Ліки проти вірусу COVID-19: кажуть, це стало реально
Хоча людство ще не навчилося долати повністю чимало вірусних хвороб, але здобутки вчених під час ковіду можуть цьому сприяти
На другий рік пандемії COVID-19 увага всього світу продовжує бути прикутою до вакцин і через підвищений попит більшість країн ще довго стоятимуть у черзі до виробників. Проте не варто забувати, що наявність вакцин у широкому доступі не виключає необхідність створення препаратів для лікування коронавірусної інфекції. Адже все одно навіть після масової вакцинації під прицілом ковіду все одно залишатиметься певна частка людей, для яких імунізація виявилася не надто ефективною, частині просто протипоказана вакцинація, а частина і далі продовжуватиме не вірити в коронавірус чи боятися самої вакцинації. Аби уникнути ще більшої кількості жертв, критично важливо навчитися ефективно лікувати тих, хто все ж-таки захворів, а значить без ліків – не обійтися. Останні звістки на цьому напрямі виглядають доволі оптимістично – кілька груп учених уже повідомили про їхнє створення. Розробити ліки проти ковіду важче, ніж вакцини, але якщо їхні випробування виявляться успішними, то це буде колосальним поступом у лікуванні вірусних хвороб в принципі.
Як працюють ліки, якщо вірус не можна вбити?
Наразі не існує специфічних ліків проти ковіду – лікарі використовують наявні ліки від інших хвороб, які добре себе зарекомендували. Та і взагалі препаратів проти вірусних хвороб не так багато – приміром, із п’яти видів гепатиту людство навчилося виліковувати повністю лише гепатит С, проти грипу відомий лише один препарат – таміфлю, який до того ж, не дає гарантованого ефекту. Щодо СНІДу, то наразі можлива лише підтримувальна терапія.
Чому такі складнощі? Оскільки вірус «поселяється» в людській клітині, то знищити його там неможливо, адже щоб вбити вірус, потрібно вбити і клітину. Тому найчастіше препарати діють на те, щоб не дати вірусу відтворювати свої копії (а це він робить, як тільки потрапляє в організм), придушуючи його реплікацію (відтворення нуклеїнової кислоти вірусу).
Наприкінці квітня генеральний директор Pfizer Альберт Бурла повідомив, що експериментальні таблетки, над якими працює компанія, можуть з’явитися у відкритому доступі до кінця 2021 року. Це ліки, що належать до класу інгібіторів протеази. Препарат від Prizer зв'язується з ферментом, що зветься протеаза, щоб запобігти реплікації вірусу. Препарати, що пригнічують протеазу, уже застосовуються при лікуванні ВІЛ і гепатиту С. У березні вже розпочалися клінічні дослідження препарату, і якщо вони завершаться успішно, то до кінця року Управління з продовольства і медикаментів США дозволить їхнє застосування на території країни. Ці ліки можна буде використовувати при перших ознаках інфекції, але компанія також працює над препаратом для тяжких хворих, який вводиться внутрішньовенно.
Люди – не миші
Про створення дієвих ліків проти ковіду заявила і група вчених із Інституту здоров'я Мензиса у Квінсленді при Університеті Гріффіта (Австралія) з колегами із медцентру City of Hope (США).
Як пояснює вчений-біофізик Семен Єсилевський, це кардинально інший підхід замість того, що традиційно використовується у інших противірусних препаратах для придушення реплікації вірусу. Він полягає у тому, щоб до молекули РНК коронавірусу доставити іншу «малу» молекулу РНК – siRNA (вона міститиметься всередині жирових наночастинок), яка зв’язуватиметься з матричним РНК на останньому етапі. Тобто зупинення розмноження вірусу відбувається не на етапі утворення копій нуклеїнових кислот, а на наступному етапі – на етапі синтезу білка, коли утворюється білкова оболонка довкола копій РНК (сам вірус складається з всього двох компонентів – генетичного матеріалу (ДНК або РНК) і білкової оболонки).
Науковці вже випробовували препарат на мишах, і виявилося, що він зменшують кількість вірусних частинок в організмі на 99,9%. «Проблема в тому, що на мишах працює безліч перспективних препаратів, які потім з тріском провалюються в клінічних випробуваннях на людях. Дослідники називають можливою датою виходу такої інноваційної терапії на ринок – 2023 рік. Це якщо клінічні дослідження пройдуть вдало. За статистикою, вірогідність цього – від сили пара відсотків, так що особливого оптимізму у мене немає», – вважає Семен Єсилевський.
Зусилля не марні, навіть якщо пандемія скоро закінчиться
Наукове середовище поки вкрай обережно оцінює інформацію про появу ліків проти ковіду. Імунолог Борис Донськой каже, що про прорив зарано говорити, оскільки після подібних заяв лише 1 із 10 препаратів доходить до бажаної ефективності під час клінічних випробувань. «Оскільки вірус може функціонувати лише в клітині, то саме там ми маємо можливість на нього подіяти. Власне саме в цьому і полягає складність розробки подібних ліків, оскільки ми маємо в клітині порушити її природні механізми», – пояснює Борис Донськой.
Але на запитання про те, чи дозволять нинішні зусилля науковців знайти кращі підходи до лікування інших вірусних хвороб, учений відповідає однозначно ствердно. «Будь-яке фінансування продукту А завжди призводить до просування у вирішенні проблем В,С,D. Розробляючи препарат проти ВІЛу, можна отримати механізм боротьби з гепатитом В. Всіляке наукове дослідження дає велику наукову інформацію, яка потім стане корисною в інших галузях. Тому гроші, інвестовані в науку, потім ще багато років повертаються появою різних досягнень, препаратів, терапій», – говорить Донськой.
Про які кошти йдеться? Завідувач відділу біомедичної хімії Інституту молекулярної біології і генетики НАН України Сергій Ярмолюк каже, що вартість розробки принципово нових ліків сягає порядку 3 мільярдів доларів. Це тому, що у вартість ліків, які успішно вийшли на ринок, закладається ціна невдач усіх попередніх розробок.
Створення ліків має такі ж етапи, як і створення вакцин. Це пошук ідеальної «хімічної формули» – речовин, які можуть бути потенційними ліками та сама розробка, яка включає доклінічні і клінічні випробування та затвердження його регулюючими органами. Раніше увесь цей процес займав 7-10 років. Але під час створення вакцин у часи нинішньої пандемії ми побачили, що за нагальної потреби ці терміни можна скоротити до року, навіть менше. Швидше за все те саме відбудеться і з розробкою ліків. Борис Донськой каже, що за останні півсотні років цей процес настільки забюрократизували, що розробникам доводиться витрачати 5-7 років лише на складання звітності та проходження перевірок попри те, що новостворений препарат вже довів ефективність. І пандемія дозволила пришвидшити саме бюрократичний процес.
Щоправда на думку пана Донського, який є прихильником розвитку оптимістичного сценарію пандемії, може виявитися так, що ліки можуть виявитися вже не потрібними, поки вони будуть готові – навіть якщо це станеться за рік. «Один зі сценаріїв, до якого я схиляюся, припускає, що до кінця цього року ми матимемо лише епізодичні випадки ковіду, якщо вірус не зміниться настільки сильно, що імунна система його перестане розпізнавати», – вважає науковець.
Звісно, усім нам хочеться сподіватися на більш оптимістичний сценарій, але при цьому треба бути готовими і до песимістичного – а значить, мати дієві ліки проти ковіду, що згодом, і це дуже важливо, відобразиться на лікуванні інших вірусних хвороб. А поки ж єдиним дієвим способом захисту лишається вакцинація.
Юлія Горбань, Київ