Що канадський парламент готує Україні весною?

Сьогодні на своє перше у 2017 році засідання зберуться 338 депутатів 42-го скликання федерального парламенту Канади. Серед різноманітних законопроектів, які будуть винесені на розгляд народних обранців під час весняної сесії, можна очікувати кілька прямо або опосередковано пов'язаних з Україною.

ВІЛЬНА ТОРГІВЛЯ ВЖЕ НА ФІНІШНІЙ ПРЯМІЙ...

Позаминулого року двостороння торгівля між Канадою та Україною зросла на 14% у порівнянні із 2014-м та досягла 278 млн дол. Однак, для двох держав зі спільним населенням понад 70 млн осіб, цей показник є дуже малим (для прикладу, річний товарообіг Канади та Гани становить 265 млн дол). Кардинально його змінити, активізувавши рух товарів, покликана Угода про вільну торгівлю між Канадою та Україною (CUFTA), яка має запрацювати вже цього року.

Під час минулої сесії канадського федерального парламенту, яка розпочалася у вересні, Угода вже успішно пройшла перші два читання. Однак, для вступу її у дію необхідне ще одне голосування нижньої палати парламенту, підтримка верхньої та підпис генерал-губернатора. Якщо ситуація розвиватиметься за планом, Канада зможе завершити усю формальну процедуру весною.

Утім, для набрання Угодою чинності, її має затвердити і українська сторона. Президент України Петро Порошенко та прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо раніше домовилися ратифікувати Угоду синхронно. Оскільки канадська процедура більш тривала, Україна чекає на третє голосування у Оттаві, аби запустити ратифікацію зі свого боку.

Цікаво, що осіння сесія федерального парламенту Канади розпочалася і завершилася саме законопроектом про CUFTA. Тодішній міністр міжнародної торгівлі Канади Христя Фріланд унесла його до сесійної зали одразу у день відкриття, а голосування у другому читанні відбулося у переддень закриття. За словам самої Фріланд, Канада рішуче налаштована якомога швидше ратифікувати угоду. Канадська опозиція теж повністю підтримує її затвердження, про що свідчить одноголосне схвалення Угоди у другому читанні 303-ма депутатами від різних партій у грудні. В Україні CUFTA, ніби, також має широку підтримку, тож із великою долею вірогідності, вже цього року Канада скасує 99.9% мит та тарифів на українську продукцію.

...А БЕЗВІЗ І НИНІ ТАМ, ДЕ БУВ

Значно гірше для України розвивається ситуація із таким бажаним безвізовим режимом з Канадою. Незважаючи на обіцянку керівництва правлячої Ліберальної партії «працювати над досягненням цієї мети», за останній рік ы без того далека перспектива скасування віз для короткотермінових подорожей українців до країни кленового листа, взагалі практично зникла із поля зору.

Тим не менш завдяки «друзям України» у канадському парламенті, це питання порушується досить регулярно. Так, вже на початку нової сесії очікується отримання офіційної відповіді міністерства імміграції, громадянства та біженців Канади на депутатський запит Керрі Діотте, у якому він запитував про офіційні вимоги, які висуваються до країн, громадяни яких можуть здійснювати безвізові подорожі до Канади, а також деякі статистичні дані, на основі яких чиновники ухвалюють свої рішення.

Утім, більш далекоглядних наслідків очікувати навряд чи доводиться. Восени міністр імміграції, громадянства та біженців Канади Джон Маккалум, відповідаючи на запит все того ж Керрі Діотте, заявив, що «Канада ніколи не проводила формальний перегляд візового режиму з Україною». Посол України в Канаді Андрій Шевченко теж не раз заявляв, що питання скасування Канадою віз для українців не стоятиме на порядку денному іще щонайменше кілька років. «Немає переможних новин на цьому шляху. Це розмова не року, дай Боже, не десятиліття», - сказав Шевченко, супроводжуючи главу канадського уряду під час його липневого візиту до Києва. Ситуація стала ще складнішою після нещодавніх перестановок у канадському уряді, адже міністром імміграції тепер призначено малодосвідченого депутата сомалійського походження Ахмеда Хусена, який слабко поінформований про попередній розвиток цієї дискусії. Це значить, що Конгресу українців Канади та посольству України доведеться починати свої зусилля із просування цього питання з самого початку.

САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ: НІ КРОКУ НАЗАД

Хоча перемога Дональда Трампа на виборах у США спровокувала певне сум'яття серед прихильників ізоляції Росії, зважаючи на схвальні заяви обраного президента стосовно Путіна, Канада готує Кремлю неприємний сюрприз. Незабаром комітет федерального парламенту із закордонних справ та міжнародного розвитку має оприлюднити свої висновки щодо так званого «акту Магнітського», який, у випадку ухвалення, дозволить канадському уряду накладати санкції на чиновників-іноземців, яких обгрунтовано підозрюють у порушенні прав людини в своїх країнах. Хоча законопроект не обмежується Росією, його ухвалення потенційно матиме найсерйозніші наслідки саме для прибічників Путіна. У ході вивчення цього питання, що триває уже кілька місяців, члени комітету заслухали свідчення багатьох жертв Кремля, у тому числі й Геннадія Афанасьєва, який навідався у Канаду в листопаді - незадовго після свого звільнення із російських застінків.

Хочеться вірити, що Оттава розширить і секторальні санкції проти Кремля, як робила вже двічі минулого року, але це рішення завжди ухвалюється у режимі секретності, тому наразі нічого стверджувати напевно неможливо. Та й «фактор Трампа» відіграє свою роль, адже поглиблювати конфлікт із Москвою без підтримки Вашингтона Оттава не буде.

ВІЙСЬКОВА ДОПОМОГА: ЧАС «Ч»

Весна 2017-го стане визначальною для майбутнього військової співпраці між Канадою та Україною, адже у березні завершується мандат тренувальної місії UNIFIER, в рамках якої близько 200 канадських військових вже другий рік навчають навичкам сучасного бою українських захисників. Під час візиту прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо до України у липні минулого року, Петро Порошенко особисто просив його про продовження UNIFIER, однак не отримав прямої відповіді на свій запит.

Утім, в листопаді міністр оборони Канади Харджит Саджан запевнив віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванну Климпуш-Цинцадзе, що місія буде продовжена у «найпотрібнішому для ЗСУ форматі». Однак, жодних деталей від канадської сторони досі отримати не вдалося. Згідно із законодавством, уряд має повноваження без згоди парламенту відряджати військових закордон, однак можна очікувати, що це питання все ж буде винесено на обговорення законодавців, аби не давати опозиції можливості зайвий раз обвинувачувати владу у відсутності прозорості в ухваленні рішень.

Іншим «маркером» канадської підтримки України стане довгоочікуване підписання (або НЕ підписання) Угоди про співробітництво між Міністерствами оборони Канади та України, адже вже півроку повністю узгоджений Києвом документ чекає на свій час в Оттаві. Наразі нібито усі нюанси погоджені, залишається лише домовитися про час і місце підписання. Знову-таки, для цього уряду не потрібен мандат від парламенту, однак опозиція, яка регулярно закликає до підписання Угоди, явно захоче сказати своє слово.

БЮДЖЕТНА ЕПОПЕЯ: МІЖНАРОДНІ ПРОГРАМИ ДОПОМОГИ БУДУТЬ ПЕРЕГЛЯНУТІ

Щорічно найбільший «поєдинок» у канадському федеральному парламенті припадає саме на весну, адже 31 березня закінчується фіскальний рік. До цього часу уряд має провести через парламент новий державний бюджет, який може містити і деякі «пряники» для України.

Весь минулий рік міністерство міжнародного розвитку та франкофонії Канади здійснювало усесторонній перегляд програм міжнародної допомоги. Під час численних візитів українських посадовців до Оттави канадським урядовцям висловлювалися бачення та оцінки офіційного Києва, однак чи дослухаються до них за океаном - не зрозуміло, утім мова потенційно йде про сотні мільйонів доларів. Це і фінансування UNIFIER, і зміцнення Патрульної поліції, і розбудова системи безоплатної правової допомоги, і підтримка українських фермерів та реформа держслужби. Окрім цього, не слід забувати і про канадську гуманітарну та безпосередню фінансову допомогу нашій державі. Протягом останніх трьох років загальний кошторис різноманітних канадських програм підтримки України перевалив за 700 млн дол.

Політика чинного Ліберального уряду Канади помітно різниться від поглядів попереднього Консервативного, що помітно вплинуло і на минулорічний державний бюджет. Україна явно більше не значиться на стіні «основних пріоритетів зовнішньої політики» у високих кабінетах, розміщених на парламентському пагорбі Оттави, утім почекаємо - побачимо. Наразі недоступні навіть попередні висновки міністерського аудиту, тож робити будь-які узагальнення щодо майбутнього фінансового документа - передчасно, особливо враховуючи «нашу» Христю Фріланд на чолі зовнішньополітичного відомства, якому, власне, і підпорядковується міністерство міжнародного розвитку та франкофонії.

«НЕПОРУШНА ПІДТРИМКА» ТА «РІШУЧЕ ЗАСУДЖЕННЯ» ПРОДОВЖУВАТИМУТЬСЯ

Чого цій сесії парламенту точно не бракуватиме - це добрих слів підтримки України. З огляду на те, що тема України, завдяки значній ролі у суспільстві українських канадців, постійно в Канаді на слуху, нас будуть заохочувати та підтримувати, а Росію - засуджувати та закликати. Минулого року парламент канадської провінції Альберта (10% населення якої становлять вихідці з України) постановив відзначати 7-го вересня День української культурної спадщини. Цей день офіційно вшановується і в найбільш населеній провінції країни - Онтаріо. Тож, так чи інакше, але про Україну в Канаді говоритимуть багато.

Тим більш прикро, що протягом передостаннього тижня своєї роботи у 2016-ому році федеральний парламент відхилив законопроект про визнання депортації кримськотатарського народу актом геноциду та відмовився встановлювати День пам'яті його жертв. Депутати аргументували це рішення бажанням дочекатися офіційної позиції ООН із цього питання.

«Чинний уряд не лише переконаний, що Канада не повинна визнавати минулі акти геноциду допоки ООН дозволить їй, що суперечить канадській традиційній підтримці жертв геноциду, а й заперечує існування історичного консенсусу щодо природи подій 1944 року», - зазначив автор законопроекту, депутат від опозиційної Консервативної партії Керрі Діотте.

Він висловив припущення, що у своєму запереченні геноциду кримських татар Канада піддалася на тиск режиму Путіна. Хочеться вірити, що на цьому компроміси Канади з Росією закінчаться.

Максим Наливайко, Оттава