Андрюс Кубілюс, номінант на нову посаду єврокомісара з оборони й космосу

В Україні знають Андрюса Кубілюса, колишнього прем’єр-міністра Литви, як дуже активного депутата Європейського парламенту та нашого великого друга. Він разом з колегами по Європейській народній партії (ЄНП, англ. ЕРР) зробив дуже багато для підтримки народу України у боротьбі проти російської агресії.

Андрюс Кубілюс був номінований до призначення на посаду єврокомісара з оборони й космосу в новому складі Єврокомісії, яка буде діяти в наступні п’ять років. Поки в євроінституціях триває розгляд його кандидатури, Андрюс Кубілюс разом із однодумцями підготував стратегічний документ «Європа, що захищає, виступає за справжній мир та будує Європейський оборонний союз», який ухвалила політична група ЄНП.

Про зміст цього документа, а також бачення головних напрямів розвитку європейської системи оборони й безпеки Андрюс Кубілюс розповів в інтерв’ю для Укрінформу.

ЄВРОПА МАЄ БУТИ ГОТОВОЮ ЗАХИСТИТИ СЕБЕ ВІД АГРЕСІЇ

- Назву документа, який ви представили від ЄНП, можна спростити до латинського висловлювання «Хочеш миру –  готуйся до війни». Чи дійсно, на ваш погляд, війна в Європі є неминучою?

- Неминучим є мир. Це очевидно не лише з того документа, щодо якого ми змогли дійти згоди в нашій політичній групі. Це випливає також з політичних директив для нової Європейської комісії, які були представлені влітку, коли президентка Єврокомісії (Урсула фон дер Ляєн, – ред.) проходила процедуру затвердження у результаті голосування в Європейському парламенті. Ці політичні вказівки дуже чітко вказують, що оборона є одним з найбільш важливих пріоритетів на наступні п’ять років, разом із питаннями конкурентоспроможності. Я також спираюся на так звану посадову інструкцію, яку президентка Єврокомісії передала мені, коли я був номінований як майбутній єврокомісір з оборони й космосу.

Ми маємо повне розуміння, які виклики перед нами стоять внаслідок цієї російської агресивної війни проти України, неспровокованої російської агресії. Росія дійсно розбудовує воєнну економіку, і це вимагає від нас дуже чіткої політичної ініціативи. Наш документ присвячений саме цьому.

- Які уроки можна взяти з діяльності попередньої Єврокомісії у цьому контексті? Іншими словами, чи готова Європа тепер захистити себе?

- Європа повинна бути готовою до цього, і саме на цьому наголошує наш документ. За визначенням, наша група, інші політичні групи в парламенті, Європейська комісія – ми всі впливаємо на це дуже суттєво. Є чітке розуміння, що Європа постає перед великою кризою геополітичної безпеки, яка спричинена агресивною поведінкою Росії та її загарбницькою війною проти України. Ми повинні на це реагувати. Від початку війни Європейський Союз зробив великі кроки вперед, він прокинувся й почав надавати Україні військову допомогу.

Але моя посадова інструкція (як майбутнього єврокомісара, – ред.) починається зі слів: Європа має бути готовою до найбільш екстремального військового розвитку. Це означає, що Європа має бути готовою до будь-якої збройної агресії. Це вимагає від нас дуже чітко оцінити, які ресурси ми маємо тепер в Європейському Союзі, щоб захистити себе, і що нам ще належить зробити.

Ситуація в Європейському Союзі, зокрема з нашими оборонними спроможностями, потребує дуже швидких дій, і саме про це Урсула фон дер Ляєн нещодавно говорила під час конференції GLOBSEC у Празі. Вона тоді сказала, що нам потрібно переглянути нашу оборонну політику й нашу оборонну готовність. Тому що, як ми бачили, коли почалася війна, для Європи та для Європейського Союзу це не було простим завданням. Була проблема, наприклад, у виконанні зобов’язання доставити в Україну мільйон артилерійських снарядів. Ми зробили певні кроки, ми збільшили виробництво, але нам потрібно робити більше, оскільки подібні проблеми є і в інших секторах оборонної промисловості. Саме тому моя відповідальність та мій портфель будуть дуже значною мірою  пов’язані із розв’язанням цих проблем.

ФРАГМЕНТАЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ОБОРОНИ ОСЛАБЛЮЄ ЄС ТА ПОТРЕБУЄ ВИПРАВЛЕННЯ

- Оборонна промисловість та оборона як така належать до повноважень країн-членів. Як за таких умовах можна уникнути фрагментації усього сектору європейської оборони й безпеки?

- Фрагментація є реальністю, з якою ми стикаємося і яку маємо подолати. Є певні положення в угодах ЄС, які дозволяють країнам-членам мати національні підходи до власної промисловості, але це робить весь Європейський Союз слабкішим, ніж ми всі хотіли б його бачити. Саме тому,  сподіваюся, поточна криза геополітичної безпеки допоможе всім зрозуміти, що ми (ЄС, – ред.) будемо набагато сильнішими у нашому оборонному секторі, якщо діятимемо всі разом.   

Промисловість потребує довгострокових контрактів. Вони можуть бути забезпечені, якщо ми зможемо переконати країни-члени та досягнемо спільного розуміння щодо необхідності спільного оборонного замовлення. Таке спільне замовлення узагальнить попит, більший попит принесе нижчі ціни. А також довгострокові контракти. Вони є дуже важливими для військової промисловості, яка має бути готовою виробляти продукції набагато більше.

УКРАЇНСЬКИЙ ВПК ТРЕБА ШВИДКО ІНТЕГРУВАТИ В ЄВРОПЕЙСЬКУ ОБОРОННУ ПРОМИСЛОВІСТЬ

- Стосовно оборонної промисловості. Наразі ми бачимо певний перехід від прямих військових постачань від країн-членів в Україну до більш гнучкої політики, коли країни ЄС фінансують розвиток внутрішнього оборонного виробництва в самій Україні. Чи буде ваша команда підтримувати таку політику ЄС у майбутньому?

- Вважаю, що це дуже добрий розвиток. Данія показала дуже гарний приклад, який наслідуватимуть інші країни. Як єврокомісар, я відповідатиму за імплементацію так званої Програми європейської оборонної промисловості. Регуляторні правила цієї програми є на розгляді в Європейському парламенті та Раді ЄС. Ця програма не лише про те, як надалі розвивати європейську оборону промисловість та створити нові інструменти, але й про те, як прискорити інтеграцію української оборонної промисловості з європейською.  

Це буде вигідно для обох сторін, дасть змогу країнам-членам витрачати гроші, що виділені для військової допомоги Україні, у самій Україні. Там ми можемо замовляти оборонне обладнання такої ж якості, але за меншою ціною. Ми вважаємо, що данський досвід є дуже цінним. Такі контракти працюють набагато швидше, ніж європейська бюрократія. Тож це вигідний підхід.

Водночас, безумовно, українська оборонна промисловість в умовах війни опановує сучасне військове ноу-хау, саме те, яке є необхідним для оборони. Там виявляються абсолютно нові тенденції: від дронів до засобів радіоелектронної боротьби. Це здобутки, які також мають враховувати і Європейський Союз, і європейська оборонна промисловість. Отже, це крок у правильному напрямку, який може допомогти як Україні, так і європейській оборонній промисловості.

ЄВРОПА МАЄ НАБУТИ ЗДАТНІСТЬ ОБОРОНЯТИСЯ «ВЛАСНИМИ РУКАМИ»

- Оборона та безпека завжди мають політичний складник. Наразі очікуємо на результати президентських виборів у США. Наскільки трансатлантичні зв’язки є міцними тепер, особливо на фоні європейських заяв про прагнення стратегічної автономії, зокрема в питаннях оборони?

- Трансатлантичні зв’язки є дуже важливими, і вони завжди залишатимуться такими. Але постає питання, як багато відповідальності за оборону європейського континенту Європейський Союз має взяти на себе. Це те, що ми маємо дуже ретельно розглянути.

Не лише Росія, але й Китай постає як реальна військова сила і доволі активно розвиває власну військову промисловість. Тож у майбутньому, ймовірно, протягом наступних десятиліть, ми можемо очікувати, що американці будуть вимушені приділяти набагато більше уваги стримуванню китайських наступальних планів. Саме тому нам варто очікувати, що американська присутність на європейському континенті разом із усіма спроможностями США захищати Європу може зменшитися.  

Ми маємо дбати про те, щоб оборонятися самим, так би мовити, своїми руками. Але це не означає, що внаслідок цього зв’язки між  Європейським Союзом і США мають бути зруйновані.

ЄС НЕ ЗАМІНИТЬ НАТО В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ БЕЗПЕЦІ, АЛЕ ПРИВНЕСЕ ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

- Чи означає це, що відносини між ЄС і НАТО вступають у період певної кризи?

- Зовсім ні. ЄС не претендує на те, щоб перебрати на себе роль, яку відіграє НАТО. Мене доволі часто питають,  чи буде якась конкуренція між НАТО і Європейською комісією, маючи на увазі мій майбутній портфель єврокомісара з оборони й космосу. Я абсолютно впевнений, що жодної конкуренції не буде. Ми справді не претендуємо на те, щоби втручатися в ті сфери діяльності, в яких НАТО є дуже успішним, наприклад у військове планування або вище військове керівництво.  

Але ЄС може привнести додану вартість як для країн-членів, так і для самого НАТО, тому що ми маємо потужності, яких нема у НАТО. Ми можемо заопікуватися тим, щоб отримати набагато більше оборонних ресурсів: військового обладнання, спроможностей оборонної промисловості, військової мобільності тощо. Ми можемо мобілізовувати додаткові кошти, розробляти відповідні регуляторні інструменти, яких НАТО не має. У цьому я бачу певну взаємодію та додану вартість, яку Європейський Союз може привнести.

Безумовно, це буде потребувати згоди між країнами-членами ЄС і погодження з НАТО, створення нових інструментів, які підтримуватимуть країни-члени ЄС, та їх оборонну промисловість не лише через створення нових правових інструментів, але також із виділенням додаткових фінансових  ресурсів.

- Протягом десятиліть Європа покладалася у власній безпеці на американську «ядерну парасольку». Оскільки, як ви визнали, американські інтереси можуть зазнати певних змін, чи не настав час Європі подумати про власні спроможності ядерного стримування?

- Нам треба думати. Ми можемо думати про це й обговорювати всі ці питання. Але, ймовірно, слід враховувати короткострокову та далекосяжну перспективи. Коли я говорю про короткострокову перспективу, йдеться про конвенційні засоби стримування, про зміцнення наших звичайних сил, сухопутних військ, систем протиповітряної оборони тощо. Але у довгостроковій перспективі ми маємо розглянути всі можливості й потреби. Очевидно, що це потребує часу, і тут ми не маємо шукати жодних революційних рішень.

УКРАЇНА ЯК ЧЛЕН ЄС ПРИНЕСЕ СПРОМОЖНОСТІ, ЯКИХ НЕ ВИСТАЧАЄ В ЄВРОПІ

- Після російського вторгнення в Україну вся архітектура європейської безпеки опинилася під ударом, і ми бачимо, що вже тепер у цій сфері з’являються нові елементи. Яку роль, на ваш погляд, у цій оновленій системі європейської безпеки може відігравати Україна?

- Україна має, напевно, найпотужніші військові спроможності серед європейських демократій. Тож коли ми говоримо про європейську армію, я завжди кажу, що ми не маємо необхідності винаходити щось нове. Коли Україна стане членом Європейського Союзу, тоді вона дійсно принесе з собою ті спроможності, яких не вистачає, здається, багатьом країнам-членам.

Водночас, коли мова про європейську архітектуру безпеки, то, безумовно, вона залежить і від майбутнього Росії.

Якщо Росія залишатиметься автократичною агресивною країною, якою вона є тепер, разом із Путіним, тоді, за визначенням, ми маємо посилювати спроможності стримування й оборони, і це саме те, що тепер робить НАТО. Це єдиний шлях до миру на європейському континенті. Ми почали розмову з цього латинського вислову «хочеш миру – готуйся до війни».

Але також є можливість, що Росія зміниться. Я все ще не втрачаю надію, що колись Росія зможе повернутися до «нормальності», перестане бути агресивною країною. Дійсно, це важко уявити, поки Путін перебуває при владі, але Захід повинен мати чітку стратегію, як допомогти Росії пройти через таку трансформацію, яку мають здійснити самі росіяни.

І ось тут Україна може відіграти дуже важливу роль, разом із допомогою  Заходу. Перемога України, її інтеграція в НАТО і в ЄС відкриває для неї можливість йти тим самим шляхом, яким йшли ми, створюючи власний економічний та соціальний успіх. Така успішна Україна матиме величезний вплив на громадян Росії і, ймовірно, надихатиме їх на якісь зміни на шляху до нормальності. Якщо Росія зможе перетворитися на нормальну країну, тоді й безпекова архітектура Європи буде дещо іншою.

ПЕРЕМОГА УКРАЇНИ ОЗНАЧАТИМЕ, ЩО АВТОКРАТІЇ НЕ МОЖУТЬ ПЕРЕМОГТИ ДЕМОКРАТІЮ

- Нещодавно Президент  Зеленський представив свій План перемоги. Його перший пункт – це прискорене запрошення України в НАТО. Наскільки прийнятною така пропозиція є для країн-членів?

- Нашу позицію ми заявляли дуже чітко й голосно і в попередньому складі Європейського парламенту. Ми зазначали і перед Вільнюським самітом, і перед самітом НАТО у Вашингтоні, що буде дуже розсудливо для західних країн, для членів Альянсу запросити Україну до членства. Тому що це могло б стати дуже потужним сигналом також для Путіна і для росіян, що їм потрібно просто забути про Україну. Все, Україна пішла на Захід.

Ми пам’ятаємо дуже відомий вислів Збігнєва Бжезінського у 80-ті роки минулого століття: якщо Росія втратить контроль над Україною, вона отримає шанс перетворитися на демократію;  але Росія, яка матиме можливість контролювати Україну, навіки залишиться імперію. Тож запрошення України до НАТО, окрім безпекових гарантій, може бути одним із чинників, які матимуть дуже потужний вплив на розвиток ситуації у самій Росії.

- Чи ви думали над тим, яким може бути світ після завершення війни?

- Це залежить від того, як саме ця війна завершиться.  

Якщо війна завершиться очевидною перемогою України, коли Росія потерпить поразку та переконається у необхідності вивести свої війська з Украни, це буде дійсно дуже добрий сигнал, що агресивні автократії не можуть вигравати у демократичного світу. Це буде також дуже потужний сигнал для таких країн, як Китай, що Захід є сильним, і будь-які його спроби тиснути на Тайвань або проявляти агресивну поведінку будуть зупинені  сильним західним Альянсом.

Якщо трапиться так, що Захід не матиме необхідної політичної волі, щоб підтримувати Україну до здобуття такої перемоги, тоді, безумовно, ми будемо  стикатися з набагато більшими проблемами.

Передусім, безумовно, це надихнуло б Путіна на подальшу агресію проти Заходу. Уже тепер західні розвідувальні служби говорять, що до кінця цього десятиліття Росія може бути готовою випробувати на міцність країни-члени ЄС або НАТО. Це може статися навіть раніше, тож ми маємо якнайшвидше бути готовими до оборони та стримування.  

На додаток до цього, знову ж таки, Китай зробить дуже прості висновки: незважаючи на економічну потужність Заходу, який у сукупності у 25 разів перевищує Росію економічно, з точки зору політичної волі Захід є вразливим. Тоді Китай може слідувати російському прикладу і стати набагато більш  агресивним. Якими будуть наслідки цього, ми можемо передбачати, і вони можуть бути дуже поганими для усього світу.

- Дякую, пане Кубілюсе, і в вашій особі дякуємо литовському народові за підтримку, яку ви надаєте Україні в ці важкі часи.

- Я хочу сказати, що це ми маємо бути дуже вдячними народу України за те, що ви робите, обороняючи всіх нас. Дякуємо дуже. Слава Україні!

- Героям слава!

Дмитро Шкурко, Брюссель
Фото: пресофіс ЄНП