Повернення та залучення науковців мають стати для України стратегією на десятиріччя - експерти

Розвиток науки та повернення науковців в Україну - це питання майбутнього нашої держави, що потребує стратегії, розробленої на десятиріччя наперед.

Про це говорили експерти в Укрінформі під час круглого столу на тему «Проєкт «Візія-2033»: Як повернути українських вчених з-за кордону?».

«За приблизними підрахунками, озвученими на конференції Фонду Гумбольдта у Берліні, сьогодні країни Євросоюзу надали підтримку близько 7000 українських вчених, значна частина з яких отримали короткострокові стипендії в університетах і дослідницьких установах Німеччини. Проте збереження активних науковців повинно бути в пріоритеті у наших можновладців, навіть якщо ці люди знаходяться за кордоном. Як і в питанні трудової міграції, утримання, повернення та залучення науковців вимагає від держави стратегії, яка б розроблялася на десятиріччя наперед. Бо в розрізі десятків років саме наука може допомогти Україні стати конкурентоздатною у цьому світі», - сказав президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

У цілому погоджуючись із цими тезами, головний науковий співробітник центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Лариса Лісогор додала, що для стимулювання саме молодих науковців залишатися в Україні потрібно покращувати якість підготовки інфраструктури освітніх закладів. А це в сьогоднішніх реаліях, на її думку, можливо лише за умов співробітництва бізнесу та наукової сфери. Створення та розвиток освітньо-науково-виробничих хабів та кластерів має стати одним із питань на перспективу в Україні.

Підтримав цю ідею співзасновник HRD Club Ukraine Дмитро Дегтяр, який зазначив, що сьогодні бізнес стоїть за 5 хвилин до справжньої катастрофи з персоналом. І тому ті власники компаній, які, не чекаючи рішень державного рівня, вже вкладають гроші у пошук альтернатив та підготовку кадрів, мають більше шансів на розвиток.

Ще одну негативну тенденцію останніх років у вітчизняній економіці окреслив завідувач відділу інноваційної політики Інституту економіки та прогнозування НАНУ, професор Ігор Єгоров.

«Наразі ми спостерігаємо за негативними структурними змінами в нашій економіці, які розпочалися ще до війни. Сьогодні більшість спеціальностей, пов'язаних з технічними науками, є непопулярними. Окрім можливо тих, що пов’язані з комп'ютерними технологіями. Наприклад, в електронній галузі на початку 1990-х років працювало 250 тисяч людей, а зараз, за підрахунками моїх колег, їх залишилося менше 10 тисяч. Суто науковою діяльністю в цій сфері може займатися взагалі дуже невелика частина людей», - сказав він

.Ці виклики розуміють і представники законодавчого органу влади. Зокрема, народний депутат України Олег Дунда повідомив, що парламент працює над окремими ініціативами для школярів, покликаними сприяти їхній самореалізації та подальшому втіленню наукових проєктів та ідей.

Але однією з найболючіших проблем наукової сфери в Україні залишається її критичне недофінансування. Саме через невеликі заробітні плати молодь не йде в науку, а науковці шукають реалізацію за кордоном. Тож, на думку завідувача сектору міграційних досліджень Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олексія Позняка, нашим урядовцям варто розглянути можливість долучити європейські країни до фінансування наукових установ та колективів тих закладів, які мають спільні з українськими науковцями проєкти.

«На жаль, можливості уряду України запобігти виїзду науковців за кордон та стимулювати їх повернення є досить обмеженими. Збільшення фінансування наукових досліджень, розширення системи грантів потребує залучення коштів міжнародних донорів. Перспективним видається проведення переговорів з Європейською комісією щодо фінансування, на грантовій основі, в рамках співробітництва з мобільності талантів спільних наукових проєктів колективів українських наукових установ та наукових установ країн ЄС, в яких працюють українські вчені», - зауважив він.

На переконання керівника аналітичного напряму мережі «АНТС» Іллі Несходовського, підтримка участі в міжнародних проєктах дозволить українським вченим зберегти свою кваліфікацію та зробити внесок у розвиток науки в Україні в подальшому.

«Після війни українські вчені матимуть можливість повернутися у відновлені університети і наукові центри та активно розвивати наукову сферу країни», - наголосив Несходовський.

Як повідомлялося, Володимир Зеленський зустрівся з молодими науковцями й представниками Малої академії наук, привітав їх із професійним святом та відзначив державними нагородами.