Жодні внески Угорщини в Європейський фонд миру не йдуть на військову допомогу Україні - Боррель
За домовленістю жодні внески Угорщини в Європейський фонд миру не спрямовуються на будь-яку військову допомогу для України, і водночас для ухвалення рішень щодо використання цього фонду і в інтересах захисту України ЄС має приймати рішення за принципом консенсусу.
Про це в понеділок у Брюсселі під час прес-конференції за підсумками Ради міністрів ЄС із закордонних справ заявив високий представник ЄС Жозеп Боррель, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми погодилися, що угорський внесок у Європейський фонд миру не буде використаний для поставок військової допомоги для України. Було погоджено, що їхній внесок не буде використовуватися не лише для летальної або нелетальної, - для будь-якої військової допомоги для України. Але, відповідно до наших правил, як ми розуміємо їх зараз, нам необхідно мати одноголосність, щоб ухвалити ще сім правових актів, що перебувають на стадії розгляду», - підкреслив Боррель.
Він зазначив, що не хоче спекулювати, чому одна з країн ЄС може мати аргументи та причини, щоб висловлювати незгоду із підготовленим правовим текстом. Але наразі, внаслідок такої незгоди, все ще на стадії розгляду перебувають відразу сім правових актів, ухвалення яких є необхідним для надання військової допомоги для України.
«Це сім правових текстів, які дозволять мобілізувати ресурси для надання військової підтримки Україні. Всі говорять, що ми не виконуємо наші зобов’язання, не робимо це вчасно. Я маю сім правових документів, які чекають на ухвалення, щоб мобілізувати близько €5 мільярдів військової підтримки для України. Ця затримка може вимірюватися людськими життями. Це не фінансова проблема, це проблема людських життів», - наголосив Боррель.
Він погодився із тим, що будь-яка країна-член може мати правомірні причини, щоб із чимось не погоджуватися й розглядати якісь питання, не пов’язані із відповідним документом. Але має бути певна пропорційність між таким занепокоєнням та вагою тих питань, які внаслідок такої позиції не можуть вирішувати інші учасники процесу.
«Зараз ми матимемо ще один, додатковий правовий акт, який нам потрібен, щоб використовувати надходження від заморожених (російських) активів та перетворити їх на зброю. Він буде представлений на розгляд Coreper (Комітет постійних представників ЄС на рівні послів - ред.) цього тижня. Я не хочу спекулювати, як це буде відбуватися, але важливою є позиція всіх країн-членів. Я просив їх - будь-ласка, не блокуйте його. Тому що натомість ми матимемо надходження від цих активів, які будемо ретельно зберігати на поточних рахунках», - зауважив високий представник ЄС.
Він нагадав, що лідери ЄС надали політичну згоду на використання цих надходжень ще у березні, але це рішення все ще на почало діяти.
«Ми не можемо дозволити, щоб військова допомога ЄС для України була в заручниках від іншого рішення, яке не має жодного стосунку до цього спеціального питання, особливо з урахуванням терміновості ситуації. Україна потребує зброї зараз, а не наступного року. Ми вже маємо тривалу затримку, яка має специфічну причину, - відсутність згоди серед країн-членів, зокрема з однією з них, там, де необхідно досягати консенсусу… У цьому випадку надання військової допомоги для України є одним із найважливіших питань і зобов’язань, які ми маємо до виконання», - підкреслив Боррель.
Він висловив сподівання, що невдовзі країни-члени зможуть завершити роботу над довгостроковими безпековими зобов’язаннями з Україною, які включатимуть оборонні аспекти.
Як вже повідомлялося, 27 травня у Брюсселі відбулося формальне засідання Ради міністрів ЄС із закордонних справ, головними питаннями якої були врегулювання кризи на Близькому Сході та ситуація в Україні, що складається внаслідок російської агресії.
У вівторок обговорення цих тем Рада міністрів ЄС із зовнішніх відносин продовжить за участю європейських міністрів оборони.
Фото ілюстративне