Персональні санкції зменшать кількість порушень прав людини - представник омбудсмена у Криму

Застосування персональних санкцій до тих, хто порушує в Росії права людини, зокрема щодо військовополонених, політичних в'язнів та цивільних, сприятиме зменшенню кількості таких злочинів, тортур та катувань.

Про це в коментарі Укрінформу сказав представник уповноваженого з прав жителів АР Крим та м. Севастополя Ельвін Кадиров.

“Коли будуть персональні санкції, все буде по-іншому. Вони стримуватимуть від дій, порушення прав людини, зокрема на рівні нижчих ланок виконавців. Все одно, яка б інституція це не була, порушують права людини конкретні виконавці. А якщо вони знатимуть, що завтра персональні санкції можуть вдарити безпосередньо по цій людині, то вибір, скоріше за все, буде не на користь тортур та катувань”, - переконаний Кадиров.

За його словами, часто вирахувати та встановити особу виконавців нижчих ланок непросто, але це можливо і за свідченнями постраждалих, і за відео та повідомленнями в соцмережах.

“Немає наразі відпрацьованого механізму, тому ми маємо його розробити. Він не вирішить усіх проблем, але він буде протидіяти тому беззаконню, яке російське “правосуддя” та виконавці на місцях чинять, наприклад, щодо кримських татар, яким приписують абсолютно абсурдні звинувачення, а потім засуджують і дають тривалі терміни ув'язнення”, - зазначив правозахисник.

Він відзначив, що офіс головного омбудсмена Туреччини надає суттєву підтримку з питань захисту прав ув'язнених в Росії: цивільних та військових українців й кримських татар, але російська сторона не реагує на ці заклики та прохання.

“Вони (офіс омбудсмена Туреччини - ред.) бачать, що дійсно порушуються права людини. І вони звертаються з проханнями, з листами до РФ, щоб вирішити ці питання, вказують на порушення, які слід припинити. Але подальші кроки залежать лише від РФ, а там прислухатися не хочуть ні до кого. І немає механізмів у міжнародному праві, які б змусили Росію це зробити. Всередині Росії порушується їхнє власне законодавство, до чого російській омбудсменці немає діла, так само вони нехтують і міжнародним правом”, - додав представник уповноваженого з прав жителів АР Крим.

На його переконання, розробка нових дієвих правових механізмів, які доповнили б систему гуманітарного права, що була створена після Другої світової війни, є викликом для всієї світової спільноти та гарантією на майбутнє не лише для України, а й для інших країн світу.

Як повідомляв Укрінформ, українська делегація на чолі із заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріманом Джелялом відвідала Туреччину, де зустрілася з радником президента Туреччини, представниками групи дружби Туреччини та України турецького парламенту та омбудсменом, закликавши їх сприяти поверненню політичних в'язнів та сприяти покращенню умов їхнього перебування в російських тюрмах.