова. За даними управління інтелектуальної власності ЄС (EUIPO) та Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), торгівля контрафактною та піратською продукцією становить щорічно близько 460 млрд євро у всьому світі. Це величезний масштаб. Що стосується ЄС, то імпорт становить 120 млрд євро контрафактної продукції, а це приблизно 7% усього імпорту ЄС”, - сказала керівник відділу торгівлі та економіки Представництва ЄС в Україні Яна Герцег.

Зі свого боку директор департаменту інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Валерій Жалдак зазначив, що Україна протягом декількох останніх років досягла певного прогресу в питаннях запобігання незаконному використанню піратської та контрафактної продукції. Попереду, за його словами, буде ще багато роботи у цьому напрямку. В МЕРТ розраховують на те, що після виборів новий склад Верховної Ради приділятиме боротьбі з виробництвом та розповсюдженням контрафакту також багато уваги.

“Я думаю, що тут також має бути такий баланс, компроміс між посиленням відповідальності серед наших споживачів, розумінням того, що використовувати контрафакт та піратський контент — це таке саме порушення та незаконне використання чужих речей та матеріальних цінностей”, - підкреслив він.

Представник Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством Олександр Пахаренко наголосив, що виробництво і розповсюдження контрафактних товарів — це глобальна, пов’язана з багатомільярдним обігом проблема, що має серйозні економічні, соціальні та екологічні наслідки для країн і споживачів.

За даними спільного дослідження відомства з інтелектуальної власності ЄС (EUIPO) та Організації економічного співробітництва і розвитку (OECD), щорічний обсяг торгівлі підробками становить $461 млрд (близько 2,5% від загального обсягу світової торгівлі). Це дуже вигідний бізнес, який існує тому, що злочинці спираються на незмінно високий попит на дешеві товари за низьких витрат на їх виготовлення і розповсюдження. Вони не бояться жорсткого покарання за цей вид злочину.

Пахаренко закликав співвітчизників усвідомити те, що контрафакт — це одна з головних перешкод для розвитку вітчизняного виробництва. Це також порушення прав інтелектуальної власності, яке гальмує впровадження інноваційних виробництв та економічний розвиток держави. Недотримання високих стандартів якості в агрохімічній сфері створює загрозу масштабних техногенних катастроф. Підробки ліків, іграшок, запасних деталей транспортних засобів, добрив та інших товарів можуть серйозно зашкодити здоров’ю та безпеці споживачів. Покупці мають розуміти, що, придбавши контрафакт, вони підтримують злочинність і ставлять під загрозу своє життя та здоров’я. “Але перш за все хочу сказати, що для боротьби з цієї проблемою повинні бути політична воля, а якщо її не буде, то нічого ми не досягнемо”, - зауважив він.

Учасникам заходу пояснили, як можна розрізняти підроблені та оригінальні товари, продемонстрували експонати музею підробок Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством.

Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі з Україною як частина Угоди про асоціацію має главу про інтелектуальну власність, спрямовану на приведення українського законодавства до вимог ЄС. Її виконання контролюється в межах щорічного Діалогу між Україною та ЄС щодо прав інтелектуальної власності. Застосування прав інтелектуальної власності на всіх рівнях – у митниці, поліції, суді - посідає важливе місце в порядку денному.