Порошенко у Брюсселі: Візовий прорив і турецька обмовка
За інформацією джерел у європейських дипломатичних колах, формальною причиною візиту Президента України Петра Порошенка цього тижня до Брюсселя була участь у саміті Європейської народної партії. Адже, як відомо, політична партія «Блок Петра Порошенка» відносить себе до європейської правоцентристської родини «народників».
Натомість, розповів високопоставлений дипломат ЄС, українська сторона, користуючись нагодою, виступила з ініціативою провести зустріч Порошенка з президентами Європейської ради Дональдом Туском і Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером. Окрім цього, дипломати організували зустрічі українського лідера з президентом Європарламенту Мартіном Шульцем, канцлером Німеччини Ангелою Меркель, президентом Франції Франсуа Олландом і прем'єром Угорщини Віктором Орбаном.
Спілкування Петра Порошенка з європейськими лідерами відбулося у складний момент, коли ЄС намагається зробити прорив із угамування міграційної кризи та перекласти її переважний тягар на Туреччину.
Тому багато аналітиків і коментаторів відзначали, що Європа нібито втомилася від України на тлі власних проблем, а Київ, у свою чергу, не надто сумлінно виконує домашнє завдання, прикриває своїх олігархів, вимагаючи поступок та послаблень на шляху реформ і боротьби з корупцією.
Проте політичні сигнали високого рівня, які отримала Україна від партнерів у важкі часи військової агресії Росії та внутрішньої політичної кризи, можна вважати суттєвим позитивним оновленням порядку денного нашої європейської інтеграції.
ВСТИГЛИ В ОСТАННІЙ ВАГОН?
Напередодні візиту українська сторона нарешті, майже-майже виконала свої зобов'язання у завершенні виконання плану дій візової лібералізації з ЄС. Ухвалення закону за європейськими стандартами про електронне декларування та прогрес у формуванні складу Національного агентства із запобігання корупції стали безумовними козирями Петра Порошенка, без яких, можливо, даний візит був би і недоцільним.
ЄС визнав і привітав ці, нехай і запізнілі, досягнення Києва, що були здобуті, як сказав очільник Єврокомісії Юнкер, «в останні дні і навіть години». Відтак, ЄК взяла на себе зобов'язання подати до Ради ЄС і Європарламенту законодавчі пропозиції щодо скасування візових вимог для українців у квітні.
А Порошенко з упевненістю заявив, що більшість країн ЄС підтримує «негайне» скасування візового режиму для українських громадян. Президент України закликав «тримати кулаки», щоб це питання вирішилося позитивно.
До речі, висловлюючи це сподівання, глава держави, найвірогідніше, обмовився. Він сказав, що європейські лідери підтримують, щоб, після референдуму в Нідерландах, «Україну і Туреччину знову об'єднали». Йдеться про процес візової лібералізації, де Україну, насправді, на початку березня відділили від Грузії. Але й щодо Туреччини такий гіпотетичний тандем є позитивним. Як відомо, в обмін на утримання на своїй території біженців, Анкара домоглася від Брюсселя прискорення візової лібералізації з перспективою скасування цього режиму вже у червні.
Стосовно перспектив «безвізу» для України: якщо серед країн-членів ще триватимуть дискусії, і, якщо якісь столиці будуть проти, то це рішення не потребуватиме повного консенсусу в Раді ЄС, а прийматиметься за процедурою кваліфікаційної більшості. В Європарламенті проблем не буде, адже стала ліберально-демократична більшість депутатів вже неодноразово вимагала скасувати візи для українців, а, відтак, проголосує за це історичне рішення.
ЗАХІДНІ ГРОШІ ЯК ПОХІДНА ВІД СТАБІЛЬНОСТІ УРЯДУ
Інший сигнал від європейських партнерів до Києва не став новим, але його повторення свідчить про важливість міжнародного виміру у вирішенні урядової кризи в Україні та об'єднання політичних сил навколо стабільного, проєвропейського уряду, який матиме підтримку. Тут пояснення просте: без стабільної влади до Києва не буде довіри, і грошей не дадуть. Про це, до речі, вже чітко заявив МВФ та наші американські партнери.
У відповідь на ці занепокоєння, Порошенко дещо заспокоїв колег та висловив сподівання, що політична криза в Україні буде вирішена до кінця березня і не ціною дострокових парламентських виборів.
«Ми обговорили політичну кризу в Україні. І я сподіваюся, що до кінця місяця ми знайдемо політичне вирішення. Я хочу заявити, це не будуть дострокові парламентські вибори. І політична коаліція буде відповідальною і орієнтованою на два принципи: реформи і європейська інтеграція, включаючи імплементацію Угоди про асоціацію з Євросоюзом», - переконаний президент.
Згадав Глава держави і про перші успіхи поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі Україна-ЄС, яка почала повноцінно працювати з 1 січня. Він відзначив зростання торгівлі між сторонами за деякими показниками, включаючи продукти харчування, сировину та автозапчастини.
«СПИСОК САВЧЕНКО» БЕЗ ПУТІНА
Це була окрема і дуже важлива тема для обговорення з метою подальшої консолідації міжнародних зусиль задля рятування життя і збереження здоров'я Надії Савченко, а також безумовного звільнення і безпечного повернення до України всіх політичних в'язнів, утримуваних путінським режимом.
Водночас, джерело у європейських дипломатичних колах, яке бачило так званий санкційний «список Савченко» від Президента України, свідчить, що у ньому немає головного у Кремлі - Володимира Путіна. Це саме той список із 46 осіб, включаючи двох українців, який Порошенко під час візиту передав лідерам ЄС із закликом запровадити санкції проти причетних до викрадення, незаконного утримання та судилища над українською льотчицею.
У свою чергу, «список Савченко», ініційований депутатами Європарламенту має під першим «почесним» номером саме Путіна.
Об'єктивно треба визнати: якщо Захід і введе санкції за «списком Савченко», то Путіна у ньому, принаймні на сьогодні, не буде.
Таку позицію висловив і президент Європарламенту Шульц, відповідаючи на запитання українських журналістів. Він сказав, що ще вивчатиме разом зі своїми службами цей список, але висловив переконання, що Путіна в остаточному варіанті - точно не буде. Такими вже є реалії глобальних політичних і дипломатичних відносин, особливо у чутливих питаннях.
«Ми усвідомлюємо, що включити Путіна до «списку Савченко» - це більше емоційний, політичний сигнал, щоб це обговорювали світові ЗМІ, включаючи російські. Це швидше засіб тиску, ніж рішення, яке може бути оформлено юридично», - неформально розповів депутат Європарламенту, який підписався під вимогами запровадити санкції проти Путіна.
ГОТУЄМОСЬ ДО САМІТУ У ТРАВНІ
Але, на тлі емоцій, інші санкції проти Росії - стали дещо повільним, але дієвим інструментом покарати Москву за агресію проти України та тримати Кремль на жорсткому економічному гачку. Як відомо, ці секторальні, економічні обмежувальні заходи формально діють до 31 липня. І вже сьогодні в ЄС від деяких столиць, бізнесових груп, звичайно, під тиском та лобіюванням з боку Росії, починають надходити сигнали про необхідність перегляду санкцій, їхнього послаблення або скасування. Проте політична позиція «двадцяти восьми» залишається незмінною: санкції прив'язані до повної імплементації Мінських домовленостей і можуть бути скасовані лише за повної перемоги «Мінська». На цьому вкотре наголосив Дональд Туск, а також підтвердили лідери Німеччини, Франції і навіть Угорщини під час зустрічей з Порошенком.
Наступні два місяці для українських дипломатів у Брюсселі й Києві будуть напруженими. Адже, як ще один результат візиту, було домовлено про проведення 19 травня у бельгійській столиці цьогорічного саміту Україна-ЄС. За дипломатичною традицією, успіх таких зустрічей високого рівня визначається ухваленням важливих, можливо проривних рішень. У короткостроковій перспективі бажаними будуть чітка визначеність щодо скасування віз для українців, звільнення українських політв'язнів у Росії та, звичайно, відновлення конституційного порядку України на сході.
Андрій Лавренюк, Брюссель.
