Щастя окремої людини має бути метою держави - Дробович

Про це заявив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович у Чернівцях під час четвертого Національного круглого столу "Щастя як мета", повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Це не якась дивина, якщо ми повертаємося до теми щастя, коли говоримо про політику і про пошук національної ідеї. З цього почала європейська культура своє формування як політична культура. Тому що і Платон, і Арістотель, і Сократ, які фактично заклали основу і європейського філософування, і культури діалогу, і політичного мислення, обертаються навколо категорії щастя. Щастя - це категорія етична, але в давньому грецькому полісі етика – це політична наука виключно, бо вона про співжиття людей. Таким чином, логічно, що метою будь-якого суспільства з точки зору давніх греків було щастя», - заявив Дробович.

Він процитував європейського філософа Джеремі Бентама, який жив у 18-19 столітті та став автором «алгоритму визначення ступеня кількості задоволення від певних, перш за все, політичних рішень».

«Цей алгоритм називався «підрахунок щастя». На думку Бентама, будь-яке рішення політичне і будь-яке рішення етичне можна підрахувати, розкласти і визначити, чи варто надати йому перевагу. Так само оцінити будь-яке рішення можна за певним набором 7 категорій - це інтенсивність, тривалість, визначеність, віддаленість, плідність, частота і обсяг. Якщо проаналізувати будь-яке політичне рішення - чи буде воно поширене на багатьох людей, чи буде чистим, не призведе до страждання - і в основі цих рішень буде найбільша кількість задоволення для найбільшої кількості людей, то це є найбільш доцільна і бажана для обрання форма політичної поведінки. Це мудрість, на якій побудований західний світ, лібералізм і на якому можна прийти до щастя» - наголосив спікер.

За його словами, і держава, і мова, і злагоджене суспільство – це засоби для чогось. Це самоцінні речі самі по собі, але вони мають тяжіти до якоїсь мети і логічно, що цією метою буде щастя.

«Якщо ми проаналізуємо нашу Конституцію, то принаймні перші два її розділи містять те, що традиційно вважається запорукою щастя. Давайте подивимося на ці права і обов’язки держави, обов’язки і права громадян: безпека, здоров’я, гідність, освіта, любов, самовираження, творчість, віра, відпочинок, самоврядність, підприємництво, власність, затишок, суверенність - це все те, що є змістом категорії щастя, про що протягом століть пишуть мислителі, поети. Просто виражено в сухій мові юридичного документа», - підкреслив голова Українського інституту національної пам’яті.

Він додав, що український політичний устрій є центричним - усередненим між націоналізмом і соціалізмом, якщо послідовно його реалізовувати із застосуванням запропонованої Бентамою системи оцінки втілення цих категорій, то можна максимально реалізувати перші два розділи української Конституції.

«Ми зможемо побудувати щасливе і заможне суспільство, з якого ніхто не буде тікати чи намагатися змінити його під якусь імперську ідею. Це велика задача, це виклик. Ми маємо пам’ятати, що для реалізації цього проєкту потрібно дотримуватися трьох позицій. Перше, не забувати, що людина заради держави не може бути, це радянський проєкт. Насправді держава заради людини - це умова щастя. Друге, це держава і все суспільство має робити все можливе для того, щоб спектр прагнень громадян постійно збільшувався. Не можна, щоб вся держава працювала тільки на задоволення базових потреб людини. Задача держави і суспільства - в збільшенні бажань суспільства, високих задоволень. І третій пункт, це розширення сфери свободи та відповідальності. Не можна, щоб було як в СРСР, що всі переживають і всі довіряють тільки своїй родині і це вся сфера свободи дії людини. Ні, сфера свободи дії людини – сходовий майданчик, будинок, район, місто, країна. Коли ми будемо розглядати весь цей простір як частину своєї свободи і місце реалізації своєї відповідальності, тоді маємо всі шанси стати найбільш щасливими, тому що розуміємо: маємо можливість зробити більше для світу і отримати відповідний рівень задоволення», - підсумував Дробович.

Як повідомляв Укрінформ, МКІП ініціював проведення семи круглих столів, присвячених темам культури діалогу, історії, релігії, мови, філософії, мистецтва та екології. Заходи відбуваються у різних містах України - Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві. 10 вересня у Києві відбувся перший Національний круглий стіл на тему «Культура діалогу». Під час другого круглого столу 24 вересня в Одесі дискутували про історію. У фокусі третього круглого столу 19 жовтня у Харкові була тема «Мова».

Також мають відбутися круглі столи: 9 листопада у Кривому Розі – на тему «Екологія»; 19 листопада в Острозі – на тему «Віра, релігія»; 3 грудня в Полтаві – на тему «Мистецтво». Модерує дискусії громадський та культурний діяч Олесь Доній.