Молдову Росії не віддадуть
Офіційні результати всенародних виборів президента Молдови після підрахунку більше 99% голосів: лідер проросійської Партії соціалістів Ігор Додон - 48,72%, кандидат від об'єднаної правої опозиції Майя Санду - 37,96%. Явка становила 49,03%. Підрахунок решти бюлетенів нічого суттєвого вже не змінить. 13 листопада буде другий тур.
Перевага Додона у першому турі більш, ніж переконлива. Дуже ймовірно, що він таки стане президентом. Принаймні, як на українську практику, інше було б дивом. Утім, у молдован є своя практика і свої політичні реалії. На кінцеву перемогу Санду можуть зіграти два фактори: 1) збільшення явки у другому турі з огляду на загрозу успіху відверто проросійського кандидата, адже саме молоді прийшло голосувати 30 жовтня найменше; 2) проросійський електорат був максимально мобілізований у першому турі, і наразі не видно, яким чином Додон може додати собі голосів у другому турі.
Однак нас в Україні насамперед цікавить інше: якщо Додон переможе, чи стане тоді Молдова політичним сателітом Росії подібно до Білорусі чи Вірменії?
Відповідь тут однозначна: ні, не стане.
По-перше, Молдова - парламентська республіка, там президент не є главою виконавчої влади і не визначає зовнішню політику держави. А розклад сил у молдовському парламенті зовсім не проросійський, і чи можна його змінити на користь Росії - це ще питання.
По-друге, Молдова надто далеко від кордонів Росії. «Затиснута» між Україною та Румунією, вона не зможе проводити політику, з якою будуть категорично не згодні ці держави, тобто - ворожою до них. Як зауважив Богдан Яременко, колишній дипломат і голова правління ГО «Майдан закордонних справ», «позиція Додона щодо Криму нас має обходити менш за все - вона зміниться, бо Молдова просто таки не може дозволити собі погані відносини з Україною». Україна, приміром, може, якщо захоче, створити такі проблеми економічним зв'язкам Молдови і Росії, які, по суті, поховають ці зв'язки. Російська агресія проти України виправдає будь-які наші кроки в цьому напрямі, проблема виключно в рішучості української влади. А така рішучість не забариться, якщо Молдова раптом почне на практиці реалізовувати передвиборчі гасла Додона на кшталт «Крим - російський».
Голова правління ГО «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко
По-третє, у нинішніх умовах гострого протистояння Заходу і Росії ніхто Росії Молдову не віддасть. Румунія, яка мріє якщо не про повне злиття з Молдовою, то на стовідсотковий політичний та економічний союз з нею, не буде мовчки спостерігати, як Росія поглинатиме Молдову. Швидше навпаки: перемога проросійського кандидата змусить Захід посилити тиск на Молдову в тому сенсі, щоб підтримати проєвропейські політичні сили. Для цього у Заходу є те, чого наразі нема у Росії - гроші. Зрештою, за Додона голосують зовсім не тому, що він пообіцяв визнати Крим російським, а за його соціальні обіцянки і як протест проти нинішньої корумпованої влади країни. У цьому плані Молдова дуже подібна до України: проєвропейська риторика політиків і, як тільки видається можливість,«дерибан» державного бюджету.
За таких обставин Росія може тільки «мутити воду», дестабілізуючи ситуацію в Молдові. Причому, надто довго це робити їй просто не дадуть. Захопити реальну владу в Кишиневі Росії, незважаючи навіть на фактор Придністров'я та Гагаузії, не під силу. Скільки б не малювали кремлівські стратеги плани «коридору» між Придністров'ям і Кримом за рахунок частини нашої Одеської області - реалізовані вони ніколи не будуть.
Отже, навіть якщо Ігор Додон таки стане президентом Молдови, для Росії це буде не більше, ніж «моральна перемога» (таку оцінку вже довелося прочитати в одного російського блогера), яку зручно використовувати для пропаганди, але яка мало що значить у реальній політиці. Тобто, все виходить саме так, як сказано в одному з безсмертних фейлетонів Ярослава Гашека (не дослівно): «Якщо політик говорить про свою моральну перемогу, то це означає, що йому добряче натовкли пику».
Юрій Сандул. Київ
