Розмір – до 10 метрів: яскравий спалах над Києвом спричинив болід

Епіцентр вибуху був над західною частиною Київщини. Небесне тіло, скоріше за все, було залізне. Уламки знайдуть навряд чи

Увечері, 19 квітня, мешканці Києва та області, які звикли за останній рік до ворожих обстрілів і «шахедів», помітили у небі яскравий зеленуватий спалах та почули незвичний шум. Одразу після цього спрацював сигнал повітряної тривоги. Втім, швидко з’ясувалося, що ворог тут непричетний. То що це було?

Але почалося все, звісно, з очевидних припущень.

Спершу керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив про роботу ППО. Однак згодом пост видалив і закликав чекати на інформацію від Повітряних сил.

Потім надійшло ще одне повідомлення – від Київської міської військової адміністрації: «Спалах у небі – це падіння космічного супутника NASA». Очевидно, в КМВА цікавляться космічною тематикою й читають, зокрема, спеціалізоване онлайн-видання Space.com, журналісти якого напередодні писали, що близько 21:30 19-20 квітня на Землю впаде «мертвий» супутник RHESSI американського космічного агентства.

Нарешті, сказали своє слово й оборонці українського неба: «Це не ППО. Імовірно падіння супутника або… метеорита». Водночас у Повітряних силах додали, що тривогу оголосили з простих причин. Оскільки Україна перебуває у стані війни, на звук вибуху відреагували, запустивши сирени, щоб сповістити мешканців.

«Це несподівано було для всіх, що є така ситуація позаштатна. Безумовно повітряне командування "Центр" оголосило повітряну тривогу, щоб з'ясувати щонайменше», – заявив Юрій Ігнат, нагадавши випадки, коли росіяни атакували комплексами С-400. Тоді, на жаль, оголосити повітряну тривогу вдалося лише після прильоту, адже радари не встигли визначити загрозу з Півночі.

Не ППО, але й не супутник NASA

На ранок четверга інформації побільшало. Зокрема, експертами наукової спільноти The Alpha Centauri була відкинута версія із падінням супутника NASA: «Дійсно, 19-20 квітня в атмосферу має входити апарат NASA RHESSI, що спостерігав сонячні спалахи з 2002 по 2018 рік. Але траєкторія його падіння дуже, дуже далека від України».

Приблизно маршрут можна побачити за посиланням: https://www.satflare.com/track.asp?q=27370#TOP. На тому ж сайті можна спостерігати за іншими «свіжими» об'єктами, що падають з космосу.

«Жоден з них не пролітає над Україною. Не розповсюджуйте брехню про супутник NASA», - наголосили у The Alpha Centauri.

Цю інформацію підтверджують і безпосередньо у NASA. Роб Маргетта з управління комунікацій американського космічного агентства заявив, що супутник все ще перебував на орбіті в той час, коли над Україною спостерігали спалах, і мав увійти в атмосферу Землі пізніше, в ніч на четвер.

Астроном і астрофізик Гарвардсько-Смітсонівського центру астрофізики Джонатан Макдавелл теж переконаний, що спалах над Києвом не має нічого спільного до входу супутника NASA RHESSI, орбіта якого проходить за тисячі кілометрів від України.

А користувач соцмережі Фейсбук Сергій Хоменко, який цікавиться космічною галуззю, написав таке: «NASA, для початку, топить свої супутники в Тихому океані. Причому — контрольовано. А не так, щоб вони падали людям на голови. Та ще й в країні, де і без їх супутників людям нерви пороблено. А по-друге, погугліть в ютубі відео про падаючі супутники та порівняйте швидкість цього об'єкту і супутника. І ви зрозумієте, що супутники разів в десять повільніше падають. І траєкторія в них полога, а не наче каменем вниз».

Справа матінки-природи: у небі спалахнув метеорит 

У Головному центрі спеціального контролю Державного космічного агентства повідомили, що в момент спалаху невідомого об’єкта над Україною була зареєстрована «високоенергетична акустична подія» з епіцентром у Київській області.

В агентстві припускають, що спалахи пов'язані з входом космічного тіла в щільні шари атмосфери: «Зараз фахівці усе з’ясовують. (…) Треба знайти місце можливого падіння уламків небесного космічного тіла і розібратися, що це насправді було?»

Тим часом експерт з аерокосмічної діяльності, ексрадник голови Державного космічного агентства Андрій Колесник в коментарі «Укрінформу» заявив, що він майже зі стовідсотковою вірогідністю певен – у верхніх шарах атмосфери Землі вибухнув саме болід.

«Найбільш ймовірно — це космічний об’єкт, небесне тіло, яке до входу в атмосферу Землі називається астероїдом, коли входить в атмосферу Землі, «стає» метеорит, а коли горить яскравою кулею, то її називають болідом», — сказав експерт.

Він зазначив, що в нещодавно ухваленій, оновленій Стратегії планетарного захисту Землі, цей астероїд швидше за все належить до класу тих, які розміром до 10 метрів у діаметрі. А таких астероїдів дуже багато в навколоземному просторі – в проміжку до 7,5 млн км від орбіти Землі близько 45 мільйонів, зазначає експерт. Їх дуже важко виявляти наземними засобами спостереження, оптичними телескопами чи радарами. Щоб вирішити цю проблему, в 2028 році NASA має вивести на орбіту спеціальний космічний апарат, який буде виявляти такі астероїди. 

«Втім, особливої небезпеки для людства астероїд такого розміру (10 м у діаметрі, - Ред.) не представляє. В епіцентрі вибуху ймовірні пошкодження обмежуються вибитими шибками», - додав пан Колесник.

А оскільки у нашому випадку й про такі пошкодження не повідомлялося, то, каже він, «наш астероїд» навіть ще менший – десь 3-5 метрів у діаметрі: «Безпосередньо у мене вдома вікна тріщали, але не більше».

Крім того, зазначив експерт, метеорити бувають трьох типів: вуглецеві, силікатні або кремнієві, а також залізно-нікелеві. От саме останні можуть залишити після себе якісь сліди, бо не встигають розплавитися.

А ще – в залежності від кольору вибуху теж можна визначити, з якого матеріалу складений метеорит.

«Наприклад, якщо вибух синього або зеленого кольору, то це вказує на те, що в метеориті є якісь металеві домішки», - підкреслив Андрій Колесник.

Аналітик звертає увагу на те, що спалахи минулої ночі спостерігали на Дніпровщині та на Житомирщині, а також у білорусі. Зокрема, їх бачили мешканці Гомеля, Мозиря та інших міст, що розташовані поблизу білорусько-українського кордону.

«Це явище сталося на висоті декількох десятків кілометрів над поверхнею Землі. Тому нічого дивного, що спалах бачили у багатьох областях України й навіть у білорусі. Втім, люди бачили не різні боліди, а один і той же, — підкреслив співрозмовник. – Щось подібне фіксується не часто. Коли такий камінець влітає в атмосферу Землі він зазвичай згорає. Що стосується України, то в сучасній історії такого у нас ще не було, це вперше».

На запитання, чи можуть бути знайдені на землі якісь уламки цього космічного  тіла, а також, де найімовірніше воно упало, пан Колесник відповів: «Епіцентр вибуху – над західною частиною Київщини. Не виключаю, що залишки метеорита все ж потрапили на поверхню землі. Але це будуть невеличкі камінці. Їх можуть знайти, скажімо, сьогодні, а можуть, якщо впало у якійсь місцевості, де нога людини ступає рідко, наприклад, десь у ліс або у водойму, — і через 5, а то й більше років». Додамо від себе: а можуть й ніколи не знайти.

І останнє – причому тут Лірида?

У Космічному агентстві України повідомили, що найімовірніше спалах був спричинений падінням метеорита з потоку Лірид. Це швидкі метеори, які викликає шлейф комети Тетчер.

«Ліриди – це дуже швидкі і яскраві метеори, які спричиняє шлейф комети Тетчер. Ліриди не залишають довгих палаючих слідів, коли проносяться через атмосферу Землі, їхня ознака – яскраві спалахи, або так звані «вогненні кулі», – пояснили в агентстві.

Метеорний потік Ліриди – один із найдавніших, відомих людству. Його ще спостерігали в Китаї в 687 р. до н. е. Свою назву потік отримав від сузір'я Ліри, з якого нібито падає метеоритний дощ. У шлейф комети Тетчера, що залишає метеоритний потік Ліриди, Земля потрапила 15 квітня 2023 року. Вийде з нього планета 29 квітня, а пік зорепаду припаде на 21 квітня.

Схожий випадок стався в лютому 2023 року – вночі над північною Францією впав згорілий в атмосфері метеор. Метрове небесне тіло під час вибуху освітило небо над країною, що зафіксували камери спостереження та очевидці.

У квітні 2002 року в Німеччині впав метеорит Нойшванштайн — свою назву він отримав на честь відомого замку в Баварії, біля якого він упав.

Падіння метеорита викликало ажіотаж у ЗМІ, і його спостерігали очевидці у більшості країн Центральної Європи.

За повідомленнями, звук падіння метеорита чули аж за 100 км. Метеор залишив вражаючий слід у нічному небі, після чого розпався на пів дюжини жовто-помаранчевих фрагментів на висоті близько 22 кілометрів над землею. Загалом це небесне дійство тривало близько шести секунд.

Уламки метеорита впали на площу в кілька квадратних кілометрів. Район падіння приваблював мисливців за уламками метеорита протягом місяців після падіння. В результаті знайшли три фрагменти загальною масою близько 6 кілограмів.

Один з найбільших метеоритів в історії упав 15 лютого 2013 року поблизу міста Челябінськ у Росії. За даними NASA, до входу в атмосферу Землі об'єкт мав близько 17 метрів у діаметрі, масу до 10 000 тонн і рухався зі швидкістю 18 км/с. Він вибухнув на висоті від 19 до 24 км, потужність вибуху становила близько 500 кілотонн.

Кількість поранених внаслідок падіння метеорита в Челябінській області становить близько 1600 осіб, більшість із них зазнали ушкоджень від уламків скла.

Основну частину метеорита — уламок вагою 654 кг — підняли з дна озера Чебаркуль у жовтні 2013 року.

За оцінкою NASA, цей метеорит є найбільшим серед метеоритів, що впали на Землю за останнє сторіччя — після Тунгуського метеорита 1908 року.

Мирослав Ліскович. Київ