«Украдена перемога» досі не дає спокою третині американців

Чому більшість прихильників Трампа не вірять у легітимність виборів-2020

В історії Сполучених Штатів таке спостерігається вперше: третина американців не вірить у результати минулорічних президентських виборів, вважаючи, що Джо Байден став президентом завдяки фальсифікаціям та шахрайству. Частка недовірливих американців залишається стабільною протягом усіх восьми місяців, відколи стало відомо про перемогу Байдена та поразку Трампа. Що стоїть за цією невірою?

ЛІНІЯ РОЗКОЛУ

У цьому сенсі Америка-2021 навіть переплюнула сучасну Україну, де недовіра до результатів волевиявлення хоч і стала звичним явищем, але в останні роки спостерігається дедалі менше.

Розкол американського суспільства між прибічниками консервативного та ліберального шляхів розвитку стався, звісно, не сьогодні, а років 150 тому. Але з приходом до влади Трампа у 2017 році несприйняття демократами й республіканцями одне одного стало настільки категоричним, що вилилося на вулиці й навіть призвело до загибелі кількох людей, коли прибічники Трампа 6 січня увірвалися захищати свій вибір у парламент.

Наприкінці квітня, за результатами телефонного опитування, проведеного на замовлення телеканалу CNN маркетинговою та соціологічною компанією SSRS, троє з десяти американців висловили сумнів, що Байдена обрали законно. Очевидно, що так вважають здебільшого республіканці. Їх серед тих, що сумніваються, нарахували 70 відсотків. Більше того, 50 відсотків «недовірливих» стверджують, нібито існують докази того, що насправді Байден програв вибори. Додамо відразу, що таких доказів не існує. Жоден суд не знайшов підтверджень шахрайства чи фальсифікацій з боку демократів.

У червні дані соціологічного опитування університету Монмута (Monmouth University) показали: та сама третина американців вважає, що перемога Джо Байдена стала результатом масштабного шахрайства. Так сказали 32 відсотки респондентів.

«Тривалі спроби поставити під сумнів правдивість результатів торішніх виборів поглиблюють міжпартійний розкол, що може мати довгострокові наслідки для нашої демократії, навіть якщо більшість американців поки що цього не помічають», – сказав директор Інституту соціологічних опитувань університету Монмута Патрік Мюррей. У червневому опитуванні так само більшість із тих, хто вважає, що перемогу Байдену принесли фальсифікації (63%), відносять себе до республіканців або є прихильниками республіканських поглядів. При цьому 14% стверджують, що ніколи не визнають Байдена законним президентом США.

Вам це нічого не нагадує?

Так-так, наче не про Сполучені Штати йдеться, а про Україну…

Більше того, значна частина американських республіканців продовжують вірити в конспіративну теорію руху QAnon про те, що США нібито «захопив уряд педофілів», а останні президентські вибори «були вкрадені» в Трампа. Опитування, проведене Науково-дослідним інститутом публічної релігії (PRRI) показало, що близько чверті республіканців, 23 відсотки, погоджуються з низкою конспіративних тверджень, пов’язаних з рухом QAnon.

Послідовники цієї конспірології переконані, що американський уряд, ЗМІ та фінансові кола у США «контролюються групою педофілів», котрі поклоняються сатані й керують глобальною операцією торгівлі дітьми. Крім того, за теорією QAnon, «незабаром буря змете провладну еліту й відновить законних лідерів, і для цього, можливо, доведеться вдатися до насильства».

Частина опитаних погоджуються з міфом про те, що заворушення 6 січня «очолювали жорстокі ліві протестувальники, котрі хотіли виставити Трампа в поганому світлі». Дарма що, за даними ФБР, нападники на Капітолій якраз були затятими прихильниками Трампа і не мають жодного стосунку до лівих течій у США.

У дослідженні стверджується, що віра в теорії змови QAnon тісно пов’язана зі споживанням інформації ультраправих ЗМІ.

Крім того, прихильники руху QAnon, які поширювали абсурдні конспіративні теорії, виступали на підтримку Трампа й відзначились активною участю в погромах 6 січня.

ШТУРМ КАПІТОЛІЮ, УБИВСТВО ФЛОЙДА ТА РОСІЙСЬКІ ФЕЙКИ

Експерти називають кілька причин такої «конспіративної» недовіри до результатів виборів.

По-перше, про те, що в Трампа вкрали вибори, заявив сам Трамп, спонукавши своїх прихильників до штурму Капітолію. Адже вони вважали, що їм справді є що втрачати. Передусім справедливість, яку, в їхньому уявленні, принесло президенство Трампа.

Його міграційна та соціальна політика, різкі заяви з цього приводу ще більше розділили й радикалізували американське суспільство. Адже коли сам президент вважає наплив мігрантів і заохочення до «неробства» через соціальну підтримку – злом, то що казати про простих виборців, у багатьох із яких давно жевріла прихована неприязнь до чужинців та ледацюг? У свою чергу, вихідці з емігрантського середовища та безробітні так само косо дивляться на такого президента та його прихильників.

Дональд Трамп після програшу на президентських виборах вів активну кампанію щодо дискредитації голосувань. Він заявляв, що в штатах, де перемогу отримав його суперник, проводилися незаконні голосування поштою, а його команда подала десятки судових позовів з метою оскаржити підсумки голосувань, що, однак, не було підтверджено.

Важливим фактором поглиблення розколу, а отже, і несприйняття Байдена як президента стала хвиля протестів після вбивства поліцейським афроамериканця Джорджа Флойда у травні 2020 року. У консервативних виборців викликає роздратування рух чорношкірих за свої права, а особливо та поблажливість, з якою демократи ставляться до їхніх вимог, героїзації колишнього злочинця й занадто суворий судовий вердикт щодо його вбивці Дерека Шовіна.

Декотрі з консервативно налаштованих американців (це крім тих, що начиталися історій на сайті руху QAnon) серйозно вважають, що безлад на вулицях, хвилі протесту по всій Америці, спричинені убивством Флойда, були організовані демократами навмисно – щоб підірвати владу Трампа.

Також істотним чинником недовіри стало поширення за участю Росії фейків щодо фальсифікації виборів, а також закликів до заколотів і протестів як проти Трампа, так і проти нової нібито незаконної влади.

Як відомо, американська розвідка підготувала звіт, у якому йдеться про поширення Росією та Іраном дезінформації з метою впливу на процес виборів глави Білого дому й частини Конгресу США 2020 року.

У звіті підкреслюється, що зусилля, зокрема, РФ були спрямовані на «дискредитацію кандидатури президента Байдена й Демократичної партії, підтримку колишнього президента Трампа, підрив довіри громадськості до виборчого процесу та загострення соціально-політичного розколу в США». Водночас доповідь не містить жодних доказів того, що результати голосувань могли бути змінені технічними засобами. Таким чином, документ офіційно відкинув безпідставні конспірологічні твердження, поширювані Трампом та його прихильниками про підтасовку результатів виборів.

ЩО ДАЛІ?

Нещодавно Трамп заявив, що відновлює політичну активність і має намір збирати мітинги в регіонах, які традиційно підтримують республіканців. Перші масові акції він збирається розпочати в Огайо і Флориді, зокрема у Клівленді 26 червня й Тампі 3 липня.

Він уже натякав, що має намір вибратися на проміжних виборах до Палати представників від штату Флорида у 2022 році, а також знову взяти участь у президентській кампанії 2024 року. Хоча вже зараз у нього вимальовується серйозний суперник – губернатор Флориди Рон ДеСантіс, який, за результатами опитування учасників Західного консервативного форуму в Денвері, що відбувся в середині червня, з невеликим відривом випереджає Трампа як імовірний майбутній кандидат від республіканців на посаду президента у 2024 році. 74% республіканців сказали, що схвалили б кандидатуру ДеСантіса, 71% – Трампа. ДеСантіс отримав 275 голосів, Трамп – 265 (обирати можна кілька кандидатур).

ВІЙНА ВИБОРЧИХ ЗАКОНІВ

Число опитаних, котрі вважають перемогу Байдена незаконною, збігається з кількістю прихильників жорсткіших правил голосування – таких 33%.

Розділення між демократами та республіканцями чітко екстраполюється на ставлення обох партій до внесення змін у виборче законодавство. У традиційно республіканських штатах масово ухвалюються закони, які роблять правила голосування суворішими, водночас демократи прагнуть заблокувати ухвалення таких рішень на федеральному рівні. 

Першим штатом, який ухвалив закон, що обмежує доступ до виборчих бюлетенів, стала Джорджія. Новий закон передбачає посилення вимог до проведення голосування, зокрема ідентифікацію виборців за документом з фотографією, а також обмеження онлайн-голосування.

Байден назвав цей закон антиамериканським.

У таких штатах, як Арізона, Флорида, Мічиган і Техас, також просуваються законопроєкти, що передбачають обмеження при голосуванні. Водночас у штатах Делавер, Кентуккі, Вірджинія та Вашингтон місцеві законодавчі органи вносять зміни, щоб полегшити доступ до голосування.

Щодо обмежень, то пропонується дозволяти дострокове голосування лише в неробочий час та у вихідні, вимагати від громадян на виборчій дільниці посвідчення особи з фотографією, заборонити давати їжу виборцям у черзі до дільниць тощо.

Серед пропонованих пом’якшень виборчого законодавства – запровадження автоматичної реєстрації виборців у день 18-річчя, можливість зареєструватися на дільниці в день голосування і таке інше.

За підрахунками експертів, загалом цього року 14 штатів ухвалили 22 закони, що встановлюють суворіші правила проведення виборів.

Усі ці зміни покликані обмежити доступ до виборчих дільниць афроамериканців та вихідців з емігрантського середовища, які традиційно голосують за демократів.

Водночас 22 червня республіканці Сенату США заблокували ухвалення закону, проголосованого Палатою представників, який би захищав права виборців на федеральному рівні.

Ми поцікавилися в кількох американців українського походження, що вони думають з приводу проблеми недовіри до виборів 2020 року.

НЕДОВІРІ АМЕРИКАНЦІВ ПОСПРИЯЛА РОСІЯ

Ірина Мазур, почесний консул України, член ради правління громадської організації «Разом», Пенсильванія:

«Недовірі американців значно посприяла Росія, яка активно поширювала дезінформацію. Ідею про «масові фальсифікації» активно розкручували через інтернет і забили в голови багатьох людей.

Проте, як з’ясувалося, ніяких фальсифікацій не було – це показали два десятки судів з цього приводу. Єдине, що виявили: якийсь республіканець проголосував за свою маму.

Уся ця віра у «вкрадену перемогу» цілковито ірраціональна. Республіканці виступають за старі, традиційні цінності, бояться соціалістичних віянь, якими, на їхню думку, загрожують демократи... І часто вірять у те, чого немає».

ПЛАН ЗАХОПЛЕННЯ ВЛАДИ ДЕМОКРАТАМИ РОЗРОБЛЕНО ДАВНО

Олена Венніков-Пригова, журналістка, Нью-Йорк:

 «Я підтримую Трампа, бо він багато зробив для тих, хто працює і платить податки. 30 відсотків американців, які не вірять у результати торішніх виборів, просто вимкнули телевізори й не дивляться брехливі ЗМІ. Таких людей було б набагато більше, якби вони не дивилися телебачення. CNN, яке підтримує демократів і Байдена, працює в стилі німецької пропаганди 1930-х років.

Якби не медіа, що працюють на своїх господарів, то результати виборів були б інші. Адже близько 90 відсотків масових видань і телеканалів у Сполучених Штатах належать фінансовим донорам Демократичної партії. Навіть «Фокс Ньюз», який традиційно підтримує республіканців, став більш ліберальним, щоправда, коли люди почали відписуватися від нього, знову повернувся на консервативні позиції.

Ми бачили, що в деяких штатах перевага Байдена була зовсім незначна, а отже, результати могли бути підтасовані. Голосування поштою давало великі можливості для фальсифікацій, адже розсилалися бюлетені з проставленими галочками за демократів. Я сама отримала поштою такий бюлетень, хоча ніколи не була членом Демократичної партії, як і попередній власник мого будинку. Крім того, голосувати можна було фактично без документів. У штаті Нью-Йорк живе багато нелегалів, яким видали документи на право проживання, і вони теж голосували!

У ніч з 3 на 4 листопада (одразу після голосування, – авт.) була зафіксована перемога Трампа, а потім раптом почав перемагати Байден. У нього ж скрізь свої люди – чиновники, судді… Цей план захоплення влади демократами було розроблено давно!»

ДЕМОКРАТИ ДАЮТЬ ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗАНЕПОКОЄННЯ КОНСЕРВАТИВНИХ ВИБОРЦІВ

Олександр Мацука, голова секретаріату Ради Безпеки ООН у 2009-2016 роках, Нью-Джерсі:

 «Не пригадую, щоб в історії США щось подібне траплялося раніше. Можливо, тому, що люди не мали такого доступу до інформації, як зараз. Щодо незаконності обрання Байдена, то так вважає частина республіканців, причому переважно прибічники теорій змов. Після виборів було багато судових позовів, і всі вони розглянуті, але доказів фальсифікацій ніхто не навів.

Прибічники Трампа ні в що не вірять, крім як у його твердження, що в них украли перемогу. Багато разів чув від них історію про те, що якась вантажівка везла бюлетені з Нью-Йорка в Пенсильванію і кудись зникла… Жодних доказів цього не було, але в цю історію вірять і переповідають її. Часто всі ці міфи про масові фальсифікації поширюються якимись маргінальними вебсайтами.

З іншого боку, якби не було причин для занепокоєння серед республіканців, то вони швидко б змирилися з поразкою свого кандидата. Міграційна та расова політика демократів справді дає підстави для занепокоєння консервативного населення, яке боїться, що всім заправлятимуть всілякі меншини й емігранти. Посилив занепокоєння республіканців і судовий процес над Дереком Шовіном – поліцейським, який убив чорношкірого Джорджа Флойда при його затриманні. На думку республіканців, поліція перестане виконувати свої обов’язки, остерігаючись нетолерантного поводження з потенційними злочинцями. Республіканці небезпідставно вважають, що демократи тиснули на суд, принаймні сенатори, котрі публічно заявляли, що Шовіна має бути засуджено, а отже, суд був несправедливий».

Володимир Ільченко, Нью-Йорк