Деякі пропозиції РФ про «гарантії безпеки» суперечать Гельсінському Заключному акту – Боррель
Деякі з положень так званих «проєктів угод» щодо гарантій безпеки для Росії, що були представлені Кремлем минулого грудня, суперечать базовим принципам Гельсінського Заключного акта 1975 року, тож готовність НАТО та західних країн обговорювати ці ідеї не означає готовності їх прийняти.
Як передає Укрінформ, про це сьогодні у власному блозі на сайті Європейської Служби зовнішніх дій написав високий представник ЄС Жозеп Боррель за підсумками нещодавнього візиту до України та поїздки на контактну лінію на сході.
«Декілька російських пропозицій несумісні з основоположними принципами європейської безпеки, зокрема, із Гельсінським Заключним актом від 1975 року. Діалог з Росією під час зустрічі Ради НАТО-Росія не означає погодження на російські пропозиції, але натомість пропонує платформу для дипломатичного обговорення у відповідності до наших безпекових інтересів та на підтвердження фундаментальних принципів європейської безпеки й стабільності. Наприклад, можуть бути корисними пропозиції про створення механізмів кризового менеджменту», - зауважив Боррель.
Він наголосив, що на додаток до дискусії між НАТО і Росією особливе місце в обговоренні питань щодо європейської безпеки має посісти ОБСЄ. Ця організація спеціально була створена для того, щоб вирішувати ситуації на зразок тієї, яка складається зараз, і має відповідні органи для початку змістовного діалогу.
«Дискусії щодо європейської безпеки мають відбуватися за передумови конструктивного залучення Росії до вирішення регіональних безпекових проблем у вже існуючих відповідних форматах», - підкреслив високий представник ЄС.
Як повідомлялося, у грудні Росія оприлюднила проєкти двох «договорів» щодо гарантій безпеки для Росії від США і НАТО з вимогою відмови від рішень Бухарестського саміту НАТО, непоширення НАТО на Схід та згортання активності Альянсу на територіях колишніх країн СРСР. При тому, що всі ці питання прямо стосуються європейської безпеки, Росія намагається демонстративно ігнорувати інтереси ЄС та виключає його участь в обговоренні висунутого де факто ультиматуму.
Тим часом Росія продовжує накопичувати військові підрозділи на тимчасово окупованих територіях України та навколо її кордонів, використовує ці військові приготування для прямого шантажу США і НАТО. У разі відмови Заходу пристати на такі російські «пропозиції» кремлівська влада публічно погрожує застосувати заходи «військового та військово-технічного характеру».
Наступного тижня відбудуться численні обговорення ситуації з безпеки, що була спровокована Росією. Зокрема, ця тема обговорюватиметься під час неформальної зустрічі міністрів оборони та закордонних справ Європейського Союзу, під час переговорів США-Росія у Женеві, в ході засідання Ради НАТО-Росія у Брюсселі та під час відповідної дискусії в рамках ОБСЄ.
Завтра, 10 січня, до Брюсселя прибуває міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Він візьме участь у засіданні Комісії НАТО-Україна, під час якої сторони скоординують позиції напередодні обговорення проблем європейської безпеки та деескалації напруги навколо України у форматі Ради НАТО-Росія.