Політичний дрейф Канади

Після зміни влади Канада залишилася партнером України, але чи буде стратегічним союзником?

Щорічно Північна Америка геологічно віддаляється від Євразії на 7 міліметрів. Політичний рух не має такої стабільності, переміщення відбувається у різні боки та не постійно, але протягом останніх двох місяців Канада відійшла від України майже за небосхил.

19 жовтня в Канаді відбулися федеральні парламентські вибори, на яких неочікувану перемогу здобула Ліберальна партія, очолювана нинішнім прем'єр-міністром, а тоді - опозиціонером Джастіном Трюдо. Незважаючи на його гучну проукраїнську передвиборчу риторику, історія попередніх ліберальних урядів не давала впевненості у її щирості. Цей острах підтвердився минулої п'ятниці, коли генерал-губернатор Канади Девід Джонстон під час яскравої церемонії у залі засідань Сенату зачитав так звану «тронну промову», підготовлену для нього прем'єр-міністром. Це - програмний документ, аналог нашої інавгураційної президентської промови, в якій викладаються основи національної політики на наступні чотири роки. Незважаючи на те, що цьогорічне послання було одним із найкоротших за всю 148-річну історію цієї традиції, в ньому умістилося одне з найважливіших для України повідомлень - місця для нашої країни у канадській зовнішній політиці немає.

БОЧКА ДЬОГТЮ

Нинішня «тронна промова» тривала лише 15 хвилин та була поділена на 5 частин: зростання для середнього класу; відкрите та прозоре урядування; чисте довкілля та сильна економіка; різноманітність - перевага Канади; безпека та можливості.

Україна може однією з перших відчути на собі охолодження міждержавних відносин

У всіх розділах йшлося про важливі складові майбутнього Канади, як то: подальше запровадження соціальної справедливості через підвищення податків для багатих і зниження для середнього класу; розвиток «зелених» технологій; відкритість до біженців із Сирії та, навіть, легалізацію марихуани. Втім, для України важливим знаком стала практично повна відсутність теми зовнішньої політики. У цьому контексті генерал-губернатор згадав лише про «поглиблення стосунків із союзниками, особливо із найближчим другом та партнером - США».

У перекладі з дипломатичної мови це значить, що протягом каденції Джастіна Трюдо зовнішня політика, окрім її вираження через гуманітарну допомогу та розвиток економічних зв'язків, не буде пріоритетом Канади. Україна, яка в економічному плані великого інтересу для Оттави не становить, однією з перших відчує на собі охолодження міждержавних відносин.

Водночас, попередня українсько-канадська історія, потужна діаспора та значне представництво вихідців з України у канадській владі й опозиції не дають приводу вважати, що Канада кардинальним чином змінить своє ставлення до України, перетворившись із стратегічного партнера у опонента.

Також слід зважати на короткий час, що нинішній уряд перебуває при владі. Для повноти картини варто порівняти, наскільки їхні слова співпадатимуть із діями. Хоча покищо це співставлення грає не на користь України.

СЛОВА? ДІЇ

Під час передвиборчої кампанії Ліберальна партія була найбільш проукраїнською серед чотирьох основних суперників. Обіцянки Трюдо сягали від відключення Росії від системи SWIFT

«Україна залишатиметься одним із пріоритетів зовнішньої політики Канади. Ліберальна партія переконана, що нам належить грати важливу роль у завершенні конфлікту між Україною та Росією. Ми також можемо та мусимо робити більше, аби дієво та конструктивно допомогти перебудувати українські демократичні та економічні інституції», - запевняла на початку жовтня президент Ліберальної партії Анна Гайні.

Втім, реальне життя показало, що протягом майже двох місяців при владі Трюдо публічно звернувся до теми України лише двічі: не надто впевнено закликавши Путіна вивести війська з України

Тронне послання обіцяє сумну перспективу і наданню Канадою зброї Україні або бодай дозволу на її продаж нашій країні. Трюдо завжди був обережним у своїх висловлюваннях із цього приводу, що підтвердила і промова, в якій ішлося про «збільшення внеску Канади у світовий мир» та «прибирання зброї із вулиць». Найвірогідніше, щодо України Трюдо дотримуватиметься політики, подібної до тої, яку він проводить стосовно Сирії - припинення бойової операції і зосередження на навчанні місцевих сил.

Водночас, міграційна політика має шанси пом'якшати, що відповідає інтересам 1,3-мільйонної української громади. «Уряд полегшить шлях мігрантів до успішного життя в Канаді, об'єднання сімей та внесення вкладу у економічний достаток усіх канадців», - зачитав із трону генерал-губернатор. Ліберали ще під час виборів обіцяли послабити імміграційні правила, особливо для возз'єднання сімей, що консерватори вважали «тягарем для бюджету».

ГРОШІ ВСЬОМУ ГОЛОВА

Та найбільша небезпека для України приховується в пріоритеті економічних інтересів над політичними і, тим паче, зовнішньополітичними. Це чітко видно навіть із структури тронної промови, де економіці присвячено окремий розділ та наголошено на необхідності розширення кількості угод щодо зон вільної торгівлі, а про дипломатію не згадано взагалі. Схоже, Канада, яка пишається своїм статусом «торговельної нації» (більше двох третин ВВП країни припадає на експорт), понад усе налаштована на максимальне збільшення товарообороту. Не важливо з ким, головне - скільки.

Після аудієнції з Путіним Жан Кретьєн став поширювати меседж «надто жорсткої політики Стівена Гарпера щодо Росії».

Ця теза чудово лягає у вуста одного із «сірих кардиналів» Ліберальної партії та ментора Джастіна Трюдо, колишнього прем'єр-міністра Жана Кретьєна, який у квітні здійснив візит до Росії та був удостоєний особистої аудієнції у Путіна. Після цього його присутність у канадському медіапосторі зросла, а головним меседжем стала «надто жорстка політика Стівена Гарпера щодо Росії».

Слід враховувати і той факт, що Трюдо, на відміну від свого попередника Гарпера, не є самостійною фігурою та значно більшої мірою покладається на свою команду, яка складається як з молодих прогресивних політиків, так і «мастодонтів» із вельми старомодними поглядами, для яких Росія ще залишається плюшевим ведмедиком, а не агресивним грізлі.

Ці політики за підтримки Москви вже переконують Трюдо у необхідності полегшення російського санкційного ярма. До цього штовхають і об'єктивні економічні причини, адже низька ціна на нафту та інші корисні копалини, якими багата Канада, тягнуть униз місцевий долар та вгору - безробіття. Пошук нових ринків збуту стає в таких умовах питаннях виживання для уряду.

«Для розширення економічних можливостей для всіх канадців, уряд укладе вигідні торговельні угоди та шукатиме інші можливості на ринках, що розвиваються», - йдеться у тронній промові.

Росія тут видається заманливим партнером.

На користь Україні може зіграти економічна й політична близькість Канади та США

Від того, яка група впливу - молода чи стара - буде сильнішою, багато в чому залежить і майбутнє канадо-російських відносин. Нині перевага не на нашому боці, адже досвідченість поки перемагає молодечий запал.

Втім, на користь Україні може зіграти економічна й політична близькість Канади та США. Ймовірна перемога на президентських виборах у США Гілларі Клінтон з її жорсткою позицією щодо ізоляції Росії відчутно підвищить ціну послаблення санкцій з боку Канади, адже шкодити безпосереднім економічним інтересам найбільшого торговельного партнера, на якого припадає понад 70% експорту, не хочеться. Міжнародні санкції проти Росії створені таким чином, аби бути дієвими лише при спільному застосуванні всіма розвиненими державами. У випадку послаблення бодай однією з країн обмежувальних заходів, утвориться «безпечна гавань», що дозволить обходити санкції в інших юрисдикціях. Але в кожному разі, питання посилення санкцій проти Росії для Канади вже вирішено - у вигідний для Москви бік.

Привід для покращення стосунків із РФ та початку з нею перемовин знайти не складно. Зокрема, нинішня нібито співпраця Москви із міжнародною коаліцією по боротьбі з ІДІЛ створює формальні підстави для виведення Путіна із категорії «нерукопотискальних». Тим паче, у тронній промові уряд зобов'язався «продовжувати разом із союзниками боротися проти тероризму».

Не зв'язаний жодними формальними (та й не формальними) зобов'язаннями, новий ліберальний уряд намагатиметься що є сил розвивати торгівлю з РФ. Наскільки йому стане сил та завзяття - поки говорити рано, але потенціал вагомий.

ВОРОГ МОГО ВОРОГА - МІЙ ДРУГ?

У сухому залишку, після останніх виборів Канада залишилася безсумнівним партнером України, з яким ми розділяємо спільні цінності та деякі інтереси. Втім, стратегічного союзника північніше 49 паралелі ми, схоже, потроху втрачаємо. Двостороння співпраця все ще просувається на домовленостях, досягнутих із попереднім канадським урядом, але нові проекти не запускаються.

Іще залишаються час і можливості пояснити канадцям, що Росія становить загрозу не лише для України, а й для їх власної країни, адже без усвідомлення цього не варто очікувати на рішучу реакцію Оттави. Росіяни що є сил намагаються донести протилежне. А ми?

Максим Наливайко, Оттава.