Представник Литви розповів про адаптивність проєкту «Школа майбутнього для України»
Важливою ознакою литовсько-українського конкурсу проєктів “Школа майбутнього для України” є його адаптивний, а не типовий характер. Це означає, що маючи певне технічне “ядро”, він дозволить щоразу прив'язуватися до конкретної локації, враховуючи її особливості.
Про це розповів в інтерв'ю Укрінформу керівник литовських програм Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс, який займається конкурсом.
“Хотів би наголосити на адаптивності технічного проєкту, який буде підготовлений внаслідок нашого конкурсу і може бути використаний у різних регіонах, різних містах України. Адаптивний, але не так званий “типовий проєкт”, як це було за радянських часів, коли будували абсолютно однакові школи і в Литві, й в Україні, й в інших краях СРСР”, - сказав Жарновскіс.
За його словами адаптивність проєкту обумовлює те, що існує його певна база, технічне “ядро”, яке щоразу прив'язуватиметься до конкретної локації. Таким чином не потрібно буде щоразу проєктувати “з нуля”. Відповідно це дає велику економію коштів, а також часу, що є дуже важливим, враховуючи те, скільки шкіл зруйновано внаслідок російської агресії.
“Третє, не менш важливе, особливо для маленьких населених пунктів, маленьких громад. У звичайних умовах вони не мають шансів покликати знаменитих архітекторів, які можуть забезпечити сучасний погляд на школу. А завдяки нашому проєкту така можливість з’являється! І ми віримо, що ці школи будуватимуться на 50 років наперед”, - зазначив глава Co-create Future of Ukraine.
На його думку, основним критерієм успішності конкурсу проєктів “Школа майбутнього для України” буде залучення донорів і найшвидша реалізація проєкту-переможця. “Чого ми хочемо і на що сподіваємось - що це не стане просто гарно складеною документацією, а буде справжньою справою. Ми вже паралельно працюємо, щоб залучити тих, хто може допомогти побудувати ці нові школи. Адже донор завжди хоче фінансувати хороший, якісний проєкт. Відтак сподіваємось, що “Школа майбутнього…” дійсно допоможе знайти додаткових донорів для України”, - підкреслив Жарновскіс.
Він також нагадав етапи зазначеного конкурсу: 23 травня – крайній термін подання ідей-проєктів; середина червня - визначення лауреатів, трійки переможців; в липні - складання та підписання договору з архітектурною групою-переможцем, яке розпочне готувати детальний технічний проєкт школи майбутнього, “до останньої розетки”.
Як повідомляв Укрінформ, за ініціативи уряду Литви та за сприяння українського Агентства відновлення у січні розпочався міжнародний конкурс “Школа майбутнього для України” з пошуку найкращих архітектурних проєктів для відбудови українських освітніх закладів. Ініціатором конкурсу виступило Центральне агентство управління проєктами (CPVA) Литви. Кошти у сумі 500 тис євро надає литовський Фонд співробітництва та гуманітарної допомоги. З них 300 тис. євро отримає архітектурна група, переможець конкурсу.
Спеціальна структура Co-create Future of Ukraine, яка опікується литовськими програмами допомоги Україні у відбудові була створена у складі литовського Центрального агентства управління проєктами.