Війна зі ЗМІ: як Дональд Трамп програє любов американців
У перший день після інавгурації Дональд Джон Трамп вирішив завітати до штаб-квартири ЦРУ в Ленглі - агентства, яке лише недавно зібрало та представило докази його "не зовсім чесної" перемоги на виборах, не без втручання росіян. Цей факт був і досі залишається основним подразником для нинішнього президента, який, вочевидь, хотів би поставити крапку в цій історії.
Втім, виходить не все так просто. Якщо розвідників, які зібрали й систематизували незручні факти, можна обмежити відповідальністю за розголошення таємниці, то спроби тиснути на ЗМІ, які вголос заявили про це, марна справа. Через це Трамп буквально оголосив війну медіа, розгледівши в них зовсім не інструмент демократії й забезпечення відповідальності влади, а своїх лютих опонентів, яких бачив раніше в тих, хто намагався вирвати у нього перемогу на виборах.
СПИСОК ВОРОГІВ
"Як ви знаєте, у мене війна з мас-медіа. Це - одні з найбільш нечесних людей на Землі", - заявив Дональд Трамп у Ленглі, згадавши з цього приводу телеканал CNN. Незрозуміло, що саме він хотів сказати цим аудиторії під час промови про свою чесність та популярність. Деякі співробітники ЦРУ в залі навіть зааплодували, але керівної ланки, яка зазвичай розміщується в перших рядах, на зустрічі не було.
До речі, про CNN. Саме цей телеканал одним із перших потрапив до списку "ворогів" Трампа у недавно оголошеній ним війні проти медіа. Це трапилось два тижні тому, під час першої прес-конференції на той час ще обраного президента США в Нью-Йорку. Трамп категорично й прямо в обличчя заборонив журналісту Джиму Акості поставити запитання, обізвавши телеканал "жахливою компанією", яка робить фейкові новини. Він мав на увазі оприлюднення напередодні CNN інформації про документ розвідки, де йшлося про наявність компромату на Трампа у російських спецслужб, а також про зв'язки його оточення з кремлівським керівництвом. Трамп назвав це брехнею. Однак пізніше віце-президент Джо Байден підтвердив, що цей документ дійсно існував і фігурував у доповідях вищому керівництву держави.
Цим не обмежилось. Сам Акоста потім розповів у ефірі, що до нього підійшов речник Трампа та пригрозив обмежити доступ до брифінгів у Білому домі. Звичайно, широкий загал засудив цей факт як спробу тиску на ЗМІ та натяк на те, щоб давати "правильну" інформацію. Для команди Трампа це був відчутний удар, але "зуб" на CNN залишився. Каналу, який зазвичай одним із перших ставив запитання на брифінгах в Білому домі, речник Трампа намагався просто не давати слова. Але й це не спрацювало. У понеділок Спайсер зміг витримати лише годину під час свого першого офіційного брифінгу, намагаючись "не помічати" Акости в залі. Після цієї паузи журналіст звернувся до обтяжливої для адміністрації теми – кількості учасників натовпу на церемонії складання присяги президента.
ВСЕ ПІЗНАЄТЬСЯ В ПОРІВНЯННІ
Тема натовпу на інавгурації виявилась болючою для самого Трампа, який із трибуни побачив понад мільйон своїх прихильників. Однак ЗМІ оприлюднили фото, де в порівнянні з подібною церемонією в січні 2009 року - першою інавгурації Барака Обами - кількість гостей була істотно меншою, ніж вісім років тому. До слова, за неофіційними підрахунками, в 2009-му на Національному молі перед Капітолієм зібралося близько 1,1 млн людей. Крім того, були повідомлення, що багато застрягло в метро через натовп на вулиці.
Перші два фото, для порівняння, оприлюднило інформагентство Reuters (ілюстрація звідси) Однак при цьому в тексті не було ні слова про те, де був більший натовп - висновки робилися самі собою із порівняння зображень. Далі картинка як вірус поширилася в соцмережах, у тому числі в улюбленому Трампом Твітері, й там люди не могли стримувати своєї справжньої реакції, яка й стала скалкою для нового господаря Білого дому.
"Коли я дивився (з трибуни - ред.), це було схоже на мільйон, півтора мільйони людей. І вони (ЗМІ - ред.) показали поле, де майже нікого не було та сказали, що Дональд Трамп не був особливо привабливим. Це брехня! Ми спіймали ЗМІ. Ми спіймали їх у всій красі", - журився Трамп перед ЦРУ-шниками в Ленглі, пояснюючи одну з причин, чому він вважає себе в стані війни з медіа.
У цей же день його речник Шон Спайсер виступив із "гнівною" заявою, звинувативши окремі медіа в нечесності та необ'єктивності. Але на тлі обговорень непідробних світлин Reuters це вже виглядало як заперечення очевидного, плутання "білого" з "чорним" та зрештою порівняння самого Спайсера з російським Пєсковим - зовсім не в позитивному контексті.
На тлі "Маршу жінок" у Вашингтоні проти Трампа, який відбувся наступного дня й зібрав вочевидь більшу кількість людей, ніж на інавгурації, заяви нової адміністрації виглядали щонайменше непереконливими. На марші Трампа звинувачували в расизмі, утисках демократії, а також брехні, популізмі та зв'язках із диктаторами, такими як Путін. Можливо, багато цих заяв лунали як перебільшення, а благі наміри нового президента "зробити Америку величною знову" залишалися непоміченими. Натомість, цих людей було явно більше, ніж тих, хто вітав його напередодні, і це було помітно.
ПОТЕНЦІЙНИЙ ДИКТАТОР
Подібний розвиток нестабільної ситуації ще наприкінці грудня передбачав відомий американський фінансист і філантроп Джорд Сорос. Він назвав Трампа "потенційним диктатором" та зауважив, що Америка в ближчому майбутньому буде зайнята внутрішньою боротьбою. "Хоча Трамп і пом'якшив свою риторику після обрання, він не змінив ані своєї поведінки, ані своїх радників. У складі його кабінету - некомпетентні екстремісти й відставні генерали", - наголошував Сорос.
США не зможуть захищати й просувати демократію в інших країнах світу. "Навпаки, Трамп буде більш прийнятний для диктаторів. Це дозволить деяким з них досягти компромісу зі США, а іншим - продовжувати свої справи без зайвих перепон, бо Трамп хоче домовлятися, а не відстоювати принципи", - написав фінансист.
Чи був він правий? Думки експертів та ЗМІ розділилися. Хтось не хоче помічати очевидних речей й вірить в безперечний успіх обраного лідера, інші ж - навпаки перебільшують загрози. Істина як завжди полягатиме в тому, як на дії нової адміністрації зрештою відреагує сам американський народ. І тут першим сигналом можна вважати безпрецедентну за масштабами акцію протестів, що відбувалася коли-небудь у Вашингтоні - "Марш жінок".
НЕРІВНІ ПОЗИЦІЇ
Оголошена Дональдом Трампом війна з американськими ЗМІ зовсім не сприятиме збільшенню його "любові" з боку народу - як він не намагався б просувати свої гасла про велику Америку. Адже медіа в Штатах мають статус "священної корови". У жодному разі їх не можна утискати або обмежувати якимось чином їхню діяльність. З іншого боку, вони не можуть відчувати фривольність та мусять завжди давати правдиву й підтверджену інформацію. Якщо ж ні, й це серйозно - шукай свій авторитет у смітнику, так само як і перспективи подальшого існування. Так працює демократія, де вільні медіа - один із її стовпів.
Винятком був донедавна хіба що пропагандистський Russia Today, що функціонує на сотні мільйонів кремлівських нафтодоларів, не переймаючись принципами правдивості та підтвердженості інформації. Навіть тут беззастережно діяв підхід вільних медіа - Russia Today не можна вилучити з інформаційного поля, бо все ж таки вважається за ЗМІ. Та всьому є межа, яку у випадку Russia Today вже, очевидно, пройдено. Свідчення цьому - відкриття справи про участь у масових заворушеннях кореспондента Russia Today Олександра Рубінштейна, максимальне покарання для якого може скласти до 10 років ув'язнення або штраф у розмірі 25 тисяч доларів.
Загалом позиції Трампа у протистоянні зі ЗМІ містять чимало вразливих місць. Починаючи від давніх запитань до неоприлюднених податкових декларацій, непроданого бізнесу, завершуючи заявами вже обраного президента щодо нелегітимності результатів виборів та прямих зв'язків його оточення з урядом у Кремлі.
Журналісти неодноразово відповідали Трампу на його зазіхання, востаннє це мало місце в публічному листі прес-корпусу особисто президенту, в якому медійники пригрозили просто втратити увагу до нього та його адміністрації. "Ми будемо прагнути висловити свою точку зору, навіть якщо ви намагатиметеся закрити нас. Ми не зобов'язані переробляти наш радіоефір чи колонки під людей, які постійно перекручують правду", - зазначалося у листі.
На жаль, нинішня позиція Дональда Трампа стосовно американських ЗМІ вже мало кого здивує. На тлі інших заяв та кроків, які встиг зробити новий глава Білого дому останнім часом, це може виглядати закономірно. Але така закономірність, схоже, веде зовсім не до позитивних сценаріїв. І в цій ситуації Америці варто замислитися щодо того, що стосується збереження її ролі найбільшої демократії у світі.
Ярослав Довгопол. Вашингтон.
