Кінець Ери Меркель і новий гендерний уряд ФРН
В уряді нового канцлера Олафа Шольца половина жінок, зокрема – глави Міноборони, МВС і МЗС
Тижні непростих коаліційних перемовин між есдеками, «Зеленими» та лібералами в Німеччині позаду, коаліційна угода підписана, новий канцлер, 63-річний соціал-демократ Олаф Шольц отримав 395 голосів у Бундестазі, масу квітів (від усіх фракцій, окрім «Альтернативи для Німеччини») і навіть кошик із яблуками.
Уже ексканцлерка Ангела Меркель привітала свого наступника з гостьової трибуни, звідки спостерігала за всім: до пленарної зали вона ввійти не мала права, в неї немає депутатського мандату, винятків не стали робити й у цьому випадку. На початку засідання депутати вітали Меркель довгими оплесками стоячи (всі, окрім згаданої вже «Альтернативи для Німеччини»).
Також із трибуни дев'ятого канцлера ФРН і четвертого канцлера-есдека в історії республіки привітав ще один ексканцлер – Ґергард Шредер.
Потім Шольц поїхав до федерального президента Франка-Вальтера Штайнмаєра, з рук якого отримав свідоцтво про призначення.
Опівдні відбулася церемонія складання присяги – знову ж таки в Бундестазі.
Присягу склали також члени нового Кабінету. У міністерствах проходять церемонії передачі повноважень новим очільникам.
«Прелюдія» завершилась, починається справжня робота.
ЗНАЙОМИМОСЯ: НОВИЙ УРЯД
По факту, церемонії передачі повноважень відбулися в 15 із загалом 16 міністерств – один міністр, есдек Губертус Гайль, який працював міністром праці й у попередньому уряді, залишився на своїй посаді.
Ще від старого уряду залишилися, окрім самого Шольца, який протягом останніх 4 років очолював Мінфін, два міністри. А політкоректніше, міністерки – Крістін Ламбрехт і Свенья Шульце, щоправда, вони змінили профілі. Ламбрехт очолила міністерство оборони. Цікаво, що вона стала третьою жінкою поспіль, яка відповідає за найбільш «чоловічий» напрям роботи в уряді. Чи то «слабка стать» довела, що краще може керувати Бундесвером зі всіма його недоліками, чи таким чином Берлін хоче демонструвати світові свою миролюбність. Хтозна.
Сюрпризом стало призначення Ненсі Фазер (СДПН) на посаду міністра внутрішніх справ, яку до цього часу посідали виключно чоловіки.
«Безпека в цьому уряді буде в руках сильних жінок», – прокоментував канцлер Олаф Шольц свій (і партії) вибір.
Ще в його команді – Клара Гейвіц (міністр будівництва та ЖКГ), згадана вище Свенья Шульце, яка змінила крісло міністра навколишнього середовища на посаду міністра економічного розвитку та допомоги. Міністром охорони здоров’я став Карл Лаутербах. Міністром без портфеля, очільником Відомства канцлера – Вольфганг Шмідт, близький соратник Шольца.
Партнери по коаліції – «Зелені» та ліберали – отримали відповідно 5 і 4 міністерства.
Віцеканцлером став «зелений» Роберт Габек. Під час коаліційних переговорів він намагався боротися за пост міністра фінансів як найбільш впливової після канцлера посади, але змушений був змиритися з постом міністра економіки та енергетики. Щоправда, як «втішний приз» він отримав те, що ввірене йому відомство перетворили на «Суперміністерство» – до звичайних обов’язків довісили ще захист клімату (що логічно для співголови екологічної партії).
Інша співголова партії Анналена Бербок відповідатиме за зовнішню політику. Що тут можна сказати? Поки лише те, що пані Бербок ще доведеться добре вивчати «матчастину», адже вона явно не дуже добре орієнтується в усіх важливих хитросплетіннях світової політики. Але бажання їй не позичати, а енергії вистачить на трьох. (До слова, про Гайко Мааса спочатку говорили, що він зовсім не має жодного уявлення про свої нові обов’язки, а в кінці – що це був міністр, який ніколи не був у потрібному місці в потрібний час; залишмо злостивцям їхні оцінки, якось Маас усе ж упорався).
За міністерство сім’ї відповідатиме представниця «Зелених» Анне Шпігель, за міністерство навколишнього середовища – Джем Оздемір. (Ще одна ремарка: коли в 2017 році велися затяті переговори про створення коаліції з консерваторами, саме Оздеміру пророкували пост глави МЗС).
Найменшою за кількісним показником участі, але не якісним, є Вільна демократична партія. Її лідер Крістіан Лінднер «виборов» посаду міністра фінансів. Генеральний секретар ВдПН Фолькер Віззінг керуватиме міністерством транспорту. Міністром юстиції буде Марко Бушманн, міністром освіти та науки – Беттіна Старк-Ватцінгер.
Отже, не рахуючи самого Олафа Шольца, в уряді 8 жінок і 8 чоловіків. Гендерна ідилія. Подивимося, чи такою ж гармонійною буде їхня спільна робота.
ПОЛІТИЧНА ОБЕРЕЖНІСТЬ
Судячи з пресконференції, яку влаштували лідери трьох партій у вівторок, та заяв окремих членів майбутнього кабінету поза нею, зовсім безхмарною співпраця не буде.
Три чоловіки (цього разу обійшлися без жінок) продемонстрували журналістам скріплену 13 підписами коаліційну угоду (до цього її мусили схвалити на своїх з’їздах всі три партії) та протягом години відповідали на запитання журналістів.
Цікаво, що чи не половина питань стосувалася зовнішньополітичних аспектів, хоча без 5 хвилин очільниці МЗС у залі навіть не було. Олаф Шольц був максимально неконкретним і відповідав загальними фразами з тої самої угоди. Головний меседж його заяв можна звести до заклику до всього багатополярного світу: «давайте жити дружно та долати розбіжності у поглядах».
Кілька запитань стосувалися України, що цілком зрозуміло: скупчення російських військ на наших кордонах є топтемою останніми днями, в тому числі в німецьких ЗМІ, а до того ще й онлайн-переговори президентів США і РФ того ж вечора. Журналістів цікавила реакція офіційного Берліна на можливу російську агресію проти України (відповідь була «жорстка»: «ситуація стане неприйнятною в разі агресії…»), а також те, чи не настав уже час використати проєкт «Північний потік 2» як важіль, щоб якось урізати та привести до тями країну-постачальника газу. Але обговорення теми газогону німецьким політикам, особливо соціал-демократам, явно не до вподоби. Спочатку Шольц намагався просто не відповідати на це запитання, але репортери так просто не здавалися та робили нові й нові спроби. Коли ігнорувати тих, перед ким він прийшов виступити, далі було вже неможливо, майбутній канцлер заявив про те, що Німеччина продовжуватиме домагатися збереження транзитної ролі України. Що відповіддю на інтерес представників медіа аж ніяк не було.
Дещо більш у тему висловився Роберт Габек, який додав зі свого боку, що проєкт ще не отримав дозволу (нагадаємо, сертифікацію призупинено, відбувається перевірка відповідності європейським нормам), і що під час цієї перевірки будуть точитися політичні розмови «як можна поєднати зовнішньополітичну ситуацію навколо України та європейські можливості до деескалації». Що теж є, відверто кажучи, трохи невиразно, враховуючи традиційну жорстку критику екопартії щодо проєкту.
Загалом було відчутно, що всі учасники брифінгу ретельно намагалися вибирати слова, аби не порушити крихку гармонію та не починати роботу з суперечок.
Очільниця МЗС Анналена Бербок, як було сказано, на пресконференції не була, але останніми днями зробила чимало заяв, які навряд чи добре відповідають курсу соціал-демократів. Зокрема, вона пообіцяла жорсткий курс проти Росії та Китаю. Серед іншого, заявила, що українська тематика буде однією з основних її (і всього ЄС) турбот найближчим часом. «Ми як європейці чітко віддані «нормандському формату». І це буде центральною темою для нас як європейців», – авторитетно заявила новоспечена дипломатка.
До слова, експерти на основі аналізу заяв нової міністерки вже прогнозують напруженість у відносинах між Берліном і Брюсселем з багатьох питань.
БЕЗПОРАДНІ КОНСЕРВАТОРИ БЕЗ МЕРКЕЛЬ
Обранням нового канцлера ФРН у Німеччині завершився 16-річний період правління не лише Ангели Меркель, який уже давно прозвали «Ерою Меркель», а й усього християнського блоку.
Поразка на вересневих виборах 2021 року стала важким ударом для сестринських партій – Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів. Причин такого провалу – з гіршим результатом за всю історію – чимало. Наразі в обох партіях відбувається «розбір польотів», але основна відповідальність лежить, звісно на ХДС.
У партії уже заявили, що повністю оновлять керівництво, вибори мають відбутися наприкінці січня 2022 року. Консерватори, які очолювали уряд 5 разів, цілком можуть повернути втрачену довіру, рано чи пізно. Поки ж їм доведеться знову звикати до ролі опозиційної сили. Розпочали вони виконання цієї своєї ролі тим, що не стали плескати, коли президентка Бундестагу оголосила початок голосування за кандидатуру нового канцлера, щоправда голова ХДС Армін Лашет привітав свого нещодавнього суперника на виборах одним із перших. До слова, якщо в Бундестазі консерватори є опозицією, то в Бундесраті (представництві федеральних земель, який схвалює остаточно або провалює закони, проголосовані Бундестагом) блок ХДС/ХСС має більшість. Але ж сильна конструктивна опозиція – це ознака демократії, й це добре.
…Ексголова ХДС, ексканцлерка та ексдепутатка Бундестагу Ангела Меркель за всім, що буде відбуватися у великій політиці, відтепер щасливо спостерігатиме з заслуженої пенсії. Останні дні в офісі вона провела, збираючи подяки, нагороди та інші «лаври». Також цілком заслужені. Перша жінка-канцлер і досі залишається найбільш шанованим політиком у країні й назавжди залишиться в історії та пам’яті співгромадян. Багато хто буде за нею скучати, й не тільки в Німеччині.
Чи вдасться новому лідеру бути таким же успішним та шанованим, чи зможе він виходити зі свого «кокону непробивного спокою», зробити щось імпульсивно та влучно пожартувати, як це уміла Меркель, покаже час.
Ольга Танасійчук, Берлін
Перше фото: Photothek