Українці отримують найбільше інформації з телебачення
Загальнонаціональні українські телеканали є одним із головних джерел інформації для 67% українців.
Такими є результати соціологічного "Медіаспоживання в Україні: зміна медіапотреб та програш російської пропаганди", проведеного на замовлення ГО «Детектор медіа» Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, які було презентовано в Укрінформі.
"Традиційно ми ставимо питання нашим співгромадянам: з яких різних джерел інформації вони споживають або отримають інформацію про стан справ в Україні та світі. Ви бачите, попри все, поки що домінує телебачення. Тобто двоє з трьох опитаних кажуть, що дивляться телебачення. Респонденти могли обирати три відповіді, три джерела, з яких вони найчастіше беруть інформацію. Більшість із глядачів телебачення уникають дивитися інтернет-ЗМІ, уникають месенджерів, уникають соцмереж, але водночас, коли ми подивилися двомірний аналіз, половина з тих, хто дивиться телебачення, сказали, що отримують інформацію з Фейсбуку", - сказав під час презентації політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський.
За даними дослідження, найпоширенішим джерелом інформації для українців про події в Україні та світі залишаються загальнонаціональні телеканали. Частка глядачів українського телебачення серед опитаних становить 67%. Водночас на соціальні мережі припадає 44% споживачів, на українські інтернет-ЗМІ – 29%, на месенджери – 16%, в той час як на українські газети - лише 6%, а на радіо – 7%. Доволі популярним серед українців джерелом інформації є особисті зв’язки. 28% респондентів заявили, що дізнаються про актуальні новини від родичів, друзів та знайомих.
Серед російських медіа найбільшу частку глядачів мають російські телеканали (5%), що однак менше за аудиторію будь-якого загальноукраїнського типу медіа.
"Ми також з року в рік питаємо про російське телебачення, російські друковані ЗМІ, російські сайти. Всі російські медіа втрачають свій вплив з року в рік", - наголосив він.
Згідно з дослідженням, найчастіше українці дивляться телеканали, програма яких поєднує випуски новин з розважальним контентом. Найпопулярніші з них це «1+1» (43%), «Україна» (34%), СТБ (32%) та ICTV (31%). Менш як 10% респондентів припадає на телеканали, які переважно транслюють новини і політичні токшоу.
Абсолютна більшість українців (56%) серед соціальних мереж для отримання інформації обирає Фейсбук. До трійки лідерів також увійшли Інстаграм (25%) та Вайбер (24%). При цьому телеграм значно поступається аудиторією вайберу. Його використовують лише 13% респондентів переважно для отримання місцевих новин (20%), інформації про життя спільноти (19%), політичні події (20%), економічну ситуацію (16%), охорону здоров’я (15%) та з тематичних сфер, якими цікавляться респонденти (18%).
Як розповіла директорка ГО "Детектор медіа" Галина Петренко, професійне соціологічне дослідження дає уявлення про головні джерела інформації, звички та пріоритети у медіаспоживанні українців, рівень навичок медіаграмотності та перевірки інформації, вразливість мешканців різних регіонів до меседжів російської пропаганди.
"Сьогодні ми презентуємо дослідження особливостей медіаспоживання в Україні. Наша громадська організація таке дослідження проводить щороку, починаючи з 2017 року. Тобто його цінність полягає в тому, що ми можемо побачити в часовому проміжку, як змінювалися настрої споживачів щодо медіа, як змінювалося споживання медіа, як поступово втрачають свою вагу телеканали і набувають інтернет і соціальні мережі, а також як змінюється ставлення до меседжів російської дезінформації", - сказала вона.
Загальнонаціональне дослідження проведене на замовлення ГО «Детектор Медіа» Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 17 по 22 грудня 2021 року. Вибіркова сукупність складає 2018 респондентів та охоплює повнолітнє населення України, за винятком тимчасово окупованих територій АР Крим, частин Донецької та Луганської областей. Максимальна теоретична похибка опитування (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3%.