МКС дозволив Британії надати аргументи щодо ордерів на арешт Нетаньягу та Галанта
Міжнародний кримінальний суд (МКС) постановив, що Велика Британія може надати юридичні аргументи суддям, які розглядають запит офісу прокурора про видачу ордерів на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та міністра оборони Йоава Галанта.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на МКС.
“Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду видала рішення щодо запиту Сполученого Королівства про надання дозволу на подання в письмовій формі зауваження згідно з правилом 103”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що 10 червня 2024 року Велика Британія, держава-член МКС, подала запит до суду про надання письмового amicus curiae, що дослівно перекладається як “друг суду”. Варто пояснити, що терміном amicus curiae називають незалежну сторону, яка може надати суду інформацію, що стосується справи. При цьому такі "друзі суду" не є стороною справи, а також їх не залучають до участі в судовому процесі як безпосередніх учасників.
Таким чином, Британія подала запит до суду з проханням надати письмові зауваження щодо того, “чи може суд здійснювати юрисдикцію щодо громадян Ізраїлю за обставин, коли Палестина не може здійснювати кримінальну юрисдикцію щодо громадян Ізраїлю згідно з угодами в Осло”.
Судді зазначили, що суд також готовий прийняти подання від інших зацікавлених сторін щодо юридичних аргументів, але встановили крайній термін подання до 12 липня.
Тож не виключено, що задоволення прохання Британії може затримати процес прийняття рішення суддів щодо ордерів на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та міністра оборони Йоава Галанта.
Варто також зазначити, що Палестина стала учасницею Міжнародного кримінального суду, підписавши Римський статут 2 січня 2015 року. Ізраїль та США не ратифікували Римський статут, чим би визнали юрисдикцію МКС на власних територіях.
Як повідомляв Укрінформ, прокурор Міжнародного кримінального суду запросив видачу ордерів на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, міністра оборони Йоава Галанта та трьох лідерів терористичного угруповання ХАМАС.