30 років Незалежності: Все більше європейці, все далі від Росії
Хроніка подій в новинах Укрінформу. 2002 -2011.
Якщо в перше десятиріччя своєї незалежності Україна все ще залишалась уламком імперії - тільки що з прапором і гімном, і боротьба в суспільстві йшла між учорашніми комуністами і новітніми нуворишами - то, починаючи з 2000-го року, вектор протистояння змінився. Українці помалу почали згадувати, що вони європейці, все менше озиралися на схід і все частіше вдивлялися в захід. Це не могло сподобатися новому очільнику Росії - Путіну. І він розпочав гібридну, спочатку мало помітну, а потім гарячішу війну за повернення України до складу імперії.
Усі ці роки Укрінформ пильно відстежував зміни в українському суспільстві — і відкати назад, і поступ - вперед. Ми зібрали новини агентства за цей період, присвячені найбільш знаковим подіями, і продовжуємо разом з вами знову, подумки, проходити цей шлях. Отже - 2002 - -2011.
2002: «ЗБОЧЕНА ЗАКОНОМІРНІСТЬ» СКНИЛОВА ТА РЕВОЛЮЦІЙНІ ПІДПИСИ ЮЩЕНКА
...Над Україною вже витало передчуття Помаранчевого майдану. Вибудувана Медведчуком система темників і цензури після оприлюднення плівок Мельниченка затріщала по швах. Колишній висуванець президента і підписант «антифашистського листа чотирьох» Ющенко приєднався до опонентів влади. Надії оточення Кучми на його можливий третій строк розбилися об скандал із «Кольчугою». Але Україна все більше ставала європейською – в усякому разі, 2002 року її фільм був представлений на Берлінському кінофестивалі, а футбольний клуб із Донецька очолив італійський тренер Невіо Скала.
СКНИЛІВСЬКА ТРАГЕДІЯ. Суботнього дня 27 липня 2002 року на військовому летовищі «Скнилів» у Львові під час авіашоу, присвяченого 60-річчю 14-го авіаційного корпусу Військово-повітряних сил України, сталася одна з найжахливіших катастроф на авіашоу в Європі. Внаслідок падіння літака Су-27 загинуло 77 людей, в тому числі 28 дітей. Ще понад 500 людей були визнані судом постраждалими.
На аеродромі на момент катастрофи перебувало близько 10 тисяч осіб. Фігури вищого пілотажу виконували досвідчені пілоти першого класу полковник Володимир Топонар і другий пілот полковник Юрій Єгоров. Обидва пілоти встигли катапультуватися й зазнали лише незначних травм.
«Знову кривава прикрість, пов'язана з військовою технікою. Досвідчені пілоти, замість того, щоб порадувати око численних глядачів авіашоу під Львовом, спричинили трагедію. За якоюсь збоченою закономірністю машина вийшла з-під контролю людей не далеко за трибунами, а над ними. Грізний винищувач врізався безпосередньо в натовп», - писав у ті дні Укрінформ.
Після тривалого розслідування і судового процесу до відповідальності за трагедію було безпосередньо притягнуто 10 осіб, з яких 5 були пізніше виправдані. Осіб, причетних до авіашоу, та льотчиків було визнано винними у скоєнні аварії через недбалість та невиконання плану польоту. Ніхто зі звинувачених власної вини в трагедії не визнав.
«ПОВСТАНЬ, УКРАЇНО!» Протести проти режиму, викликані вбивством Георгія Гонгадзе і плівками майора Мельниченка, вимоги негайної відставки з поста президента Леоніда Кучми набирали обертів.16 вересня 2002 року в Україні розпочалася безстрокова акція громадянської непокори «Повстань, Україно!». Того дня на мітинг на Європейську площу в Києві, за офіційними даними, прийшли близько 15 тисяч чоловік (за інформацією самих учасників - 40 тисяч). Приєднання до трійки організаторів акції – «бютівців», соціалістів і комуністів – ще й «нашоукраїнців» на чолі з Віктором Ющенком стало очевидною сенсацією тодішньої політичної осені. «Учасники акції «Повстань, Україно!» хвилиною мовчання вшанували пам'ять журналіста Георгія Гонгадзе, який рівно два роки тому пішов з життя», зазначав того дня Укрінформ.
На очах багатотисячного гурту, що зібрався на Європейській площі столиці, лідер «Нашої України» підписав усі жорсткі звернення, ухвалені мітингом. Серед вимог були: створення парламентської більшості на базі політичних сил, які одержали найбільше голосів у виборах-2002, усунення Леоніда Кучми від виконання президентських обов'язків, проголошення дострокових виборів президента України тощо.
«КОЛЬЧУЖНИЙ» СКАНДАЛ. 20 вересня в британський пресі з'явилось повідомлення, що Україна продає до Ірану комплекси радіотехнічної розвідки «Кольчуга». За даними тижневика, кількість «Кольчуг», замовлених Іраном, точно не відома, однак вартість кожного комплексу складає близько 25 млн доларів.
Як з'ясувалося, ще в квітні 2002 року майор держохорони Микола Мельниченко дав свідчення Великому журі Сан-Франциско, розповівши, що в його записах зафіксована розмова дворічної давнини про те, як президент України Леонід Кучма і керівник Укрспецекспорту Валерій Малєв нібито обговорюють деталі щодо можливого продажу в Ірак чотирьох станцій «Кольчуга».
24 вересня США заявили, що вважають автентичними записи колишнього охоронця президента України Мельниченка. У зв'язку з цим Сполучені Штати заморозили частину фінансової допомоги Києву.
Натомість в Україні не визнавали факту продажу “Кольчуг”. Укрінформ у ті дні писав:«Україна запрошує Організацію Об'єднаних Націй надіслати міжнародних експертів для розслідування звинувачень у можливому порушенні санкцій проти Іраку. Про це заявив міністр закордонних справ України Анатолій Зленко, який терміново прибув до Нью-Йорка».
Зрештою, до України було направлено групу експертів, які мали розслідувати звинувачення у постачанні «Кольчуг» в Ірак на місці.
Зацікавленість США була зрозумілою, бо на той час вони готували військову операцію проти Іраку, яка розпочалася в 2003 році. Вже через рік після того держсекретар США у справах Європи та Євразії Стівен Пайфер заявив, що «Кольчуг» в Іраку не знайдено. Проте, цей скандал завдав надзвичайно потужного удару не тільки по Кучмі, а й по міжнародному іміджу України в цілому.
«МОЛИТВА ЗА ГЕТЬМАНА МАЗЕПУ». Наприкінці листопада у столичному кінотеатрі «Україна» відбувся прем'єрний показ довгоочікуваного фільму Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу», повідомляв у ті дні Укрінформ.
У головній ролі в фільмі знявся Богдан Ступка, який перед тим блискуче зіграв гетьмана Богдана Хмельницького у «Вогнем і мечем» (1998) Єжи Гофмана і гетьмана Івана Брюховецького в українському міні-серіалі «Чорна рада» (2000). «Молитва...» стала першим повнометражним і великобюджетним фільмом часів української незалежності. У фільмі також знялися дружина режисера Людмила Єфіменко та син – Пилип Іллєнко. Сам Юрій Іллєнко був не тільки головним режисером фільму, а й автором сценарію, оператором, а також знявся в ролі маршала Жука.
У 2002 році фільм був представлений у позаконкурсній програмі Берлінського кінофестивалю. У Росії фільм офіційно заборонили, назвавши «відверто антиросійським».
2003. ПЕРШИЙ ДЕНЬ РАЗОМ З ЄВРОПОЮ І ПЕРШИЙ ПОДИХ ВІЙНИ З РОСІЄЮ
Попри те, що проєвропейські й євроатлантичні кроки України були радше символічними, аніж радикальними, Росія на них реагувала із роздратуванням. Путін, тільки-но прийшовши до влади, взяв курс на реванш і почав відновлення імперії зі спроби анексії невеличкого клаптика української землі – острова Тузла. Тоді, здавалося, Україна зуміла відстояти свою територію.
ДЕНЬ ЄВРОПИ. 17 травня в країні вперше відзначали День Європи. Указ про святкування, яке має відбуватися кожної третьої суботи травня, був підписаний президентом України Леонідом Кучмою 9 квітня 2003 року. «Київ став першим містом України, де відзначили День Європи», -повідомляв у ті дні Укрінформ.
Головні урочистості проходили на Європейській площі Києва (яка після первісної, з ХІХ ст. ,назви «Європейська» багато разів перейменовувалася). Над нею замайоріли два прапори – український та Євросоюзу, а в небо злетіли тисячі кульок із дванадцятьма золотими зірками – символами країн-членів ЄС. Розпочалося свято знаменитим фіналом дев'ятої симфонії Людвіга ван Бетховена – «Одою до радості», яка стала гімном об'єднаної Європи.
МИРОТВОРЧИЙ КОНТИНГЕНТ В ІРАКУ. «5 червня ВР проголосувала за закон «Про схвалення рішення Президента України про направлення миротворчого контингенту для участі України у міжнародній миротворчій операції у Республіці Ірак», - повідомив у ті дні Укрінформ.
До Іраку відправляли окрему механізовану бригаду, укомплектовано з 1632 добровольців, серед яких були й жінки. Український контингент був третім за кількістю військовослужбовців після американського і британського.
Наші військові були дислоковані в провінції Васіт, за 140 км від Багдада, і перебували в підпорядкуванні польського командування багатонаціональної дивізії «Центр-Південь». Офіційно українці повинні були виконувати виключно господарські миротворчі функції. Але невдовзі стало зрозуміло, що доведеться брати участь у справжній війні. Загалом, військову службу в Іраку і Кувейті встигли пройти понад 6 тисяч українців. Загинуло 18 українських військових.
ОСТРІВ ТУЗЛА. У вересні 2003 року від російської станиці Тамань Темрюкського району Краснодарського краю у напрямку до українського острова Тузла починають насипати греблю з метою з'єднання її з російським берегом.
Історичне тло ситуації таке: до 1921 року те, що нині є островом, з'єднувала з російською територією коса. Але внаслідок потужного шторму цю територію було відірвано від російського берега. Утворився острів Коса Тузла. 1941 року його було передано до Кримської автономії, і відповідно 1954-го ця територія увійшла до складу УРСР. Загалом відстань між косою Тузла і російським берегом – 5,5 км.
Офіційна Москва пояснила, що ідея будівництва дамби належить «виключно краснодарській владі й виключно з екологічно-господарських міркувань». Втім, несподівана для українців поява російської загати на спільній протоці між Чорним і Азовським морями пояснювалась радше тим, що Москва не хотіла платити Києву за користування Керч-Єнікальським каналом і Керченською протокою.
6 жовтня, як повідомляв Укрінформ, “міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко побував з робочим візитом у Москві. Головним терміновим питанням порядку денного стала ситуація з незрозумілими кроками Росії в Керченській протоці».
Однак, наприкінці жовтня ситуація наблизилася до критичної позначки. На насипаній росіянами дамбі бачили людей зі зброєю. Тим часом, на Тузлі теж уже перебувало 300 українських прикордонників.
23 жовтня, терміново перервавши візит у Латинську Америку, на Тузлу прибув президент України Леонід Кучма. Того ж дня, за 102 метри від української території росіяни припинили будівництво. 24 грудня в Керчі Леонід Кучма і Владімір Путін підписали угоду про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки.
2004. ЯК ЄВРОПЕЙЦЯМ СПОДОБАЛИСЯ ДИКІ ТАНЦІ, А КІВАЛОВ НЕ ЗМІГ «ПІДРАХУВАТИ»
2004 рік став переможним для Руслани Лижичко – вона виборола перше місце на Євробаченні, й для Ельбруса Тадеєва, який здобув золоту олімпійську медаль у вільній боротьбі. Але наскільки по-різному склалися їхні долі! Руслана стала символом Помаранчевої революції, Ельбрус – символом наступних років реакції. Руслана пройшла в ВР у складі «Нашої України», але швидко повернулася до музики; Тадеєв став депутатом від Партії регіонів, називав Януковича «богом і царем» і лупцював біля парламентської трибуни патріотів. Обоє засвітилися й на Євромайдані: 30-го листопада 2013 року, коли «Беркут» бив студентів під стелою і Руслана намагалася їх рятувати, Ельбрус Тадеєв сидів у кабінеті столичного мера Попова і спостерігав за «операцією» по монітору…
ПЕРЕМОГА РУСЛАНИ НА ЄВРОБАЧЕННІ. На 49-му Міжнародному конкурсі пісні «Євробачення» в Стамбулі Україну представляла Руслана (Руслана Лижичко) з піснею Wild Dance («Дикі танці»). Частину своїх «Диких танців» співачка виконувала українською. У тексті пісні значне місце посідає приспів «шидірідідана». Це звукосполучення справило непересічне враження на європейських слухачів. Перемогу було забезпечено.
«На Міжнародному конкурсі пісні «Євробачення» в Стамбулі перше місце завоювала українська співачка Руслана. Вона набрала 280 балів на підставі телеопитування, проведеного в 36 країнах», повідомляв у ті дні Укрінформ.
На батьківщині Руслану зустрічали з усіма почестями. Президент Кучма прийняв співачку в Маріїнському палаці та присвоїв екстерном звання народної артистки України.
ЛІТНІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ В АФІНАХ. ХVІІІ літні Олімпійські ігри в Афінах проходили з 13 по 29 серпня. На них Україна посіла 12 місце в загальному неофіційному заліку, здобувши 9 золотих, 5 срібних та 9 бронзових нагород. Першу медаль до скарбнички української збірної приніс Владислав Третяк, виборовши бронзу в фехтуванні на шаблях. А перше золото – Яна Клочкова, вона стала чотириразовою Олімпійською чемпіонкою та першою плавчинею, яка виборола золото двох Олімпіад на однакових дистанціях. Фінальним золотим акордом виступів спортивної України в Афінах стала перемога багаторазового чемпіона світу з вільної боротьби 29-річного Ельбруса Тадєєва.
ОТРУЄННЯ ВІКТОРА ЮЩЕНКА. Ймовірним днем отруєння кандидата в президенти Віктора Ющенка вважається 5 вересня 2004 року. 6 вересня Ющенко відчув погіршення здоров'я і був вивезений до Австрії, де в одній із приватних клінік заявили, що Ющенка отруїли діоксином, причому, за їхніми висновками, отрута потрапила в організм пацієнта приблизно за п'ять днів до госпіталізації.
17 вересня про це було оголошено з трибуни Верховної Ради віце-спікером Олександром Зінченком. Причому, за словами Зінченка, кандидат у президенти був отруєний навмисне, і відбулось це під час вечері 5 вересня. Слід сказати, що «вечеряв» тоді Ющенко кілька разів. Спочатку разом із Давидом Жванією, Євгеном Червоненком, Олексієм Івченком у співвласника «Фокстрота» Володимира Шульги. Потім Ющенко та Жванія поїхали на дачу до заступника голови СБУ Володимира Сацюка, де ще був очільник СБУ Ігор Смешко.
21 вересня «Верховна Рада на початку ранкового засідання схвалила постанову про утворення тимчасової слідчої комісії з розслідування обставин щодо отруєння кандидата на пост президента, народного депутата України Віктора Ющенка. За таке рішення проголосували 425 народних депутатів», повідомив Укрінформ.
Згодом, слідство схилялося до версії, що саме на дачі Сацюка й відбулось отруєння Ющенка. Проте, після декількох експертиз Генпрокуратура не змогла ані підтвердити, ані спростувати те, що Ющенко був отруєний саме діоксином.
ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ В УКРАЇНІ. 31 жовтня українці обирали нового президента. Однією з особливостей передвиборчої кампанії 2004 року стала велика кількість кандидатів на найвищу посаду в країні – понад двадцять. Укрінформ увечері в день голосування констатував: «Президентські вибори-2004 в Україні відбулися. Принаймні, перший їх тур. Цьогорічні вибори Президента України вирізнялися з-поміж усіх попередніх не лише найбільшою кількістю кандидатів, а й високою активністю виборців і прискіпливою увагою до виборчого процесу – як з боку українського суспільства, так і міжнародної спільноти».
За підсумками першого туру симпатії виборців розподілилися таким чином: Ющенко – 39,26 % голосів, Янукович – 39,11%, Мороз – 5,82, Симоненко – 4,97%, Вітренко – 1,53%, Кінах – 0,93 %. Влада не хотіла визнавати хоч мінімальну, але перевагу Ющенка в першому турі, тож остаточний підрахунок голосів затягувався. Прихильники опозиції, які перебували під ЦВК, запідозрили голову Центрвиборчкому Сергія Ківалова в фальсифікаціях і почали скандувати: «Ківалов, підрахуй!». Згодом цей «позивний» надовго закріпився за майбутнім ректором Одеської юридичної академії.
Подальша боротьба точилася між двома кандидатами: Януковичем і Ющенком. Після першого туру про підтримку Ющенка заявили Мороз та Кінах. У свою чергу Януковича підтримала Вітренко. 21 листопада пройшов другий тур виборів президента України, за результатами якого ЦВК оголосила переможцем у виборах Віктора Януковича. Його одразу ж привітав президент Росії Володимир Путін. Проте, екзитполи засвідчували перемогу Віктора Ющенка. Унаслідок цього опозиція зібралася на мітинг на центральній площі Києва – Майдані Незалежності. Наступного дня мітинг переріс у масову акцію протесту, яка згодом дістала назву «Помаранчева революція» за кольором прапора політичної сили Віктора Ющенка.
ПОМАРАНЧЕВА РЕВОЛЮЦІЯ. Початком її вважається мітинг на Майдані Незалежності, який відбувся 22 листопада 2004 року і вилився в кампанію протестів, мітингів, пікетів, страйків та інших актів громадянської непокори в Україні, організованих і проведених прихильниками Віктора Ющенка після оголошення Центральною виборчою переможцем президентських перегонів Віктора Януковича.
Цього дня за п'ять хвилин до дев'ятої мітингувальники перекрили рух на Хрещатику і зайняли місце під майданівською сценою, яку спорудили напередодні. Завершувався ранковий мітинг уже 40-тисячним зібранням. Увечері на київський Майдан незалежності прийшли майже 150-тисяч людей. Частина учасників мітингу заночували в наметах.
«Усупереч попередженням скептиків, що холодна погода не сприяє активній життєвій позиції, перша «революційна» ніч на Хрещатику засвідчила протилежне. Крім мешканців наметового містечка, позаминулої ночі тут зібралося багато людей: журналістів, політиків, рядових киян...», - писав у ті дні журналіст Укрінформу.
Кияни підтримували пікетувальників гарячою кавою, чаєм, бутербродами, ковдрами і грілками. Для відбиття можливого штурму силовиків стягнули з усього Хрещатика лавочки та забарикадували ними містечко. Вже наступного дня почали повсюдно з'являтися помаранчеві стрічки – символ тих революційних подій.
Акції громадянської непокори тривали до 26 грудня, коли у ході повторного другого туру виборів стало відомо, що переміг Віктор Ющенко. Спроба прихильників Віктора Януковича опротестувати результати не дала результатів, і ще до закінчення судового засідання Віктор Ющенко був офіційно визнаний обраним президентом України. 23 січня 2005 року він офіційно склав присягу і заступив на посаду президента України.
2005. ДРУГА ПРИВАТИЗАЦІЯ “КРИВОРІЖСТАЛІ” ТА ПЕРШЕ УКРАЇНСЬКЕ ЄВРОБАЧЕННЯ
Є деталі в історії України, про які інформагентства, а надто – державні, зазвичай, не пишуть, але які надовго стають мемами. Так трапилося з «наколотими апельсинами» і вінком, що впав на Януковича, з «пропало всьо» Юлії Тимошенко та голубом, який не дався в руки Ющенку на інавгурації. Були й такі, про які писали, але вони все-одно ставали мемами – як «самогубство двома пострілами в голову» – чорний гумор постмайданної пори.
ЮЩЕНКО – ПРЕЗИДЕНТ. 23 січня Віктор Ющенко став третім Президентом України. «У неділю 23 січня у Верховній Раді, Маріїнському палаці, на майдані Незалежності та в палаці «Україна» відбулися урочистості з нагоди інавгурації новообраного Президента», - повідомляв Укрінформ.
О 12-й годині було відкрито урочисте засідання Верховної Ради, і голова Центрвиборчкому Ярослав Давидович оголосив результати президентських виборів 26 грудня 2004 року. Ющенко склав присягу, після чого голова Конституційного Суду повідомив, що Віктор Ющенко вступив на посаду Президента України та що з цього моменту припиняється здійснення повноважень попереднім президентом Леонідом Кучмою.
Після урочистостей у парламенті, за присутності 59 офіційних делегацій та багатьох тисяч людей, відбулась громадська інавгурація на майдані Незалежності. За процедурою інавгурації можна було спостерігати на чотирьох великих екранах, встановлених по різні боки Майдану.
Громадську інавгурацію завершили Тарас Петриненко, який виконав пісню «Україно, Україно...» та багатоголосий Державний гімн.
Вже в понеділок, 24 січня, Віктор Ющенко побував із робочим візитом у Москві. Це був його перший закордонний візит як глави держави. У російській столиці Віктор Ющенко зустрівся зі своїм колегою Володимиром Путіним. Як заявив Ющенко, він мав намір поговорити «швидко і чесно». А ще зауважив, що хоче за рік зробити відносини двох країн «раціональними та взаємовигідними».
ТИМОШЕНКО – ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР. Вже на другий день свого президентства Віктор Ющенко підписав і перші кадрові укази, призначивши виконувачем обов'язків прем'єра Юлію Тимошенко, а секретарем РНБО – Петра Порошенка. Знадобилося декілька днів, аби Юлія Тимошенко стала повноцінним прем'єр-міністром України. «Уперше в історії України крісло прем'єр-міністра зайняла жінка. За призначення Юлії Тимошенко Прем'єр-міністром проголосували 375 парламентарів», - прокоментував подію Укрінформ.
Ця посада дісталася їй тому, що в коаліційній угоді між «Нашою Україною» та Блоком Юлії Тимошенко зазначалося, що «після перемоги на президентських виборах В.Ющенко вносить кандидатуру Ю.Тимошенко на пост прем'єр-міністра для затвердження Верховною Радою».
Спочатку взаємини між президентом і прем'єром були майже ідилічними: жодної критики, підкреслена гречність, взаємоповага і взаємопідтримка. У липні Юлія Тимошенко посіла третє місце у списку 100 найвпливовіших жінок світу, оприлюдненого Forbes. Попереду Леді Ю були лише держсекретар США Кондоліза Райс та міністр охорони здоров'я Китаю Ву Ї.
Втім скоро в президентсько-прем'єрському тандемі виникла напруга, яка з часом тільки поглиблювалася. І хоча ще 24 серпня Президент Ющенко, виступаючи на святкуванні з нагоди Дня Незалежності України, назве уряд Тимошенко «найкращим», вже 8 вересня відправить у відставку через конфлікти всередині виконавчої влади.
САМОГУБСТВО ЮРІЯ КРАВЧЕНКА. 4 березня на своїй дачі в Конча-Заспі під Києвом екс-міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко був знайдений мертвим із двома вогнепальними пораненнями у голову. Разом з тілом була знайдена і передсмертна записка. Цього дня він повинен був прийти на допит до Генпрокуратури у справі Георгія Гонгадзе. «Керівник Центру громадських зв'язків МВС України Костянтин Стогній підтвердив факт загибелі Юрія Кравченка», - повідомляв Укрінформ.
Після порушення ГПУ кримінальної справи основною версією слідства було самогубство. І хоча деякі експерти вважали її сумнівною, 31 січня 2007 року Генпрокуратура остаточно закрила кримінальну справу за фактом смерті Кравченка в зв'язку з відсутністю складу злочину.
Юрий Кравченко вважався однією з довірених осіб президента Кучми. Його називали можливим кандидатом на прем`єрство і навіть наступником Кучми.
ПЕРШЕ УКРАЇНСЬКЕ ЄВРОБАЧЕННЯ. 16 травня у Маріїнському парку столиці офіційно відкрився 50-й міжнародний пісенний конкурс «Євробачення-2005». Право проведення конкурсу дісталося Україні разом із перемогою Руслани на «Євробаченні-2004». До столиці України приїхали 38 офіційних делегацій країн-учасниць конкурсу. Фінал «Євробачення» проходив у Палаці спорту 21 травня, перемогу в ньому здобула представниця Греції Хелена Папаризу.
Україну на співочому конкурсі представляв гурт з Івано-Франківська «Ґринджоли», який зі своїм помаранчевим хітом «Разом нас багато» зайняв 19-е місце. Найбільше голосів українському гурту віддали поляки.
ПРОДАЖ «КРИВОРІЖСТАЛІ». Сталося це наприкінці жовтня. «За 24 мільярди 200 мільйонів гривень німецька компанія Mittal Steel придбала 93,02 відсотка статутного фонду ВАТ «Криворіжсталь», - повідомив Укрінформ.
Найбільший український металургійний комбінат – «Криворіжсталь» за часів Кучми і Януковича був проданий «Інвестиційно-металургійному союзу», що належав Ренату Ахметову та Віктору Пінчуку. Сталося це 14 червня 2004 року. Після зміни влади Ющенко оголосив про реприватизацію, тобто повернення державі проданих задешево підприємств і повторний їх продаж за справедливу ціну. Одним із таких підприємств і була «Криворіжсталь».
Компанія Mittal Steel купила металургійний завод в перерахунку з гривні за 4,8 млрд доларів, що на той час дорівнювало чверті бюджету країни. У ході аукціону ціна піднімалася 78 разів. Торги тривали 50 хвилин і в прямому ефірі транслювалися по українських телеканалах.
2006. КІНЕЦЬ СТРАШНОГО «ДЖЕКСОНА-ВЕЙНІКА» ТА УРОКИ «ЕЛІТА-ЦЕНТРУ»
Трагедія в Алчевську була яскравим прикладом наслідків, до яких призводить безгосподарність. Але водночас вона відкрила в українцях нові якості, які яскраво проявилися в Україні в останні роки – взаємодопомога і доброчинність. Де б ми зараз були, якби не ці наші чесноти!
ТРАНЗИТ РОСІЙСЬКОГО ГАЗУ. Перша газова війна України з Росією розпочалася наприкінці 2005 року, коли українська сторона не подала заявки на імпорт російського газу, прагнучи змінити контракти, укладені ще за часів прем'єрства Віктора Януковича. Вже зранку 1 січня газопостачання для України було зупинено, газ від російської сторони був лише для європейських споживачів.
З боку Газпрому відразу пролунали звинувачення, що Україна «приступила до несанкціонованого відбору газу», призначеного для європейців. Представники українського Нафтогазу ці звинувачення відкидали.
4 січня 2006 року тодішні міністр енергетики Іван Плачков та голова «Нафтогазу» Олексій Івченко привезли з Москви нову газову угоду, згідно з якою Україна імпортуватиме «коктейль» із дорожчого російського та дешевшого середньоазійського газу. «У Москві 4 січня підписано протокол договору про постачання та транзит російського газу», - повідомляв про цю подію Укрінформ.
Згідно з підписаною угодою, ціна газу на нашому кордоні становила 95 доларів за тисячу кубометрів, а транзитний тариф по території України – 1,6 долара за тисячу кубів за кожні сто кілометрів. Термін дії договору був розрахований на 5 років. Для здійснення постачання газу, як російського так і туркменського до українського кордону, було досягнуто домовленості про створення спільного підприємства (СП).
З української сторони до нього увійшли НАК «Нафтогаз України», з російської – ПАТ «Газпром» та «РосУкрЕнерго».
КОМУНАЛЬНИЙ КОЛАПС В АЛЧЕВСЬКУ. 22 січня в Алчевську, що на Луганщині, стався прорив теплотраси, яка йшла від однієї з двох міських котелень. Пізніше була аварійно зупинена і друга котельня, в результаті місто залишилося без тепла. Із труб у квартирах не злили воду, яка замерзла й порозривала їх. Ситуація ускладнювалася й досить холодною погодою, температура під ранок опустилася нижче від мінус 35°С. Без тепла в місті залишилося 677 об'єктів, серед яких – 25 дошкільних закладів, 14 шкіл, 9 лікувальних закладів. У місті оголошено надзвичайну ситуацію державного рівня.
Залишившись без опалення, мешканці Алчевська намагалися обігрітися за допомогою електрики і газу, але спочатку електромережа не витримала навантаження, а потім відключили й газ. Через кілька днів через відсутність теплої води замерзла й каналізація.
У центрі Алчевська встановили намети з обігрівачами, пересувні кухні. До міста почали звозити гуманітарну допомогу – теплий одяг та ковдри. Сотні дітей разом зі вчителями були евакуйовані на курорти і готелі в інші регіони України.
Для відновлення теплопостачання в Алчевськ приїхали фахівці з Дніпропетровської, Харківської, Полтавської, Львівської, Тернопільської областей. Найважчу ділянку з ліквідації аварії взяла на себе Укрзалізниця. Більш як дві тисячі фахівців-залізничників прибули до Алчевська зі своїми радіаторами, трубами, вагонами-квартирами, їдальнею та медичним персоналом.
Основну частину коштів для ліквідації аварії дав уряд, проте дуже багато організацій і простих мешканців України надсилали благодійну грошову допомогу.
Але аварію на тепломережі вдалося ліквідували лише через місяць.
ШАХРАЇ З «ЕЛІТА-ЦЕНТРУ». У 2004 році група будівельних компаній, об'єднаних вивіскою «Еліта-центр», розгорнула активну пропаганду будівництва житла у восьми районах Києва. Пропонувалися елітні квартири поліпшеного планування, причому за ціною, удвічі меншою для подібного житла. Люди повірили й понесли кошти керівникам фірми.
Першими на сполох забили фахівці з нерухомості. Надто неринковими були ціни, і будинки за цей час ніхто не зводив. Майбутні мешканці, налякані різними чутками довкола їхніх будівельних компаній, створили сайт і почали шукати сусідів по будинку й ділитися новинами. От тоді все й стало зрозумілим: у компанії не було необхідних дозволів на будівництво, тому нічого не зводилося, а неіснуючі квартири продавалися по кілька разів. До того ж керівники компанії зникли разом з усіма коштами, зібраними з людей.
За фактом шахрайства було порушено кримінальну справу. «В рамках кримінальної справи... затримано бухгалтера цієї фірми, двоє її керівників оголошено в міжнародний розшук»,- повідомляв Укрінформ.
За даними правоохоронців, від афери «Еліта-центру» постраждали 1693 особи, у яких загалом видурили понад 383 мільйони гривень. Серед постраждалих виявилися високопоставлені міліцейські начальники, прокурори і навіть радник президента.
Ця будівельна афера стала найбільшою на тільки у Києві, а й в Україні.
СКАСУВАННЯ ПОПРАВКИ ДЖЕКСОНА-ВЕЙНІКА. «8 березня, у Міжнародний жіночий день, палата представників Конгресу США зробила подарунок українській економіці – проголосувала за скасування поправки Джексона-Веніка», -так описав подію в ті дні Укрінформ.
Резолюцію з цього приводу підтримали 417 конгресменів, двоє проголосували проти. 23 березня того ж року президент США Джордж Буш підписав закон, а перед тим, 18 листопада 2005 року скасування поправки підтримав Сенат США.
Поправку Джексона-Вейніка було введено у 1974 році як політичний захід ще проти Радянського союзу, а згодом і України. Нею було заборонено надання державних кредитів, а також встановлено дискримінаційні податки й тарифи на експорт для держав, які забороняють або протиправно обмежують вільну еміграцію своїх громадян. Після її відміни між Києвом та Вашингтоном відновився режим нормальних торговельних відносин, який передбачає скасування дискримінаційних податків для українських експортерів.
ЧЕМПІОНАТ СВІТУ З ФУТБОЛУ. «14 червня в Лейпцигу збірна України провела свій перший в історії матч у фінальній частині чемпіонату світу»- повідомляв Укрінформ.
За жеребкуванням, українці потрапили в групу з Іспанією, Тунісом і Саудівською Аравією. У груповому турнірі перший матч з іспанцями українці програли з рахунком 4:0. Проте, наступний бій – з Саудівською Аравією, виграли 4:0. Голи забили Андрій Русол (перший гол збірної України на чемпіонатах світу), Сергій Ребров, Андрій Шевченко і Максим Калиниченко. 23 червня збірна України зустрілася зі збірною Тунісу. Єдиний в цьому матчі гол забив Андрій Шевченко, в результаті – 1:0 на нашу користь.
У матчі 1/8 фіналу українці перемогли в серії післяматчевих пенальті Швейцарію. Але в 1/4 фіналу програли майбутньому чемпіону, збірній Італії.
ВИБУХИ В НОВОБОГДАНІВЦІ. От як описав цю подію Укрінформ: «У суботу, 19 серпня, близько 14-ї години, мешканці Новобогданівки, Спаського та деяких інших сіл Мелітопольського району побачили яскравий спалах світла, а потім високий стовп вогню та чорного диму, який піднявся над територією 275-ї бази ракет і артилерійських боєприпасів».
Через вибух загорілося близько 3 га території складу. Були евакуйовані 1,5 тис. місцевих жителів, 4 тис. осіб поміщені в укриття. Поранення отримали чотири людини. Пожежу вдалося загасити лише через три доби. За фактом порушення військовослужбовцями нормативних актів, які регулюють правила поводження з боєприпасами, порушено кримінальну справу.
Це був не перший випадок вибуху на складах у Новобогданівці. 6 травня 2004 року на складі 275-ї бази зберігання артилерійських боєприпасів стався спалах, у результаті якого почали вибухати артснаряди й інші боєприпаси. За офіційними даними, тоді в результаті надзвичайної події 5 чоловік загинуло і 4 постраждали.
2007. ПОСТРІЛ В КУШНАРЬОВА, «БЕРКУТ» ДЛЯ ПІСКУНА, ЗАКЛИК ЕЛТОНА ДЖОНА
Українське правосуддя нерідко вирізняється напрочуд гуманним ставленням до злочинів з «необережності» чи через нехлюйство. Можливо, як нащадки СРСР звикли не нести відповідальності за свої дії, виправдовували скоєне “непростими обставинами” чи виробничою необхідністю. Та й чого калічити долі винуватців — людей, які загинули, все-одно не повернеш. Скільки ж нам усього довелося пережити, щоб зрозуміти: ніхто за тебе твоє щасливе життя не побудує...
СМЕРТЬ ЄВГЕНА КУШНАРЬОВА. «16 січня на полюванні отримав вогнепальне поранення відомий український політик Євген Кушнарьов», - повідомив у ті дні Укрінформ.
Євген Кушнарьов був сильним регіональним лідером, за його бутність Харків складав серйозну конкуренцію Донецьку у впливі на східну Україну. Свого часу він очолював Адміністрацію президента Леоніда Кучми, був губернатором Харківської області.
За 30 км від районного центру Ізюм Кушнарьов у компанії з 5 чоловік полював на території угідь «Гай». Спочатку повідомлялося, що політик був поранений в автомобілі Toyota Land Cruiser - зброя, не поставлена на запобіжник, випадково вистрілила. Пізніше свідчення змінили: поранення Кушнарьов отримав під час полювання - одна з куль зрикошетила від дерева і потрапила в політика. Важко пораненого Євгена Кушнарьова було доставлено до Ізюмської лікарні, де йому зробили кілька операцій. Але врятувати Кушнарьова не вдалося.
Було порушено кримінальну справу за статтею 126 Кримінального кодексу України – тяжке тілесне ушкодження з необережності. Обвинувачений у справі Дмитро Завальний своєї провини не визнав. Слідство тривало 2,5 року. У травні 2009 року Харківський обласний апеляційний суд амністував Завального і ухвалив рішення знищити всі речові докази у справі.
СКАНДАЛЬНЕ ЗВІЛЬНЕННЯ ПІСКУНА. «Секретар РНБО Іван Плющ на колегії Генпрокуратури повідомив, що 24 травня Президент України Віктор Ющенко звільнив із займаної посади Генпрокурора Святослава Піскуна», - повідомляв Укрінформ.
На фото: Святослав Піскун залишає приміщення Генпрокуратури й вирушає до Вищої ради юстиції. - Зйомка 25 травня 2007 року. Київ. Фото: Укрінформ
Підставою для звільнення стала несумісність депутатського мандату з діяльністю генпрокурора. Проте сам Піскун заявив, що пов'язує своє звільнення із закриттям ним справи стосовно суддів Конституційного Суду.
Близько 14-ї години захищати Піскуна до Генеральної прокуратури прибув міністр внутрішніх справ Василь Цушко у супроводі спецпідрозділу «Беркут», бійці якого одразу заблокували всі входи до відомства. Щоб потрапити до кабінету генпрокурора, беркутівці побилися з представниками управління держохорони. Але міністр внутрішніх справ заявив, що «МВС забезпечує нормальну роботу генпрокурора Піскуна і бореться з державним переворотом».
Сам відставний Генпрокурор подавав позови до суду для відновлення його на посаді, але його так і не поновили.
Встановити правомірність дій МВС не вдалося й досі: всі кримінальні справи, порушені за фактом перевищення Цушком службових повноважень, були закриті в судовому порядку.
КОНЦЕРТ ЕЛТОНА ДЖОНА. Легендарний британський рок-музикант, володар п'яти премій «Греммі» приїхав на запрошення дочки екс-президента країни Леоніда Кучми Олени Пінчук та її фонду АнтиСНІД. Благодійний концерт був покликаний привернути увагу до дітей, що хворіють на СНІД.
У свої шістдесят Елтон Джон, легенда британської поп-музики, дві години двадцять хвилин невтомно і за символічну плату в 1 долар дарував публіці свої хіти, а шестеро щасливчиків із фан-зони під сценою ще й отримали автограф.
На концерті сера Елтона Джона були присутні й перші особи нашої держави, а також міністри, діячі культури, бізнесмени. Наприкінці виступу Елтон Джон закликав українською: «Зупинимо СНІД разом».
«16 червня на Майдані незалежності о 23.20 завершився грандіозний благодійний концерт Елтона Джона, на який, за деякими підрахунками прийшло понад 200 тисяч осіб», -пуідсумував Укрінформ.
ВИБУХИ НА ШАХТІ ІМЕНІ ЗАСЯДЬКА. «18 листопада на шахті імені Засядька, що у Донецьку стався вибух на виїмній дільниці № 3 13-ї східної лави на горизонті 1078 метрів близько третьої години ночі. Пізніше 1 та 2 грудня на шахті знову пролунали вибухи»,- повідомляв Укрінформ.
Цю аварію на шахті імені Засядька назвали найстрашнішою в історії України. Три вибухи метану 18 листопада та 1 й 2 грудня забрали життя 106-и гірників. Відразу після вибухів під землею спалахнула пожежа, яку вирішили погасити, затопивши частину шахти.
Причиною тієї трагедії керівництво шахти назвало вихід сумішей невідомих газів. Самі ж гірники стверджували, що в усьому винне начальство, яке змушувало добувати вугілля, незважаючи на те, що на датчиках зашкалювали показники присутності метану.
Після вибухів на шахті Засядька президент Ющенко повідомив про закриття шахти до з'ясування всіх обставин і причин аварії. Однак, Юлія Тимошенко заявила, що підприємство, яке є одним із найбільш перспективних у вуглевидобувній галузі України, не буде закрито.
У листопаді 2008 року урядова комісія виявила понад 20 посадових осіб, винних у аварії, проте їхні імена названі не були.
2008. НЕОДНОСТАЙНА ПІДТРИМКА ГРУЗІЇ ТА МЕМОРІАЛ ГОЛОДОМОРУ
Для покоління 60-х почути «вживу» Пола Маккартні, та ще й у центрі Києва, було чимось на кшталт польоту на Місяць. Але, виявляється, і казки збуваються. Підстаркуваті бітломани часів розвинутого соціалізму 14 червня на Майдані могли сказати собі: «Ми – дожили до цієї миті!». Разом із киянами мокли під зливою і хором співали Let it Be шанувальники здалеку – з Казахстану, Узбекистану, навіть із Південної Кореї.
ПЕРЕМОГА СЕСТЕР БОНДАРЕНКО. «Українські тенісистки Альона та Катерина Бондаренко вперше в своїй спортивній кар'єрі і в історії українського тенісу виграли турнір Великого шолому», - повідомляв Укрінформ. У фіналі парного розряду Відкритого чемпіонату Австралії, що проходив у Мельбурні з призовим фондом 20 мільйонів 600 тисяч австралійських доларів, сестри Бондаренко 25 січня перемогли Вікторію Азаренко з Білорусії та ізраїльтянку Шахар Пеєр.
ВІЗИТ ДЖОРДЖА БУША. Президент США Джордж Буш разом зі своєю дружиною прибув в Україну пізно увечері 31 березня. Знаковим було те, що до Києва Буш прилетів перед Бухарестським самітом НАТО, на якому Україна разом із Грузією мала отримати План дій із набуття членства в НАТО.
1 квітня Віктор Ющенко разом з дружиною зустріли свого американського колегу та першу леді США Лауру Буш на площі перед Секретаріатом президента. Потім президенти США та України поспілкувалися віч-на-віч, після чого розпочалися україно-американські переговори в розширеному форматі. За підсумками візиту Дж. Буша було підписано «Дорожню карту», яка визначала перспективи двостороннього співробітництва на найближчі два роки, а також низку двосторонніх документів.
Дж. Буш прочитав лекцію для дітей у 57-й школі й прогулявся разом із Ющенком національним заповідником «Софія Київська».
ПОЛ МАККАРТНІ В КИЄВІ. «Проливний дощ, - зауважував цього дня кореспондент Укрінформу, - не зміг перешкодити прихильникам сера Пола Маккартні побачити живу легенду своїми очима».
Пол Маккартні прилетів до Києва пізно ввечері 13 червня. Концерт на Майдані Незалежності повинен був розпочатися о 21 годині. Але через сильну грозу його притримали. Проте коли о 21:30 Сер Пол вийшов на сцену в бітловому піджачку, рожевій сорочці з вишивкою і заспівав «Baby, you can drive my car», всі забули про дощ і почали насолоджуватися концертом. Пісні підхопив весь майдан, багато хто відкрито плакав.
Незважаючи на грозу та зливу, на концерт прийшло 350 тисяч чоловік. Він транслювався наживо ще в шести найбільших містах країни – Харкові, Дніпрі, Севастополі, Львові, Донецьку та Одесі, зібравши на площах міст близько 200 тисяч охочих подивитися шоу, а понад 13 мільйонів прихильників мали нагоду насолодитися дійством у прямому ефірі по телебаченню.
ВЕЛИКА ПОВІНЬ НА ЗАХОДІ УКРАЇНИ. «У ніч з 23 на 24 липня внаслідок ускладнення погодних умов (сильний дощ та пориви вітру місцями до 20 м/с) і через спрацювання автоматики захисту ліній електропередач у шести областях України сталося знеструмлення 212 населених пунктів»,- повідомляв Укрінформ.Через інтенсивні грозові дощі і різке підняття рівня води в річках повінню, яка вважається найбільшою в історії Західної України за останні 70 років, було охоплено велику територію. 31 липня Верховна Рада оголосила території шести областей зонами надзвичайної екологічної ситуації.
Внаслідок стихійного лиха у Вінницькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській та Чернівецькій областях понад 30 людей загинуло, сотні лишились без даху над головою, у тисяч людей пошкоджено або знищено майно, сотні сіл і містечок залишились без світла та зв`язку. Було розмито 680 км автомобільних доріг, зруйновано 561 пішохідний міст та пошкоджено 360 автомобільних. За оцінками експертів, збитків державі завдано на 1,6 млрд гривень.
Для ліквідації наслідків повені у п'яти західних областях Верховна Рада внесла поправки до Державного бюджету, якими передбачалося виділення 5 млрд гривень на допомогу постраждалим і відбудову зруйнованого стихією.
РОСІЯ НАПАЛА НА ГРУЗІЮ. 8 серпня Росія окупувала частину території Грузії. Під час прямого сухопутного вторгнення російської армії в Грузію танкові бригади росіян дійшли до Кодорської ущелини. Пізніше були зайняті міста Горі, Сенакі, перерізана стратегічна дорога, що з'єднує західну і східну Грузію. Росія піддала бомбардуванню грузинські міста, військові бази та об'єкти цивільної інфраструктури та залучила свої військово-морські сили. Росіяни зайняли головний порт Грузії – Поті й знищили на рейді всі грузинські катери та кораблі, які мали військове позначення, включно з кораблями прикордонників.
Лише 12 серпня був підписаний план перемир'я, запропонований Євросоюзомю.
«В Україні з тривогою сприймають повідомлення про перехід конфлікту у Південній Осетії (Грузія) у нову фазу із залученням військового потенціалу третьої сторони. На жаль, Російська Федерація, яка довгий час відігравала роль посередника у врегулюванні, стала безпосереднім учасником конфлікту», - констатував у ті дні Укрінформ..
Депутати ВР від НУНСу вимагали негайного скликання позачергового засідання парламенту, проте їх не підтримала жодна інша фракція. Верховна Рада зібралась лише 2 вересня, проте так і не спромоглася ухвалити жодної заяви з цього приводу.
Ще перед тим, наприкінці серпня, Віктор Янукович зробив заяву на підтримку незалежності Південної Осетії та Абхазії.
Відкрито підтримував Грузію президент Ющенко. 12 серпня він разом із президентами Польщі, Литви, Естонії та прем'єром Латвії вилетів до Тбілісі для підтримки президента Саакашвілі. Окрім того, Ющенко видав Укази, якими вводив у дію рішення РНБО, де, зокрема, йшлося, про небажаність участі кораблів Чорноморського флоту, що тимчасово дислоковані на території України, у військовому конфлікті в Південній Осетії. А для того, аби запобігти втягуванню у збройний конфлікт, Україна повідомила, що залишатиме за собою право згідно з нормами міжнародного права й законодавства України заборонити повернення суден, які брали участь у конфлікті, в українські порти.
ЗАХОПЛЕННЯ СУДНА «ФАЇНА». Укрінформ повідомив про це так: “Судно «Фаїна», що перевозило партію бронетехніки та іншу зброю, захоплено піратами біля берегів Сомалі 25 вересня». Екіпаж судна складали 17 (в тому числі й капітан)– громадяни України , 3 росіянина й 1 латвієць. Судно прямувало до Кенії й перевозило військову техніку. Зокрема, близько 30 танків Т-72, зенітні установки і гранатомети.
«Фаїна» була в полоні понад 4 місяці. Лише 5 лютого 2009 року судно було звільнено за викуп у 3 мільйони 200 тисяч доларів. Увечері 11 лютого до аеропорту кенійського міста Момбаса прибув спецрейсом український літак, який доставив туди змінний екіпаж «Фаїни». Цим же літаком до Кенії прибули лікарі, представники компаній-спецекспортерів, журналісти, щоб зустріти судно в порту 12 лютого.
Зранку 13 лютого звільнені з піратського полону моряки – члени екіпажу судна «Фаїна» повернулися на батьківщину.
ВІТАЛІЙ КЛИЧКО – ЧЕМПІОН ЗА ВЕРСІЄЮ WBC. «Віталій Кличко, перемігши Семюеля Пітера став чемпіоном світу за версією WBC (Всесвітня боксерська рада) в суперважкій вазі», - повідомив Укрінформ 14 жовтня.
Українець володів поясом із квітня 2004 по грудень 2005 року. Проте після травми, яку він отримав у 2005 році, Кличко був змушений перервати свою кар'єру. WBC присвоїв йому звання «почесного чемпіона» і дав можливість у разі повернення на ринг зустрітися з діючим чемпіоном. І ось через три роки і вісім місяців Кличко-старший тріумфально повернувся на ринг.
МЕМОРІАЛ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ. «У Києві на 75 роковини Голодомору був відкритий Меморіал пам'яті жертв Голодоморів», - повідомив Укрінформ 25 листопада.
Ще в березні 2003 року на парламентських слуханнях, присвячених роковинам Голодомору, депутати постановили: спорудити меморіал жертвам Голодомору і політичних репресій. Було оголошено конкурс проєктів. У 2006 році було обрано проєкт Анатолія Гайдамаки.
Нині Меморіал пам'яті жертв голодоморів є першим і єдиним державним музеєм – Меморіалом, що висвітлює історію Голодомору.
2009. РОСІЙСЬКИ ПОСТАВКИ, СУДДІВСЬКІ КОЛЯДКИ, КАЛІФОРНІЙСЬКИЙ ВІРУС
Перекриття Кремлем газового вентиля для споживачів України в січневі морози 2009 року - вже було проявом війни. Але ми тоді того не розуміли. Нам цей крок сусіда здавався дрібним шантажем. І підписання Юлію Тимошенко газових угод з Путіним сприймалося як перемога: країна все ж буде з газом, українці не замерзнуть! Згодом це назвуть поразкою, а самочинні дії тодішньої прем’єрки кваліфікують як злочин. Як воно сприйметься майбутніми поколіннями? Мабуть як факт історії, драматична передмова до великої війни, яка нас очікувала вже за кілька років. А хіба епідемія “свинячого грипу” того ж року не була такою само передмовою, яку ми, виявляється, неуважно прочитали?
ГАЗОВІ УГОДИ ТИМОШЕНКО. Станом на 1 січня між Україною та Росією знову не було підписано річного контракту про постачання газу, і Газпром припинив поставки блакитного палива до України. 5 січня Господарський суд Києва своєю ухвалою заборонив НАК «Нафтогаз України» здійснювати в 2009 році транзит російського природного газу територією України до Європи. 7 січня Газпром повністю перекрив постачання транзитного газу в Україну. Українська газотранспортна система перейшла в автономний режим.
Українська прем’єрка вирішила домовлятися з Путіним з цього приводу самотужки й виїхала до Москви. 9 січня 2009 року Росія і Україна повідомили про врегулювання газового конфлікту. У присутності українського та російського прем'єрів Юлії Тимошенко та Володимира Путіна керівники «Нафтогазу» та «Газпрому» підписали українсько-російські газові угоди, в яких було передбачено перехід до прямих поставок від «Газпрому» до «Нафтогазу», ліквідацію посередника в особі «РосУкрЕнерго» .
«Учора, вранці «Газпром» почав постачання газу в Європу через Україну. Це стало можливим після підписання прем'єр-міністрами України і Росії довгострокових контрактів на транзит газу європейським споживачам і на поставки блакитного палива в Україну», - писав про цю подію Укрінформ.
Разом із тим, базова ціна в підписаному контракті дорівнювала 450 доларів за тисячу кубів, тобто була вищою, ніж у більшості країн Європи. Україна зобов'язалась купувати мінімум 40 млрд кубів на рік (зі штрафними санкціями через некупівлю газу). І все це на 10 років.
І хоч на прес-конференції Юлія Тимошенко запевнила всіх, що ціна на газ для українських споживачів на весь рік становитиме 228,8 долара за тисячу кубометрів газу на кордоні, голова «Газпрому» сказав російському президентові, що в «першому кварталі 2009 року базова ціна газу становитиме 450 доларів, а з урахування понижувального коефіцієнта - 360 доларів».
ОСТРІВ ЗМІЇНИЙ. Цей острів розташований приблизно за 35 кілометрів на схід від узбережжя на широті дельти Дунаю. Його площа становить 20,5 га, а ширина між крайніми точками – 615 і 560 метрів. Найближчий населений пункт на узбережжі – румунське місто Сулина, а найближчий населений пункт України – місто Вилкове.
Коли багаторічні переговори між Румунією й Україною щодо острова зайшли в глухий кут, 16 вересня 2004 року Румунія подала меморандум до Міжнародного суду ООН із запитанням: вважати Зміїний островом чи скелею? Відповідь на це запитання була дуже важлива, оскільки якщо Зміїний – це скеля, то Україна не має права на встановлення територіальних вод і його місцезнаходження не впливає на проведення лінії кордону.
З лютого 2009 року суд прийняв рішення. Ось як писав про це Укрінформ: «Міжнародний суд ООН визнав Зміїний островом, а також визначив берегову лінію України в зоні делімітації континентального шельфу і виключних економічних зон у Чорному морі, яка утричі довша за румунську, що істотно посилює позицію України». Втім, на думку суду цей острів є таким маленьким, що його не можна вважати береговою лінією України, як наполягала українська сторона. Суд поділив морський простір у співвідношенні 2,1:1 на користь України, а не 3:1 як хотів Київ.
Суд віддав Румунії 79,34% спірних територій Чорноморського шельфу, на яких, за оцінками експертів, містяться 12 мільйонів тонн нафти і 70 мільярдів кубометрів газу. На думку українських дипломатів, цей вердикт був компромісним та вигідним і для України, оскільки найгіршим результатом у цій справі було б рішення, що Зміїний – це скеля.
СУДДЯ-КОЛЯДНИК ЗВАРИЧ. 9 березня Укрінформ повідомив: «Працівники підрозділу «Альфа» затримали колишнього голову Львівського апеляційного адміністративного суду Львова Ігора Зварича».
Справу проти Зварича Генеральна прокуратура відкрила ще у грудні 2008 року. Йому інкримінувалося хабарництво в особливо великих розмірах. Під час обшуків на місцях роботи і проживання голови суду і шести його підлеглих працівники СБУ і Генпрокуратури вилучили 1 млн доларів США та 2 млн грн. Під час допиту Зварич заявляв, що частина грошей потрапила до нього в кабінет під час «колядування», і він збирався передати їх церкві, а кошти, знайдені в кабінетах його колег, нібито призначалися для ремонту приміщення суду.
Завдячуючи Зваричу в політичному лексиконі українців закріпився сталий вираз «суддя-колядник». У вересні 2011 року Ігоря Зварича засудили до 10 років позбавлення волі. 11 січня 2016-го екс-суддя був звільнений на підставі так званого "закону Надії Савченко".
КУБОК УЕФА У «ШАХТАРЯ». 20 травня, у Стамбулі, на стадіоні «Шюкру Сараджоглу» за присутності 50 тис. глядачів футбольна команда «Шахтар» з Донецька стала володарем кубка УЕФА, перемігши у фіналі «Вердер» з ФРН.
«Сильна команда «Вердер», але наш «Шахтар» сильніший. Тому заслужено і красиво переміг. І це справедливо. Тепер Україна і її футбол тріумфують», - писав кореспондент Укрінформу.
Приз гірникам вручив президент УЄФА Мішель Платіні. Шахтар став довічним володарем Кубка УЄФА, бо турнір із такою назвою вже не розігруватиметься.
ЕПІДЕМІЯ «СВИНЯЧОГО» ГРИПУ. «30 жовтня офіційно визнано, що Україна ввійшла у світову пандемічну зону і в нас починається епідемія Каліфорнійського грипу, або грипу А/H1N1», - повідомив у ті дні Укрінформ.
Епідемія так званого «свинячого» або ж «каліфорнійського» грипу розпочалася із Західної України, де були зафіксовані численні смертельні випадки. Загалом в країні було зареєстровано приблизно 5,6 мільйона випадків захворювання на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), госпіталізовано 345 тисяч хворих, від ускладнень померли 1125 осіб.
Уряд Тимошенко в екстреному порядку закупив велику партію «Таміфлю» – єдиного препарату, який, на думку медиків, міг врятувати від вірусу. Згодом Тимошенко звинуватили в тому, що панічні настрої нагніталися штучно.
2010. СУД НАД ОРГАНІЗАТОРАМИ ГОЛОДОМОРУ ТА ПАРУБІЙ ІЗ ДИМОВОЮ ШАШКОЮ
То були темні часи. І навіть не тому, що Янукович прийшов до влади, а тому, що демократія, яка, здавалося, міцно утвердилася в державі після Помаранчевої революції, почала тріщати по всіх швах. У якості бульдозера для її руйнації була використана побудована не без допомоги Медведчука і Портнова судова система. Зрештою, руками Конституційного Суду було демонтовано конституційний лад в Україні.
СТАЛІН ВИННИЙ У ГЕНОЦИДІ. «Апеляційний суд Києва поставив крапку в розглядах за фактом голоду в Україні 30-х років», - повідомляв Укрінформ.
Відповідно до ухваленного рішення, винними в Голодоморі визнані сім керівників «більшовицького тоталітарного режиму», зокрема Йосип Сталін (Джугашвілі), В'ячеслав Молотов (Скрябін), Лазар Каганович, Павло Постишев, Станіслав Косіор, Влас Чубар і Мендель Хатаєвич. Суд закрив кримінальну справу в зв'язку з їхньою смертю й визнав Голодомор геноцидом українського народу.
БАНДЕРА – ГЕРОЙ УКРАЇНИ. В останні дні своєї президентської каденції Віктор Ющенко звернув свою увагу на постать провідника українських націоналістів. «22 січня на урочистостях до Дня Соборності президент України Віктор Ющенко присвоїв звання Героя України провідникові ОУН Степанові Бандері», - повідомляв Укрінформ. «За незламність духу у відстоюванні національної ідеї, виявлені героїзм і самопожертву у боротьбі за незалежну Українську державу», значилося в тексті Указу.
Після приходу до влади Віктора Януковича, 2 квітня 2010 року Донецький окружний адміністративний суд розглянув позов адвоката Володимира Оленцевича і визнав незаконним Указ президента. Суд послався на норму, відповідно до якої Героєм України може були лише громадянин нашої країни, а Бандера таким не був.
ПРЕЗИДЕНТ ЯНУКОВИЧ. 7 лютого в Україні відбувся другий тур виборів президента, у якому Віктор Янукович випередив Юлію Тимошенко з відривом у 3,48%. «За попередніми даними Центральної виборчої комісії, -повідомляв у ті дні Укрінформ, - на другому турі президентських виборів за результатами опрацювання 98,58% протоколів за кандидатів на пост президента України Віктора Януковича проголосували 48,61% виборців, Юлію Тимошенко - 45,80%. Не підтримали жодного із кандидатів 4,38% виборців».
Після оголошення результатів виборів, на засіданні фракції БЮТ було прийнято рішення про оскарження результатів виборів через суд. Але всі скарги Тимошенко не дали результатів, і 14 лютого Центральна виборча комісія України зареєструвала президентом України Віктора Януковича.
ХАРКІВСЬКІ УГОДИ. 21 квітня у Харкові президентами України та Росії Віктором Януковичем та Дмитром Медведєвим були підписані так звані «Харківські угоди» щодо перебування Чорноморського флоту РФ на території України і доповнення до попередніх угод про газові контракти й транзит газу до європейських країн територією України до 2019 року. «Договір про перебування Чорноморського флоту продовжено на 25 років», - повідомив про цю подію Укрінформ.
Згідно з документом, з 28 травня 2017 року було продовжено на 25 років дію угод про статус та умови перебування ЧФ РФ на території України і про параметри поділу Чорноморського флоту з наступним автоматичним подовженням на наступні п'ятирічні періоди.
Угода також передбачала збільшення орендної плати за перебування Чорноморського флоту Росії на території України. Вона включалася в суму знижки ціни на природний газ, що поставлявся російською стороною в Україну.
В день ратифікації «Харківських угод» у парламенті, зранку під ВРУ зібрався мітинг. У сесійній залі опозиція спробувала позаклеювати отвори для депутатських карток. Головним же аргументом опозиції стали димові шашки. Одну з таких шашок кинув майбутній спікер ВР Андрій Парубій. Але попри зусилля опозиціонерів зірвати ратифікацію «Харківські угоди» таки були проголосовані.
СКАСУВАННЯ ПОЛІТРЕФОРМИ. «1 жовтня Конституційний Суд України оприлюднив рішення, яким визнав неконституційним Закон «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року», - повідомив Укрінформ.
КС своїм рішення повернув у дію Конституцію 1996 року, яка передбачала президентсько-парламентську форму правління, а саме – повернення президенту Януковичу повноважень, які мав президент Леонід Кучма.
Також існування коаліції ставало не обов'язковим, а всі рішення ухвалювалися простою більшістю голосів. Це був ледь не єдиний в сучасній Європі випадок, коли суд своїм рішенням змінив політичний устрій у державі.
Нині ця подія відома як «конституційний переворот», який відкрив шлях до узурпації влади Януковичем.
2011. БЕНЕФІС РОДІОНА КІРЄЄВА, ПЕНСІЇ АЗАРОВА, УЛЬТИМАТУМ ПЛАТІНІ
Суд над Тимошенко став свого роду лакмусовим папірцем по багатьох напрямах. По-перше, це був прецедент за всі часи української незалежності, коли переможець президентських перегонів судив свого суперника. По-друге, виявилося, що у кандидатки в президенти, яка не набагато відстала від переможця, не так уже й багато прихильників, готових відверто протистояти режиму. І по-третє, в суспільстві розгорілися дискусії з приводу того, а чи правильною була поведінка в суді Юлії Тимошенко, яка не вставала, відповідаючи на запитання судді, й не зверталася до нього «ваша честь».
ШЕВЧУК НА ЧОЛІ УГКЦ. 10 лютого 2011 року Любомир Гузар повідомив, що Папа Бенедикт XVI прийняв його зречення з посади Верховного Архієпископа Української греко-католицької церкви. А 26 березня, як повідомив Укрінформ, «на четвертий день роботи виборчого синоду більшістю голосів новим главою УГКЦ обрано Апостольського адміністратора єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Аргентині владику Святослава Шевчука».Новому главі церкви на той час виповнився лише 41 рік.
27 березня в Києві у Патріаршому соборі Воскресіння Христового відбулася інтронізація новообраного глави Української греко-католицької церкви Святослава (Шевчука).
СУД НАД ЮЛІЄЮ ТИМОШЕНКО. Укрінформ повідомив про це коротко: «Печерський районний суд м. Києва розпочав у п'ятницю, 24 червня розгляд справи екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко».
Судове засідання відбувалося під головуванням судді Родіона Кірєєва. Біля будівлі суду були присутні близько 2 тисяч прибчників Тимошенко, вхід до залу суду охороняли Внутрішні війська МВС, підрозділи «Беркуту».
Генпрокуратура звинуватила Ю.Тимошенко у перевищенні службових повноважень і прийнятті одноосібного рішення при укладенні контрактів із російським «Газпромом» у 2009 році.
У наступні кілька місяців, поки тривав суд, під його стінами збирались учасники акції протесту на підтримку Тимошенко. На Хрещатику розбили наметове містечко. 5 серпня, на вигаданій підставі, що підсудна начебто може ухилятися від слідства, Тимошенко арештували прямо в залі суду. Суддя Родіон Кірєєв звинуватив її у неповазі до суду. Виходячи з залу суду, Тимошенко попрохала конвой не надягати на неї кайданки.
11 жовтня 2011 року Тимошенко була засуджена до 7 років позбавлення волі. Екс-прем'єру заборонили протягом трьох років обіймати посади на держслужбі. 30 грудня Тимошенко етапували в Харків у Качанівську виправну колонію.
АН-158 НА «ЛЕ БУРЖЕ». «На Ле Бурже уперше на виставці представлений український пасажирський літак регіонального сполучення Ан-158», - повідомляв Укрінформ.
Літак був розроблений на базі регіонального реактивного літака нового покоління Ан-148. У лютому 2011 року літак виконав 16 польотів в Ірані, довівши, що здатен базуватися на аеродромах, розташованих на висоті 2200 м над рівнем моря. Серійне виробництво Ан-158 було розгорнуто на «Серійному заводі «Антонов». В кооперації з виготовлення Ан-158 брали участь більш як 200 підприємств із 15 країн світу.
ПЕНСІЙНА РЕФОРМА АЗАРОВА. «Президент України Віктор Янукович підписав Закон України N 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», - повідомляв Укрінформ 9 вересня. Відповідно до цього закону, для жінок пенсійний вік поступово збільшувався з 55 до 60 років, підвищено і страховий стаж до 30 років для жінок і до 35 – для чоловіків.
Ця реформа в країні була сприйнята вкрай негативно. Однак її вимагав МВФ, називаючи однією з умов отримання Україною чергового траншу кредиту.
Попри нищівну критику пенсійного закону Азарова-Януковича, демократична опозиція, прийшовши до влади, так і не відмінила передбачене ним підвищення пенсійного віку.
ВІДКРИТТЯ НСК «ОЛІМПІЙСЬКИЙ». Реконструкція НСК «Олімпійський», профінансована за рахунок бюджету України на суму 560-580 млн доларів, розпочалася у серпні 2008 року. За цей час стадіон перетворився на сучасну спортивну арену. Інфраструктура "Олімпійського" на той час відповідала вимогам УЄФА до стадіонів класу «Еліт».
Але реконструкції «Олімпійського» передував конфлікт довкола торговельного центру «Троїцький», який почали будувати навпроти футбольної арени. Президент УЄФА Мішель Платіні категорично заявив, що якщо споруда перед головним стадіоном країни не буде знесена, матчі чемпіонату Європи в Києві проводитися не будуть. Зрештою, влада пішла на умови забудовника, йому пообіцяли відновити будівництво центру одразу після чемпіонату Європи.
Відкриття оновленого стадіону відбулося 8 жовтня.«У столиці України розпочалася урочиста церемонія відкриття Національного спортивного комплексу «Олімпійський» – головного стадіону чемпіонату Європи з футболу», - описував цю подію Укрінформ.
Прем'єрний поєдинок на оновленій арені НСК «Олімпійський», яка відтоді вміщає 70 тисяч 50 глядачів, відбувся 11 листопада 2011 року. Національна збірна України приймала триразових чемпіонів світу – команду Німеччини.
Далі буде.