Законопроєкт про медіа передбачає штрафи до 15 мінімальних зарплат — медіаюрист
Законопроєкт №2693-д "Про медіа" передбачає запровадження трьох видів порушень, за вчинення яких Нацрада з питань телебачення і радіомовлення зможе складати приписи на мовників або застосовувати штраф до 15 розмірів мінімальних зарплат.
Про це поінформував медіаюрист, виконавчий директор ГО "Платформа прав людини" Олександр Бурмагін 8 липня під час відкритої дискусії "Проєкт закону "Про медіа" 2693-д: обговорення регулювання онлайн-медіа та платформ спільного доступу до інформації та відео», повідомляє кореспондент Укрінформу.
"У частині онлайн-медіа заходами реагування Нацради може бути винесення приписів, що не є санкціями, а санкціями можуть бути штраф або заборона поширення на території України... Приписи застосуються тільки у випадку незначних порушень. Приписи не несуть жодних фінансових санкцій лише в тому разі, якщо протягом 365 днів медіа не вчинятиме їх (повторних порушень — ред.). Якщо ж вони накопичуються (три і більше), тоді вже регулятор може застосувати штрафні санкції... За незначні порушення може бути застосовано штраф у розмірі від одного до п'яти розмірів мінімальних заробітних плат. Цей штраф застосовується після кількох приписів, які не було скасовано або анульовано протягом року. Тобто три нескасовані приписи протягом року є підставою для застосування штрафу. Якщо медіа не реагує і протягом року ці порушення повторюються (їх стає чотири і більше), то сума штрафу може бути подвоєна. За значні порушення штраф може бути від п'яти до десяти розмірів мінімальних заробітних плат, за грубі — від 10 до 15 мінімальних заробітних плат", — зазначив Бурмагін.
Разом з тим у проєкті законодавчого акту пропонується визначити, що незначні порушення є такими, що пов'язані із строками внесення змін до Реєстру, зазначення вихідних відомостей я надання інформації на запити Нацради. До значних належить поширення інформації, що суперечить контентним обмеженням (пропаганда комуністичного режиму, мова ворожнечі, тощо), інформації, що може завдати шкоди здоров'ю та моральному розвитку дітей, порушення вимог виборчого законодавства, порядку розповсюдження реклами та спонсорства та ненадання відомостей про структуру власності на вимогу регулятора. Грубі ж порушення — це невиконання вимог Нацради щодо приведення у відповідність до закону структури власності медіа, подання малодостовірних даних про структуру власності, відмова у проведенні перевірки регулятором і порушення вимог щодо діяльності медіа в умовах збройної агресії.
"Нацрада зможе ухвалювати рішення про застосування санкцій на підставі перевірки, яка триває до двох-трьох місяців, і це є процедурним запобіжником", - додав Бурмагін.
Медіаюрист також звернув увагу на те, що законопроєкт передбачає сплату штрафу за виявлені порушення протягом 30 днів після оприлюднення рішення регулятора, але у разі його оскарження сплата штрафу призупиняється на час судового розгляду справи.
Водночас експерт наголосив, що із сфери дії закону виключено особисті сторінки користувачів у соціальних мережах, а регулюванню підлягатимуть лише сторінки, які ведуть медіа, юридичні особи, господарюючі суб'єкти і на яких передбачається збіг, редагування та поширення інформації.
"Нацрада зможе звертатися до платформ спільного доступу щодо обмеження доступу до певного профілю, сторінки онлайн-медіа. Тобто може бути рішення суду про таке зобов'язання", - уточнив Бурмагін.
Як повідомляв Укрінформ, 19 травня Верховна Рада відправила до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики на повторне перше читання законопроєкт №2693 "Про медіа".
30 квітня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні законопроєкт направити Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики для підготовки на повторне перше читання.
Комітет рекомендував на базі основного та альтернативного законопроєктів підготувати нову редакцію проєкту закону про медіа з урахуванням зауважень і пропозицій експертів Ради Європи, провідних асоціацій медійної індустрії та громадських організацій медійної сфери.
Законопроєкт №2693 "Про медіа" зареєстрований у ВР 27 грудня 2019 року. Він пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання і галузевого саморегулювання.
1 липня гуманітарний комітет рекомендував Раді ухвалити за основу доопрацьований законопроєкт "Про медіа" (№2693-д).