Прокляття французьких націоналістів

У Франції у неділю пройшов другий тур регіональних виборів, на яких крайня права партія "Національний фронт" на чолі з Марін Ле Пен з тріском програла в усіх регіонах Франції. Результати регіональних виборів вкотре підтвердили проблему, яка вже стає прокляттям Нацфронту: отримавши досить високий рівень підтримки (28%) у першому турі, він програє у другому.

РЕГІОНАЛЬНІ ВИБОРИ ЯК ПРЕЛЮДІЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ

Перемогу отримала опозиційна партія правих «Республіканці» на чолі з колишнім президентом Франції Ніколя Саркозі. Її представники здобули більшість у семи регіонах, ліві на чолі з соціалістами зберегли лідерство у п'яти. Як заявив один з майбутніх кандидатів у президенти Франції 2017 року Ален Жюппе, поразка Національного фронту на регіональних виборах є «ознакою хорошого здоров'я французької демократії».

Регіональні обранці працюють в раді упродовж 6 років. Вибори у Франції носять циклічний характер і відбуваються по зростаючій. Спочатку проходить голосування до рад департаментів, згодом, після муніципальних і виборів до Європарламенту, французи віддають голоси за своїх прихильників - кандидатів до складу регіональних рад. Наступними виборами після регіональних є президентські. У Франції вони відбудуться в 2017 році. Отже, результати регіональних виборів, які пройшли в країні 6 та 13 грудня кардинально вплинуть на хід президентської кампанії та політичні уподобання французів.

МОБІЛІЗАЦІЙНА КАМПАНІЯ  

Перший тур регіональних виборів шокував не лише політиків, а й пересічних французів. Національний фронт Марін Ле Пен здобув перемогу у шести з 13 регіонів Франції, набравши майже 28%. Одним відсотком йому поступилися «республіканці» - 27%. Соціалісти набрали лише 23,5% голосів виборців. При цьому, на думку політологів, основною причиною перемоги французьких націоналістів була низька явка на виборах.

«Перемога Нацфронту бодай в одному регіоні буде як грім серед ясного неба»

Оговтавшись від першого туру, французькі політики, зірки спорту, культури та громадські діячі, ЗМІ розгорнули широку кампанію з консолідації суспільства. Майже усі центральні й переважна більшість регіональних газет закликали французів прийти на виборчі дільниці. «У понеділок буде занадто пізно», - заголовок Liberation. «Завтра багато французів повинні знайти дорогу до виборчих урн. Нічого ще не втрачено», - стверджувало видання Le Parisien. «Перемога Нацфронту бодай в одному регіоні буде як грім серед ясного неба», - написав Le Monde.

Відомий французький футболіст Франк Рібері напередодні другого туру виборів закликав співвітчизників прийти на виборчі дільниці й віддати свої голоси будь-кому, крім націоналістів. «Марін Ле Пен буде Президентом Республіки в Нор-Па-де-Кале (регіон у якому народився Рібері) і Пікардії, ви що серйозно? Я б до віку грав за Бордо, ніж побачити перемогу в МОЄМУ Па-де-Кале!», - заявив півзахисник мюнхенської «Баварії», додавши, що нічого складного у голосуванні немає. За його словами, потрібно прийти на дільницю, взяти бюлетень, покласти його в конверт, заклеїти та опустити до скриньки. «Це не тільки просто, як промовити «тато» або «мама», але й до біса важливо!», - пояснював він французам.

Мобілізація виборців зрештою й стала основною причиною поразки партії Ле Пен

Влада та опозиція закликали виборців консолідуватися. Прем'єр-міністр Франції Мануель Вальс застерігав загрозою громадянської війни з приходом до влади Національного фронту. «У баченні крайніх правих Франція повинна піти шляхом розколу, але є інший шлях, республіканський, який приведе до об'єднання людей», - заявив глава уряду в ефірі радіостанції France Inter. Лідер провладної Соціалістичної партії закликав прихильників віддати свої голоси на користь «Республіканців». Ефект компанії не забарився, у другому турі взяли участь 58,5% зареєстрованих виборців. Мобілізація виборців зрештою й стала основною причиною поразки партії Ле Пен.

За попередніми результатами регіональних виборів, права партія «Республіканці» здобула перемогу в семи регіонах Франції, за Соцпартією залишилися п'ять. Національний фронт не отримав жодного регіону. На Корсиці (13-му регіоні) перемогла місцева партія.

Представники партії Ніколя Саркозі та їхні союзники-центристи очолять сім з 13 французьких регіонів. Зокрема, Нор - Па-де-Кале - Пікардія, Прованс - Альпи - Лазурний берег, Ельзас - Шампань - Арденни - Лотарингія, Овернь - Рона - Альпи, Землі Луари, Нормандія і столичний Паризький регіон (Іль-де-Франс). Праві також зберегли за собою заморський Реюньон.

Соціалісти, які до цього очолювали майже всі регіони, виграли тільки в п'яти: в регіонах Аквітанія - Лімузен - Пуату - Шарант, Лангедок - Руссільйон - Південь - Піренеї, Бретань. З невеликим відривом перемогла правих в регіонах Центр - Долина Луари і Бургундія - Франш Конте. Серед заморських територій за лівими силами залишилися Гвіана і Гваделупа.

На Корсиці переміг прихильник незалежності Жиль Сімеоні. Мартініку також очолить прихильник незалежності.

Перший секретар Соцпартії Жан-Крістоф Камбаделіс назвав результати цих виборів «успіхом без радості». Колишній прем'єр-міністр та один з лідерів «Республіканців» Франсуа Фійон заявив, що «цей національний підйом заспокоює правих, але не скасовує 6 грудня, яке вказує на стан країни». На думку глави уряду Мануеля Вальса, результати виборів «змушують владу більше слухати французів, діяти швидше, без зупинки». Переможець перегонів Ніколя Саркозі, у свою чергу, пообіцяв враховувати «попередження» французів і знайти відповідь на «питання, які їх турбують».

ПОЛІТИЧНИЙ РОЗКЛАД

За попередніми результатами виборів, жодна із трьох політичних сил не отримала суттєвої переваги для контролю над регіонами.

Великі надії Національного фронту на політичне майбутнє луснули, як мильна бульбашка, вибори показали, що французькі націоналісти не в змозі завоювати більшість голосів французів. Ця політична партія після зміни свого лідера Жан-Марі Ле Пена на його дочку Марін в 2011 році з кожним роком відвойовувала все більше голосів французів. Хоча в 2012 році на президентських виборах Ле Пен і посіла почесне третє місце, на цьогорічних муніципальних виборах вона завоювала підтримку виборців на рівні 25%. При цьому її представники не змогли отримати повний контроль над жодним з 101-го департаменту Франції. Хоча Марін Ле Пен відчайдушно сподівалася виграти у чотирьох регіонах, і особливо, з легкістю «взяти» Нор-Па-де-Кале і Пікардію (північ) та Прованс-Альпи-Лазурний берег (південь). Що можливо й сталося б, якби не вольове рішення Соціалістичної партії відкликати своїх кандидатів і закликати своїх прихильників голосувати за правих.

Так звана стратегія греблі спрацювала, що й зрештою демонстрували результати опитувань. Як це не парадоксально, але партія Ле Пен була розбита у другому турі, маючи абсолютний рекорд за кількістю голосів (6,8 млн виборців). Цей парадокс, на думку французьких оглядачів, стався через самовпевненість та популізм лідерів націоналістів, які не прислухаються до громадської думки і зрештою не спромоглися перетворити хороші результати на остаточну перемогу.

Опитування засвідчили - на президентських виборах Ле Пен програє всім опонентам, незалежно від їхньої партійної приналежності

Такий підсумок засвідчує: якщо Марін Ле Пен і зможе легко вийти в другий тур президентських виборів в 2017 році, вона все ще далеко від омріяної інавгурації в Єлисейському палаці. Згідно з опитуванням соціологічної служби Harris Interactive, Ле Пен програє всім опонентам, незалежно від їхньої партійної приналежності. Чи то ними будуть Франсуа Олланд, чи Ніколя Саркозі чи Ален Жюппе.

Французькі соціалісти, отримавши більшість у п'яти регіонах, змогли зберегти «обличчя» і навіть, у порівнянні електоральних очікувань з соціологічними дослідженнями, отримали кращий результат. Втім це не може тішити провладну партію, оскільки така картина приховує хронічну слабкість участі її представників у другому турі виборів. Менше, ніж один з трьох виборців опустив до виборчої скриньки бюлетень з відміткою навпроти «Соціалістична партія».

Крім того, наслідком катастрофічних результатів першого туру і рішенням блокувати Національний фронт є той факт, що ліві «здали» свої позиції у Прованс-Альпи-Лазурний берег, а особливо у регіоні Норд-Па-де-Кале і Пікардія, який був один з форт-постів соціалістів.

У порівнянні з минулими регіональними виборами 2010 року, цього року соціалістів поменшало у регіональних радах майже удвічі. Після поразки на муніципальних виборах у 2014 році та на місцевих 2015 року представників лівих політичних сил суттєво поменшало у владі. У деяких департаментах, зокрема, у Вар, лівих сміливо можна назвати «викопними істотами». А це тривожний дзвінок у двері соціалістів за два роки до президентських виборів. Відтак, якщо Франсуа Олланд має амбіції та сили вийти у другий тур президентських перегонів, йому потрібні нові ідеї залучення лівого електорату.

Праві, попри перемогу, рухаються назустріч внутрішньому виру, апогеєм якого мають стати майбутні праймеріз, які висунуть кандидата у президенти Франції у 2017 році.

Результати другого туру регіональних виборів є невтішними для «Республіканців» та їхніх союзників, незважаючи на те, що вони виграли у семи з 13 регіонів континентальної Франції. А особливо у впливовому Іль-де-Франс, що 17 років контролювався лівими. Про історичну перемогу годі й говорити, якщо згадати як прихильники Саркозі виграли вибори у 2010 році, отримавши більшість у 21 з 22-х регіонів країни.

Алена Жюппе політичний туризм до Росії не цікавить

Наступний рік для французьких консерваторів стане моментом істини. Одразу після різдвяних свят керманичі «Республіканців» візьмуться за розробку та втілення внутрішньопартійних стратегій, щоб довести, хто з них найгідніший у кандидати лідера нації. Політична кампанія має завершитися чемпіонським поєдинком кращих двох під час праймеріз у листопаді 2016 року. Програми кандидатів на висунення у президенти багато в чому визначать і симпатії електорату на 2017 рік. Імена суперників зі складу «Республіканців» давно відомі, це політичні важковаговики колишній президент Ніколя Саркозі та два прем'єр-міністри Ален Жюппе й Франсуа Фійон. Останні опитування французів демонструють значну перевагу на боці чинного мера Бордо Алена Жюппе. За нього сьогодні готові віддати свої голоси 55% виборців. Фійона підтримує 34%, а Саркозі - лише 27%. Останні два відомі українцям своїми вояжами до Москви, Сочі та Валдаю, закликами про дружбу навік з путінською Росією. Алена Жюппе політичний туризм до Росії не цікавить. Натомість його позиція щодо політики Москви відома далеко за межами Франції. Політик неодноразово виступав з гострою критикою на адресу Москви одразу після анексії Криму та російської агресії на сході України. Один із останніх вчинків мера Бордо також вартий поваги. Минулого тижня мерія цього міста скасувала кінопоказ фільму-фарсу «Крым. Путь на Родину» в одній із муніципальних гімназій.

Роман Сущенко, Париж