Паніотто: Україна має чітко казати людям на ТОТ про те, які їхні дії можуть вважатися злочинами
Українська держава має чітко комунікувати з людьми, які проживають на тимчасово окупованих територіях, про те, які їхні дії можуть бути злочинами, а які - ні.
Про це під час експертного обговорення в Укрінформі заявив гендиректор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто.
«Україна не виробила чітку комунікацію з тими, хто знаходиться на окупованій території, щодо того, кого мають, а кого не мають осуджувати. Важливо мати якусь чітку інформаційну політику (щодо цього – ред.)», - сказав він.
За його словами, з одного боку, потрібно підтримувати позитивне ставлення до людей на ТОТ, а з іншого - є запит на справедливість серед тих, хто там проживав, на покарання тих, хто співпрацював з росіянами.
«Має бути чітка позиція (у цьому питанні – ред.). І ми маємо комунікувати з тими, хто знаходиться зараз на окупованій території, щоб люди розуміли, роблять вони злочин чи ні», - переконаний Паніотто.
Представник Національної ради з питань ТБ і радіомовлення в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Володимир Ляшенко висловив думку, що Україна як держава не надає належного значення тому, щоб глушити техзасобами канали, які в наземному плані за допомогою радіочастотного ресурсу транслюються з окупованої території на прилеглу до неї територію.
Ляшенко заявив, що росіяни дуже і дуже ретельно відслідковують наповнення українського інформаційного поля та дуже активно реагують на будь-які речі, які українська влада намагається робити, щоб придушити їхній вплив, зокрема вплив їхнього ТБ на населення прикордонних територій.
«Це для них важливо, бо вони сподіваються, що у подальшому, коли вони будуть просуватися, населення цих територій не буде чинити їм спротив, а буде, враховуючи той посил, який вони їм уже кілька років широкомасштабного вторгнення транслюють, підтримувати їх», - пояснив представник Нацради.
Окремо гендиректор КМІС акцентував, що в Україні виникають нові соціальні групи, пов’язані з війною, і між цими групами виникає деяке соціальне напруження. За його словами, одна з таких ліній напруження стосується громадян, які не змінювали місце проживання, і тих осіб, які виїхали за кордон, біженців.
«Важливим фактором (ситуації у суспільстві – ред.) є ставлення до біженців за кордоном зокрема. Тому що їхнє повернення чи неповернення залежить від цього. Вони продовжують знаходитися у соцмережах, і коли вони бачать несприятливі чи якісь негативні вислови (у свій бік – ред.), то це один з аргументів, щоб не повертатися», - вважає Паніотто.
Як повідомлялося, на спеціальній нараді під головуванням віцепрем’єр-міністра Ірини Верещук презентували проєкт Стратегії відновлення державної влади та реінтеграції населення деокупованих територій на період до 2026 року.