Експерт сказав, що українцям треба для щастя
Українці відчувають себе нещасними через те, що часто оглядаються на колись щасливе минуле замість того, щоб шукати своє призвання та будувати плани на щасливе майбутнє.
Таку думку висловив філософ та телеведучий із Чернівців Святослав Вишинський під час четвертого Національного круглого столу "Щастя як мета", повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Слово щастя у слов'янських мовах пов'язане зі словом частина, частка. Вважається, що щастя - це хороший уділ, хороша частка. Відповідно, ми можемо говорити про те, що якщо розуміти це слово з етимологічної сторони, то прагнення щастя - це прагнення певного хорошого уділу, прагнення певної повноти, якоїсь максимальної долі. І в цьому розумінні ми можемо, напевно, розмірковувати про те, що прагнення повноти в соціальній суспільній площині може виражатися в тому числі і в повноті влади. Влади не тільки, як політичного поняття, але влади як повноти можливостей - це є одним із виражень щастя", - говорить Вишинський.
На його думку, більш успішні народи бачать щастя попереду себе, бо вони розуміють щастя як мету, як конкретну ціль, як своє призвання, як свою місію. А українці розуміють щастя як те, що позаду нас, те, що було у нас колись.
"Тому в українській літературі дуже часто повертаються до теми не стільки щастя, скільки нещасності - поняття украденого щастя в одноіменному творі, постійні зітхання, що ми є нещасний народ, ми є пригнічені селяни, пригнічені прості люди. Мені здається, що ось це побивання горем виходить із того, що ми сприймаємо щастя як щось самодостатнє, випадкове, незаслужене нами, дароване нам так, як це буває у дитинстві", - розмірковує експерт.
Він вважає, що в українського народу відсутня етика праці, яка дуже чітко нас відрізняє від західних народів. А відсутність етики праці пов'язана із відсутністю призвання.
"Етика праці можлива там, де є конкретна мета, для чого ми працюємо, що ми майструємо, чого ми досягаємо. А український народ, на мою думку, як колектив, не відчуває свого призвання. Тому ми 30 років дискутуємо, яка українська національна ідея, в чому вона полягає. Насправді ніхто чітко не може на це відповісти", - додає Вишинський.
За його словами, українці почувають себе нещасливим народом тому, що ми намагаємося досягнути того, що втратили колись, не розуміючи, як цього досягнути. Замість того, щоб рухатися до щастя, як до мети і розуміти, яка траєкторія цього руху, ми постійно романтизуємо своє минуле і таким чином не можемо зробити цього зрілого кроку до історичного буття.
"Мені здається, що ми зможемо бути щасливим народом, щасливим колективом, щасливою нацією тільки тоді, коли ми по-справжньому зрозуміємо своє призвання, свою долю, своє місце в історії. І коли ми це зрозуміємо, то думаю, як побічний ефект цього шляху ми здобудемо наше українське щастя", - підсумував Вишинський.
Як повідомляв Укрінформ, МКІП ініціював проведення семи круглих столів, присвячених темам культури діалогу, історії, релігії, мови, філософії, мистецтва та екології. Заходи відбуваються у різних містах України - Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві. 10 вересня у Києві відбувся перший Національний круглий стіл на тему "Культура діалогу". Під час другого круглого столу 24 вересня в Одесі дискутували про історію. У фокусі третього круглого столу 19 жовтня у Харкові була тема "Мова".
Також мають відбутися круглі столи: 9 листопада у Кривому Розі – на тему "Екологія"; 19 листопада в Острозі – на тему "Віра, релігія"; 3 грудня в Полтаві – на тему "Мистецтво". Модерує дискусії громадський та культурний діяч Олесь Доній.