Укрінформ та фотографи Ліберови зняли документальний фільм «Кринки»
Подружжя фотокореспондентів Костянтин та Влада Ліберови спільно з Укрінформом зняли документальну стрічку «Кринки». Зйомки відбувалися в зоні бойових дій – у селі на Херсонщині, від якого залишилися лише назва і місце на мапі.
Прем’єра стрічки – 11 липня о 18.00 на Ютуб-каналі Укрінформу.
Фільм повністю побудований на свідченнях військових, які, без перебільшення, пройшли справжнє пекло і повернулися живими. Зафільмувати події на Кринківському плацдармі вдалося подружжю фотокореспондентів Костянтину та Владі Ліберовим. Вони привезли з південного фронту унікальні кадри пекельних боїв, евакуації поранених на човнах, героїчної роботи операторів FPV-підрозділу Falcon, виживання у вщент зруйнованому селі бійців 126-ї окремої бригади ТРО 30-го корпусу морської піхоти ЗСУ.
Історія цього фільму цікава уже тим, що його взагалі могло і не бути. «У нас не було наміру відзняти фільм, адже це не наш профіль», – розповіла Влада Ліберова. Проте, провівши зі 126-ю бригадою місяць тяжких бойових буднів, фотографи зрозуміли, що світлин буде недостатньо, щоби передати весь героїзм і відобразити весь масштаб того, що відбувається. Тому Ліберови вирішили перейти до відеоформату, і це, як вони самі зазначають, – їхня перша спроба.
«Для нас із Костею, перш за все, цей фільм – про абсолютний героїзм людей, про яких незаслужено не розповідають», – акцентує Влада Ліберова. «Ключові герої фільму – це добровольці, в яких було абсолютно інше життя до 24 лютого, які самостійно прийшли до військкомату, самостійно всьому навчались і добровільно взяли на себе величезний тягар», – зазначає співавторка стрічки.
Продюсерка фільму, керівниця головної редакції «Мультимедіа» Укрінформу Галина Стасєва розповіла, як усе почалося, – з проєкту «Станція Краматорськ». За її словами, програма, в якій головні герої – діючі військові, а ведучі – одні з найпотужніших фотокорів країни, яким глядач довіряє, отримала дуже позитивні відгуки аудиторії. Кількість переглядів свідчила, що такий проєкт зараз не просто на часі, а вкрай необхідний.
«Коли у перервах між зйомками «Станції Краматорськ» ведучі Ліберови зібралися на фронт висвітлювати війну, я попросила їх, крім фотографій, записувати короткі трихвилинні відео на кшталт «три питання з окопу», – розповіла Стасєва. Утім, обмежитися трьома хвилинами відео на війні виявилось нереальним завданням. Натомість фотографи привезли з фронту понад 600 Гб унікального відеоматеріалу.
«У кожному кадрі містилася потужна енергетика, відверті розповіді військових про смерть довкола них, впереміш із неперевершеним тонким почуттям гумору наших воїнів – це той магнетизм і та прихована сила, завдяки яким бійці тримають фронт у зовсім нерівних умовах, при значному переважанні противника у кількості», – ділиться враженнями продюсерка.
Більше десяти годин відзнятого матеріалу буквально пропустила крізь себе режисерка Ольга Дмитренко. «Я переживала разом з воїнами кожен драматичний момент», – розповіла вона. Вибудувати структуру і охопити найважливіше з того величезного обсягу відео, за її словами, було вкрай важко і хотілося видати буквально все. «Але, на жаль, формат документального фільму має певний хронометраж, і щоб утримувати увагу глядача, потрібно було вибрати лише динамічні, кульмінаційні кадри. Сподіваюся, мені це вдалося», – підсумувала режисерка.
Унікальність фільму – у його непідробному реалізмі. Усі кадри – з життя бійців на передовій. В особливо небезпечних місцях фотографи вдавалися до зйомок дроном. Жодних професійних відеокамер, операторів, помічників чи сценаристів не було задіяно. У картини нульовий бюджет. Частина відео відзнята на звичайні телефони самими військовими на позиціях, і саме в цьому – його найбільша цінність.
«Кринки» побудовані на коротких розповідях воїнів. Як це – воювати по горло у воді, форсувати Дніпро під прицільним ворожим вогнем, маскувати позиції там, де фактично нічого немає, навіть руїн від будинків, залежати цілковито від операторів дронів, які доставляють воду та їжу для життя, – про все це з перших вуст розповідають ті, хто мужньо виконував військові накази, обороняючи невеликий шматочок української землі – плацдарм «Кринки», село, якого вже немає.
Як по крихтах і під обстрілами збирався матеріал до фільму, як починалася історія і у що вона зрештою переросла – Костянтин та Влада Ліберови розповіли у вступному слові перед початком закритого допрем’єрного показу стрічки. Перед присутніми виступили також гендиректор Укрінформу Сергій Череватий та продюсерка фільму Галина Стасєва.
Серед гостей показу були військовослужбовці та військове керівництво 220-го батальйону 126-ї бригади ТРО, громадські і політичні діячі України.
На заході Ліберови також презентували фотовиставку зі світлин, відзнятих на півдні під час операцій на лівому березі Дніпра.