Павло Пушкар, співробітник секретаріату РЄ, кандидат на обрання суддею ЄСПЛ

Минулого тижня держава Україна попередньо програла в Європейському суді з прав людини справу, яка стосувалася правомірності звільнення з державної служби п'ятьох заявників за ухваленим у 2014 році законом «Про очищення влади» (люстрацію).

Якщо Україна не оскаржить це рішення, то після набуття ним чинності може статися доволі небезпечний для держави прецедент. Адже можливість поновитися на держслужбі та ще отримати від українських платників податків по кілька тисяч євро компенсації зможуть тисячі люстрованих (справедливо або ні – це вже інше питання).

У будь-якому випадку ЄСПЛ чітко постановив, що чинний в Україні закон про люстрацію порушує дві статті Європейської конвенції з прав людини та не відповідає позитивній практиці інших країн, які пройшли шлях очищення влади після падіння недемократичних режимів.

Про особливості, порядок і контроль за безумовним виконанням Україною цього рішення, а також і багатьох інших, в інтерв'ю власному кореспонденту Укрінформу розповів керівник відділу у департаменті Ради Європи з питань виконання рішень ЄСПЛ, кандидат на обрання суддею цього ж суду Павло Пушкар.

ТРИВАЛІСТЬ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВ ЗАЯВНИКІВ НЕ МОЖНА ВВАЖАТИ РОЗУМНОЮ

- Павле, на що, насамперед, необхідно звернути увагу у частині цього рішення, яка фактично вказує на неправомірність законодавчого врегулювання люстрації в Україні, і розцінює його як таке, що порушує права людини?

- Справа Полях та інші проти України (заяви № 58812/15, 53217/16, 59099/16, 23231/18 та 47749/18) стосувалася звільнення п’ятьох державних службовців відповідно до Закону України «Про очищення влади» (люстрацію) 2014 року.

В контексті виконання цього рішення можна звернути увагу на той факт, що метою виконання рішень ЄСПЛ є відновлення порушених прав заявників, а також забезпечення неповторення подібних до встановлених Судом порушень у майбутньому.

Щодо змісту самого рішення, то воно не є остаточним в силу того, що сторони мають право його оскаржити до Великої палати ЄСПЛ. А за відсутності оскарження воно набирає чинності через 3 місяці з дати його постановлення.

Однак відзначити можна наступне.

По-перше, Суд дійшов висновку, що тривалість судового розгляду справ перших трьох заявників не можна вважати розумною.

По-друге, у практиці Суду є усталений принцип, що люстрація не може використовуватися як засіб покарання, відплати або помсти. І цей принцип було протлумачено по відношенню до фактичних обставин справи стосовно заявників та по відношенню до законодавства про люстрацію. Також, ЄСПЛ звернув увагу на пропорційність вжиття заходів «люстрації» до заявників, застосувавши класичну формулу стосовно того, чи були заходи, які було вжито до заявників, «потрібними у демократичному суспільстві», передбаченими законом, в розумінні самої Конвенції та практики Суду.

ПЛАТНИКИ ПОДАТКІВ ЗАПЛАТЯТЬ ЛЮСТРОВАНИМ МАЙЖЕ 28 ТИС. ЄВРО

- Відтак, на які порушення Україною Європейської конвенції з прав людини вказав у цьому випадку ЄСПЛ?

- У результаті розгляду Суд встановив порушення статей 6 п.1 (право на справедливий суд та надмірна тривалість провадження) та 8 Європейської конвенції з прав людини (порушення права на приватне життя). Суд постановив, що Україна має сплатити кожному заявнику 5000 євро на відшкодування моральної шкоди. ЄСПЛ також присудив 1500 євро першому заявнику і по 300 євро іншим чотирьом заявникам на кожного на відшкодування судових витрат.

- Як Україна, а також й інші держави-члени Ради Європи повинні виконати рішення Суду, коли вони набувають чинності?

- Загалом від моменту набуття рішеннями статусу остаточних, держави зобов’язані надати Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ) план дій, які держава передбачає здійснити на виконання рішень ЄСПЛ, або надати звіт про такі вжиті заходи. План дій, відповідно до правил КМРЄ, має бути надано державою якомога швидше і максимум протягом 6 місяців від дати набуття рішенням статусу остаточного. Виплату справедливої сатисфакції (компенсації за рішенням Суду) має бути здійснено протягом 3 місяців від дати рішення. Це, передусім, відповідальність держави – визначити досить швидко, шляхом прискіпливої експертної оцінки – яким чином має виконуватися рішення ЄСПЛ. Головне завдання - це відновлення порушених прав і запобігання наступним порушенням. Рада Європи завжди готова надати експертну допомогу у цьому техніко-правовому процесі.

ВІДНОСНО УКРАЇНИ У РАДІ ЄВРОПИ НА КОНТРОЛІ ПЕРЕБУВАЮТЬ 566 РІШЕНЬ СУДУ

- Які існують механізми, заходи виконання рішень ЄСПЛ?

- Класичними заходами загального характеру по відношенню до виконання рішень ЄСПЛ є інституційні, законодавчі або інші практичні зміни, що можуть включати в себе зміни до судової та адміністративної практики.

Щоби зрозуміти контекст стосовно України, наразі на виконанні державою знаходиться 566 рішень Європейського суду з прав людини. Загалом відносно України було постановлено 1 516 рішень ЄСПЛ, з моменту визнання юрисдикції Суду.

- Про які основні проблеми, порушення йдеться у рішеннях ЄСПЛ стосовно України?

- Наразі, більшість рішень, які знаходяться на виконанні, стосуються системно-структурних проблем невідповідності функціонування правової системи України вимогам Європейської конвенції з прав людини. Таких рішень за кількістю в процедурі посиленого нагляду щодо України найбільше, і такі рішення генерують подібні повторювані порушення прав людини. Серед цих повторюваних невирішених проблем найбільші стосуються діяльності судової системи, невиконання судових рішень проти держави, надмірної тривалості судових та слідчих проваджень, проблем незалежності судової влади (системи дисциплінарної відповідальності та кар’єр суддів), а також проблем резонансного характеру, таких як скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Залишаються проблемними і питання розслідування катувань, а також проблеми законності та тривалості досудового перебування під вартою.

ДІЇ ДЕРЖАВИ ПРИ ВИКОНАННІ РІШЕНЬ ЄСПЛ Є АПОЛІТИЧНИМИ

- Чи ефективна система в Україні щодо реагування та виконання рішень Суду, які мають бути вжиті кроки для її удосконалення?

- Ці проблеми знаходяться на виконанні та у нагляді за виконанням у Комітеті міністрів РЄ більше ніж протягом 10-15 років. Зокрема проблема невиконання судових рішень, постановлених проти держави, була ідентифікована Судом вперше у 2001 році по зверненню заявників 1998 року. Такий критично недостатній рівень реагування на рішення ЄСПЛ, що стосуються складних правових проблем системно-структурного характеру, підтверджує необхідність комплексних реформ самої системи виконання рішень ЄСПЛ на національному рівні, більш дієвих скоординованих дій усіх гілок влади, для убезпечення подібних порушень у майбутньому. Дотримання вимог Конвенції та виконання рішень ЄСПЛ – це сегменти міжнародної відповідальності держави.

Дії держави при виконанні рішень по своїй суті є аполітичними – за ці юридичні зобов’язання держава відповідає в цілому, оскільки відповідальність за виконання розподілена між всіма гілками влади, згідно з їх компетенцією.

Андрій Лавренюк, Страсбург