ЄС розглядає санкції щодо Грузії через закон про «іноагентів» - Боррель
Високий представник ЄС Жозеп Боррель заявив, що міністри закордонних справ країн Євросоюзу обговорять у Люксембурзі ситуацію в Грузії і можливі санкції у зв'язку із затвердженням Тбілісі закону про «іноагентів».
Про це повідомляє Эхо Кавказа, передає Укрінформ.
За словами Борреля, рішення щодо Грузії сьогодні не прийматимуться. «Не чекайте сьогодні конкретних рішень. Але в короткостроковій перспективі є заходи, яких можна вжити. Наприклад, припинення підтримки через Європейський фонд миру, або припинення політичних контактів на високому рівні, або розгляд можливості припинення певної частини фінансової підтримки, яка надходить безпосередньо до уряду. Ми не хочемо впливати на цивільне населення… Але рішення є, і вони перераховані, і (після зустрічі міністрів – ред.) я зможу вам сказати про реакцію міністрів на мої пропозиції», – сказав він.
За словами Борреля, двері для вступу Грузії до Європейського Союзу відкриті.
«Але якщо уряд продовжить йти тим же шляхом, продовжить робити те, що робить, ці двері будуть закриті. І грузинський народ заплатить за наслідки, постраждає від того, що європейську перспективу буде знижено або навіть скасовано. Ми говоримо про серйозні речі. Якщо так триватиме, двері до Європейського Союзу не будуть відкриті», – додав він.
Раніше у Брюсселі підготували документ, у якому йдеться про кроки, які може зробити ЄС у разі, якщо політична ситуація в Грузії не покращиться.
Короткострокові заходи включають скасування двосторонніх візитів, зустрічей та заходів на високому рівні з боку ЄС та держав-членів (насамперед, за замовчанням, зустрічі з главами держав, урядів та міністрами); припинення фінансової допомоги, що приносить безпосередню вигоду уряду, та припинення дискусій щодо майбутньої фінансової допомоги для них; перегляд портфеля фінансової допомоги, що передбачає посилення підтримки громадянського суспільства та незалежних ЗМІ (не поширюється на регіональну допомогу); заморожування 30 мільйонів євро допомоги, виділених на оборону та безпеку в межах європейської політики миру.
Згідно з документом, може бути вжито жорсткіших заходів у разі погіршення ситуації. Це, зокрема, видача рекомендацій державам-членам щодо тимчасового припинення безвізового режиму для представників уряду Грузії та дипломатів; обмежувальні заходи (санкції) щодо осіб та органів, причетних до серйозних порушень прав людини; зупинення діалогу з Грузією на політичному рівні; перегляд фінансової допомоги, зупинення бюджетної допомоги та подальше перенаправлення коштів; зупинення допомоги у межах спільної політики безпеки та оборони.
Як повідомляв Укрінформ, 14 травня парламент Грузії у третьому читанні ухвалив закон «Про прозорість іноземного впливу» (про «іноагентів»). Документ було ухвалено попри протести та зростання напруженості у країні.
18 травня президент Грузії Саломе Зурабішвілі наклала вето на документ, наголосивши, що він «повністю повторює дух російського закону», а його зміст є неконституційним. Парламент 28 травня подолав президентське вето, остаточно затвердивши закон.
Венеційська комісія Ради Європи рекомендувала Грузії скасувати закон «Про прозорість іноземного впливу» в його нинішньому вигляді. Водночас Євросоюз та його країни-члени розглядають заходи реагування на рішення парламенту Грузії, який відхилив вето президента на цей закон.