Реформа “вторинки”: держава ось-ось готова відкрити грошовий потік лікарням

До запуску реформи вторинної ланки медицини лишилося менше трьох місяців, а  повністю підготувалися трохи більше половини закладів

У перший же день нового 2020 року прем’єр-міністр Олексій Гончарук повідомив, що уряд розробив генеральний план розбудови країни і з весни 2020 року розпочинається “Велике будівництво”. Важливим елементом такого будівництва, за словами прем’єра, буде продовження медичної реформи, яка з 1 квітня 2020 року має охопити спеціалізовану допомогу, реабілітацію, паліативну допомогу та програму “Доступні ліки”.

Але водночас масові звільнення у міністерстві охорони здоров’я, які відбулися наприкінці минулого року, спровокували розмови про те, що попри запевнення влади, медреформа може опинитися під загрозою зриву. Адже МОЗ залишили Ася Халєєва, керівниця експертної групи з розвитку електронної охорони здоров'я (та майже вся експертна група), Олег Петренко, голова Національної служби здоров'я, Ірина Литовченко, генеральна директорка директорату стратегічного планування (та весь склад директорату), Олександра Машкевич, керівниця експертної групи з розвитку вторинної медичної допомоги, Катерина Чміль, керівниця експертної групи з імунопрофілактики та боротьби з інфекційними захворюваннями, Володимир Курпіта, директор Центру громадського здоров'я МОЗ, та Младена Качурець, заступниця міністра охорони здоров'я. Тож аби розвіяти сумніви щодо реальності планів уряду, Укрінформ поставив кілька запитань виконавчому органу, відповідальному за медреформу – Національній службі здоров’я (НСЗУ). Отже, ми поцікавилися.

На якому етапі продовження медреформи?

Підготовка до продовження реформи, стверджують в НСЗУ, в самому розпалі, і відкладати її не планують. “Ми перейшли до етапу гармонізації впровадження змін "вторинки". На цьому етапі особливо важлива участь місцевої влади. Власниками лікарень є органи місцевого самоврядування, тому їхнє завдання – допомогти своїм медзакладам увійти в реформу. Зараз на місцях формують так звані майстер-плани – оптимальні мережі медичних закладів. Підраховуючи, на яке фінансування можуть розраховувати лікарні за наявної матеріально-технічної бази, та складаючи план їхнього розвитку на наступний рік. Наприклад, та чи інша область може виявити, що їй не вистачає закладів, які надають допомогу при інфарктах та інсультах, і буде шукати можливості, аби відкрити нові заклади чи закупити обладнання, щоб створити додаткові відділення при лікарнях. Загалом, завдання місцевої влади – створити спроможну мережу лікарень. У цьому допомагають міжрегіональні департаменти НСЗУ (їх 5 – Центральний, Південний, Східний, Західний, Північний)”, – коментують в НСЗУ.

Як відомо, для успішного розгортання реформи в межах країни потрібно три компоненти – гроші, нормативно-правова база і готовність закладів. З першими двома наразі все в порядку. Зокрема, на продовження реформи "вторинки" на сьогодні виділено 64% коштів із загального медичного бюджету. “Ми готові вже з лютого укладати договори з лікарнями. У бюджеті цього року на програму медичних гарантій, які підуть на оплату послуг, передбачено 72 млрд грн – це майже 64 % грошей, виділених на охорону здоров'я”, – йдеться у відповіді Нацслужби здоров’я Укрінформу.

На жаль, з останнім компонентом – готовністю закладів прийняти гроші і розпочати роботу в нових умовах фінансування, – усе набагато складніше.

Наскільки готові медзаклади до старту реформи "вторинки"?

Для того, щоб реформа відбулася з 1 квітня, медзаклади “вторинки” до цього часу обов’язково мають:

1) автономізуватися – тобто змінити юридичну форму: перетворитися з бюджетних установ на комунальні некомерційні підприємства. Це дозволить самостійно регулювати зарплати працівників, заробляти кошти і вирішувати організаційні питання;

2) комп’ютеризуватися – обладнати комп'ютером кожне робоче місце та підрозділ;

3) зареєструватися в електронній системі охорони здоров’я (E-Health) – спеціалізованій центральній базі даних (в ній відбуватиметься запис на прийом в режимі онлайн, вестиметься електронна картка, видаватимуться лікарняні, направлення тощо).

За повідомленням НСЗУ, станом на 3 січня 2020 року, тобто за три місяці до старту реформи вторинки, маємо таку ситуацію.

Автономію отримали майже 86% закладів, що є досить обнадійливим показником. А от із комп’ютеризацією більше половини закладів досі не поспішають: наразі повністю укомплектувалися технікою лише 46% лікарень. Хоча при цьому в системі E-Health зареєструвалися уже 60% закладів.

Найнижчим показником (який, щоправда, не є ключовим) поки що залишається реєстрація всіх лікарів в електронній системі охорони здоров’я (яка розпочалась з 19 грудня 2019 року) – усього 3%. Реєструє працівників сам заклад, щоб лікар міг вести карту пацієнта, видавати довідки, звітувати тощо. Але у НСЗУ таку низьку реєстрацію лікарів пояснюють тим, що процес реєстрації розпочався зовсім нещодавно – 19 грудня, тож це тільки початок. Але, мабуть, треба врахувати і той факт, що дуже часто такі речі відкладаються на останній день (як це, приміром, було в перші роки з поданням електронних декларацій). Тож сподіваємося, що наші медики не повторять помилок державних чиновників, які напередодні 1 квітня 2018 року одночасно кинулися подавати декларації і ... поклали сайт Національного агентства із запобігання корупції.

Якщо ж поглянути на загальний стан готовності закладів по Україні, то він складає трохи більше половини – 57%. У лідерах очікувано Полтавська область – 78%, оскільки з неї і починалося пілотування реформи “вторинки”, а також Харківська – 67% та Вінницька – 67% області. Столиця готова трохи менше – на 62%.

А от найповільніший темп чомусь у Чернівецькій області – усього 37%. Місцевим пацієнтам час потурбувати місцеву владу із закликом: “Агов, покваптеся, шановні!”

Отже, чи встигне іще практично половина закладів по країні втиснутися у задані реформою строки, поки що сказати важко. У найближчі пару місяців це стане більш зрозуміло. Звісно, запізнення закладу з термінами, як і під час реформи “первинки”, не означатиме, що він не зможе долучитися до реформи надалі. Адже НСЗУ лише наприкінці 2019 завершила приймати заяви на укладення договорів із закладами первинної ланки (було подано майже 1500 заяв, які зараз розглядають фахівці). Тобто рівні умови для всіх пацієнтів України – поки що під великим питанням. Дехто вже з квітня зможе повноцінно отримувати медичні послуги за новою системою, а інші змушені будуть чекати.

Що ж, схоже, що надалі розвиток медреформи залежатиме від поступу на місцях та людини, яка за конкурсом очолить Нацслужбу здоров'я. Щоправда, дата проведення конкурсу досі не оголошена, тож поки що на чолі НСЗУ залишається в.о. голови Оксана Мовчан, яка, нагадаємо, на початку грудня запевняла, що команда НСЗУ залишається у повному складі впроваджувати далі основні кроки трансформації системи охорони здоров'я.

Юлія Горбань, Київ