Володимир Василенко

Народився 16 січня 1937 в Києві. Закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка у 1959 році та аспірантуру за спеціальністю «Міжнародне право» у 1964 році. У 1972 – 1992 рр. був науковим консультантом Міністерства закордонних справ України з правових питань. Наприкінці 1989 року брав участь у виробленні юридичних підвалин економічної самостійності України. Навесні 1990 року підготував перший проект Декларації про державний суверенітет України, надалі як консультант Верховної Ради України брав участь у виробленні остаточного варіанту Декларації. З 1992 року – посол у країнах Бенілюкс, а також представник України при Європейському Союзі та НАТО. В 1998 – 2002 рр. – посол у Великій Британії і за сумісництвом в Ірландії. У 1991 – 2009 рр. неодноразово брав участь у роботі Генеральної Асамблеї ООН як експерт, радник, заступник члена делегації і член делегації України, представляючи Україну у Третьому (питання прав людини) та Шостому (юридичні питання) комітетах. У 2001 році обраний Генеральною Асамблеєю ООН до Міжнародного Кримінального Трибуналу з колишньої Югославії, де працював суддею до січня 2005 року. З 2006 року по 2010 рік – представник України в Раді ООН з прав людини. У 2008р. Уповноважений України в Міжнародному Суді ООН під час розгляду справи Румунія проти України. Делегат Установчого з'їзду Народного Руху України , член редакційної комісії з'їзду, член першого складу Великої ради НРУ. Член Народного Комітету захисту України. Доктор юридичних наук. Заслужений юрист України.