Новосад хоче скасувати "сегрегацію" для абітурієнтів з окупованих територій
Абітурієнти з тимчасово окупованих територій Донбасу і Криму проявляють все більше зацікавленості в отриманні вищої освіти в українських університетах.
Про це заявила міністр освіти й науки Ганна Новосад на Форумі єдності, що проходить в Маріуполі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Цього року 1600 вступників з Донбасу, з непідконтрольних територій, і 265 з окупованого Криму вступили до українських вишів за спрощеною процедурою. Спрощена процедура - це коли вони не складають зовнішнє незалежне оцінювання. Це найбільший показник за останні 4 роки. Це означає, що є інтерес до навчання в тій частині Україні, яка підконтрольна уряду. І, безперечно, ця цифра найбільша, ніж та, з якої ми починали у 2015 році (коли розпочинали організацію вступу за спрощеною процедурою — ред.)”, - сказала Новосад.
Вона нагадала, що для вступу до вишу за спрощеною процедурою вступнику з окупованої території потрібно звернутися в освітній центр “Донбас-Україна” або “Крим-Україна”, заповнити освітню декларацію, скласти три вступних іспити. При цьому не обов'язково мати український паспорт та складати ЗНО.
Водночас Новосад зазначила, що ця схема надає вступникам з окупованих територій доступ до обмеженого переліку закладів вищої освіти. Вступники з Криму мають доступ до вишів у південних областях, а вступники з окупованого Донбасу вступають за спрощеною процедурою до переміщених університетів.
Також, за словами Новосад, існує можливість абітурієнтам з окупованих територій вступити до будь-якого вишу України на загальних засадах, якщо вони мають атестат українського і здали ЗНО.
Однак, як вважає міністр освіти та науки, на часі переформатування цієї схеми.
“За ці 5 років така сегрегація себе вичерпує, і ми маємо переосмислити доступ для цих абітурієнтів, наших студентів до наших же закладів вищої освіти. Ми маємо переглядати правила вступу... давати їм можливість не лише вступати в ті заклади, які ми визначили як опорні в окремих областях. Це складніше питання, як готувати таких вступників до такого вступу”, - сказала Новосад, зазначивши, що зараз на різних освітніх онлайн-платформах існують курси для таких вступників для підготовки до ЗНО. Питання лише в тому, чи є у таких абітурієнтів доступ до цієї форми підготовки, підкреслила міністр.
Міністр додала, що майже 4,5 тис. школярів із тимчасово окупованих територій навчаються дистанційно за українськими програмами.
"Зараз 4 468 дітей з непідконтрольних територій здобувають освіту паралельно з тією, яку вони здобувають там, за екстернатом, дистанційним навчанням. Це те, що було розпочато в 2014-2015 роках. Діти мають доступ до електронних освітніх ресурсів, сканів підручників, мають зв'язок з певною школою на підконтрольних Україні територіях і вчителі якої дають їм певний зворотній зв'язок з тих завдань, які вони виконують", - сказала Новосад.
За словами Новосад, незважаючи на зростання з 2014 року кількості школярів з окупованих територій, які дистанційно здобувають українську освіту, є певні проблеми в цій галузі, які не можна ігнорувати.
Так Новосад наголосила, що за повідомленнями громадських організацій, батьків дітей, деякі школи, які за документами проводять дистанційне навчання, по факту не мають інтернету. Тому постає питання, наскільки відповідають реальності цифри щодо кількості здобувачів дистанційної освіти.
Окрім цього, за словами Новосад, вчителям, котрі проводять дистанційне навчання, складно обліковувати години, які вони витрачають на це, і відповідно це позначається на їх заробітній платі.
"Зарплата вчителя обліковується відповідно до годин, які вони витрачають на навчання. Їм за це держава практично не доплачує", - сказала Новосад,
Коментуючи питання організації освіти на підконтрольних територіях Донбасу, Новосад також зазначила, що зараз в Донецькій та Луганській областях для підвезення дітей до шкіл необхідно капітально відремонтувати 474 км доріг і додатково закупити ще 13 автобусів.
Як повідомляв Укрінформ, у Маріуполі 29 жовтня розпочався Перший інвестиційний форум "RE:think. Invest in Ukraine". На ньому вже підписали 12 меморандумів і показали сотні проєктів.
На форум приїхали представники понад 40 країн, компанії та організації із сукупним бюджетом майже $100 мільярдів.
Фото: МОН