Донбас медіафорум: виклики для свободи слова та робота журналістів в умовах війни

Питання свободи слова в українських реаліях стало головним під час дискусії, що відбулась у рамках "Донбас медіафоруму 2019", який другий день проходить у Харкові.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Війна збільшила кількість викликів для свободи слова те безпеки журналістів. Негативні настрої в професійному середовищі пов’язані, у тому числі, з відмовою офіційних структур надавати інформацію, збільшенням впливу з боку власника ЗМІ та загрозами на адресу журналістів", - зазначила голова ГО "Центр інформації про права людини" Тетяна Печончик.

Щодо пропорційності, за її словами, то тільки у серпні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 29 випадків порушень свободи слова, з яких 17 стосувалися фізичної агресії стосовно журналістів. У відповідь на питання про те, чи є теми, про які не можна говорити, 26% опитуваних журналістів сказали "так".

З іншого боку, стверджує кореспондент "Радіо Свобода", головний редактор проєкту "Грати" Антон Наумлюк, виклики для журналістів, які працюють в зоні Донбасу та Криму, ускладнюються тим, що "тебе розглядають як ворога, тому включається самоцензура, яка поділяє сприйняття подій на "наші" та "не наші", що впливає на тлумачення фактів.

"Для мене добре, що незабаром проєкт "Грати", який поєднує професійних журналістів та досвідчених фрілансерів, стане прикладом незалежної судової журналістики, яка показує реальність в зоні конфлікту через суди, де нічого не можна приховати", - наголосив Наумлюк.

За словами Пьотра Андрусечка, кореспондента "Gazeta Wyborcza" та репортера видання "Outriders", йому простіше працювати в зоні конфлікту, бо він ніколи в Польщі не зустрічався з цензурою у вигляді редактора, а проблема самоцензури - не головна, бо це, скоріше, прояв емоційності.

“З 2015 року я шукав героїв на Луганщині та зрозумів, що треба триматися дистанційно, коли зблизька - писати складніше. З 2014 року нам не можна було їздити до зони, як і писати про небойові втрати. Зараз ситуація змінилася на краще, але до цього ще треба звикнути", - зазначив Андрусечко.

На думку головного редактора сайту телеканалу UATV Вадима Лубчака, який неодноразово брав участь в опитуваннях журналістів та більше 10 разів перебував на Сході, зараз у голові журналістів існують "внутрішні ножиці": "Як реагувати на війну у своїй країні, чи додержуватися журналістських стандартів, показуючи негативні явища, чи писати тільки про позитив з позиції патріотизму? Вважаю, що треба брати акредитацію та їхати на Донбас чи до Криму, брати фактаж, перевіряти факти, вчитися писати правду та знімати ті сюжети, в які ми самі віримо".

За словами голови Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергія Томіленка, на першій стадії подій до війни та після - з періоду Євромайдану до анексії Криму і окупації Донбасу - журналісти були емоційно шоковані, коли трактування подій відрізнялась в залежності від носія інформації.

“Тоді журналісти не критикували владу і не обговорювали втрати в "ДНР" та "ЛНР". Але прийшли зміни, а з ними, наприклад, - журналістське викриття корупції в "Укроборонпромі". Треба відновлювати поняття професійних стандартів, які базуються на перевірці фактів, щоб усі люди, у тому числі ті, які ще не додержуються проукраїнської позиції, довіряли ЗМІ. На жаль, існує економічна залежність журналістів від власників ЗМІ, посилюється залежність від політиків та влади. Наявність джинси має стимулювати державу втручатися в ситуацію, щоб захистити журналістські стандарти, а головне - захистити самих журналістів, які отримують погрози з боку радикально налаштованих людей, які привласнили собі ім’я активістів", наголосив Томіленко.

Відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу щодо очікувань від нової влади, він сказав: "Як тільки запрацює нова вертикаль влади - Президент, уряд, Верховна Рада - тоді, ми очікуємо, будуть сформовані і нові принципи захисту журналістів, у тому числі від найманців певних угруповань, у тому числі політичних. Питаєте, чи буде у журналістів змога отримати зброю для захисту самих себе? Я не прихильник самоозброєння журналістів, мають діяти правові гарантії від держави".

Старший радник Бюро представника ОБСЕ з питань свободи ЗМІ Андрій Ріхтер навів аудиторії приклади розроблених за підтримки ООН правових регуляцій щодо теми війни: це заборона пропаганди війни, забезпечення права людей на життя та на захист від дискримінації. За його словами, інформаційна війна офіційно не визнається війною, хоча на практиці її пропаганда здійснюється й на державному рівні.

Як повідомляв Укрінформ, 5 вересня у Харкові відкрився дводенний "Донбас медіафорум 2019", ініційований у тому числі ГО “Донецький інститут інформації" за підтримки Посольства США в Україні та представництва USAID. Форум зібрав 600 учасників - журналістів, представників громадських та правозахисних організацій, влади, у тому числі зі звільнених територій Донецької та Луганської областей.