Побільшало українців, які пишаються проголошенням Незалежності
Рік у рік все більше українців вважають предметом національної гордості проголошення незалежності України у 1991 році, водночас помітно поменшало українців, які пишаються перемогою у Другій світовій війні.
Про це свідчать результати опитування, проведеного в серпні Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України, які є в розпорядженні Укрінформу.
За даними опитування, серед здобутків українського народу протягом усієї його історії, які заслуговують бути предметом національної гордості, респонденти називають передусім творчість великих українських поетів, письменників, композиторів та виконавців (Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Микола Лисенко, Соломія Крушельницька та ін.). "Так вважають 52% опитаних. Ці здобутки, як і раніше, тримають першість серед предметів національної гордості, хоча частка респондентів, які ними пишаються, скоротилася порівняно з 2019 роком (57,8%). Натомість близько половини опитаних (47,2%) вважають здобутком українського народу, вартим найбільшої шани, історію українського козацтва і Запорізької Січі", - йдеться у повідомленні.
Як зауважують автори опитування, з року в рік зростає частка респондентів, які вважають предметом національної гордості проголошення Незалежності України у 1991 році. На момент останнього опитування це засвідчили 42,8% респондентів, тоді як у 2015 році – 32,7%, у 2005-му – 23,1%.
Водночас помітно поменшало українців, які пишаються перемогою у Другій світовій війні: у 2018 році таких було майже половина (46,7%), а на момент останнього опитування – менше третини (29,4%). Дещо втратили позиції в рейтингу вершинні досягнення української народної творчості (думи, пісні, декоративно-вжиткове мистецтво, народна архітектура тощо). Нині їх як предмет національної гордості називають 35,3% респондентів, що помітно менше, ніж у 2019 році (42,1%).
Cимволами України респонденти найчастіше називають державну символіку (синьо-жовтий прапор, тризуб, гімн "Ще не вмерла України ...") (75,2%), національне вбрання, вишиті рушники (53,7%) та українську мову (49,9%). Українська народна пісня та національні страви символізують Україну на думку близько 42% респондентів. У символічних уявленнях українців поступово послаблюються позиції етнографічних, стереотипізованих символів (калина, галушки, рушники), натомість зростає питома вага більш формалізованої, державницької символічної складової.
Головним персоналізованим символом України, на думку переважної більшості респондентів (69,5%), залишається Тарас Шевченко. Другу сходинку в рейтингу історичних діячів або видатних сучасників, які символізують Україну, найчастіше посідає Леся Українка. Як символ її сприймають 46,8% респондентів. Істотно погіршилися в цьому році позиції Богдана Хмельницького. У 2019 році він був символом України для 45,5% респондентів і посідав 3-є місце в рейтингу, а цього року – 29,9% і 5-те місце відповідно.
Згідно з даними опитування, суттєво змінилися уявлення українців щодо того, хто насамперед несе відповідальність за ту складну політичну та соціально-економічну ситуацію, в якій упродовж останніх років перебуває Україна. Нині респонденти найчастіше називають головним винуватцем Російську Федерацію, тоді як ще порівняно недавно громадяни були більше схильні звинувачувати післямайданну владу на чолі з Петром Порошенком. У 2018 році покладали провину на владу Порошенка 56,3% респондентів, на Російську Федерацію – 22,9%; у 2019 році – 54,6% і 37,1%, відповідно; у 2020 році – 38,3% і 25,5%, відповідно; у 2021 році – 30,8% і 32,4%, відповідно. На чинну українську владу на чолі з Володимиром Зеленським покладають відповідальність за актуальний стан справ у країні лише 16,2% респондентів.
Інститут соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України провели опитування "Громадсько-політична ситуація в Україні" з 1 по 12 серпня 2021 року. Вибірка репрезентує доросле населення України віком від 18 років і старше. Опитування проводилося методом інтерв’ювання. Опитано 1200 респондентів у всіх регіонах України, за винятком АР Крим, м. Севастополь та тимчасово окупованих окремих районів Донецької та Луганської областей. Похибка вибірки становить 3,2%.