Румунські ув’язнені корупціонери: 20 депутатів, 36 мерів, 35 суддів та один прем’єр-міністр

Румуни змусили свій уряд скасувати постанову про амністію корупціонерів - поправки до Кримінального кодексу, які декриміналізовували деякі корупційні злочини. Біля мільйона громадян по всій країні вийшли на акції протесту, коли владним діячам закортіло звільнити колег, які вкрали менше нещасних EUR44 тис. «Корупціонер повинен сидіти в тюрмі. Крапка», - сказав народ. І вказав урядовцям на двері. Громадськість в Румунії виросла із коротких штанців, а румунський уряд Соріна Гріндяну цього не помітив. Тепер збирає валізи. За чверть століття з часів повалення диктатора Чаушеску, румунське суспільство успішно пройшло еволюційним шляхом і доросло до рівня, коли вже не дозволяє владі нехтувати верховенством права. Погодьтеся, досвід – гідний наслідування.

Професія – революціонер, означає – стояти на сторожі її завоювань

Перша емоційна реакція українців на протести в Румунії – заздрощі. "Антикоррупційний Майдан" в Бухаресті довів, що румуни рішучі і, головне, послідовні революціонери. Не тільки спромоглися ліквідувати режим диктатора Ніколає Чаушеску (разом з ним самим), а розбудувати ринкову державу та захистити її ринкові надбання.

Ще 10 років тому ніхто з румунів не допускав, що головну суспільну ваду – корупцію, можна побороти, і що високопосадовці та олігархи можуть сидіти за гратами. А сьогодні румунські антикорупційні прокурори – взірець боротьби з корупцією, коли суспільство і влада дійсно цього хочуть. Тамтешній «ахметов» Іоан Нікулає та купа високопосадовців на чолі з колишнім прем’єр-міністром Адріаном Нестасе  вже сидять у в’язницях.

А як тільки люди зрозуміли, що влада намагається зробити крок назад – одразу ж вийшли усім миром і гучно заявили про свою невдоволення урядом, який на їх думку прагне врятувати від покарань впливових політиків, керівників органів влади та окремих бізнесменів. Вища рада юстиції Румінії вважає, що виконавча влада порушила повноваження і прерогативи судової системи. І тому опозиційні праві партії винесли резолюцію недовіри кабінету міністрів під назвою "Уряд Гріндяну - уряд національної неповаги. Не узаконюйте злодійство в Румунії!" 

Румунський «комісар Каттані» - європеєць 2008 року

Розгулятися злодіям не дає місцевий Національний антикорупційний директорат Румунії (НАДР, аналог нашого Антикорупційного бюро – Авт.), створений ще в 90-ті роки за італійської моделлю.

З 2005 до 2013 років  його очолював прокурор Даніел Морар. І те, що сьогодні рівень довіри до діяльності цього правоохоронного органу становить 68% (порівняйте з 6% до нашої ГПУ) – цілком його заслуга. Під час керівництва Даніела Морара, у Румунії були засуджені до тюремного ув’язнення:

 - колишній прем’єр-міністр Румунії Адріан Нестасе (йому і його дружині висунули звинувачення в отриманні хабарів на загальну суму в 630 тисяч євро);

-  вище керівництво банку Dacia Фелікс банк (колишній акціонер і член ради директорів банку Север Муресан і колишній перший заступник голови правління банку Мірча Хорія Хоссу, було доведено, що вони вкрали близько 160 мільйонів доларів);

- генеральний директор футбольного клубу Petrolul Маріус Букуколі, акціонери Даніель і Микола Капра (за відмивання грошей та ухилянні від сплати податків на суму в 15 мільйонів доларів);

- політик, сенатор парламенту, мер міста Клуж-Напока, друге за розміром місто в Румунії, Георге Фунар (був визнаний винним у розкраданні коштів в розмірі 200 млрд румунських леїв).

А ще медіамагнат і колишній власник кількох телеканалів Сорін Овідіу Винту, власник футбольного клубу "Стяуа" Георге Бекалі (більш відомий як Джиджи Бекалі), засновник і керівник Консервативної партії Дан Войкулеску, колишній міністр економіки Кодруц Сереш і екс-міністр зв'язку Жолт Нагі.

В цілому Даніел Морар посприяв кримінальній відповідальності більше 20 депутатів, 25 директорів громадських установ і 40 глав національних компаній. Під його керівництвом, протягом 6 років у Румунії були затримані 4,6 тисяч чоловік. Близько 1,5 тисяч чоловік були засуджені до тюремного ув’язнення за корупцію.

У 2008-му Даніел Морар був названий "європейцем року" в номінації "Натхнення року" за версією журналу European Voice. У цьому рейтингу він обійшов навіть такого впливового підприємця як Джордж Сорос.

Сьогодні Морар - суддя Конституційного суду Румунії. А його справу продовжують колеги. На чолі з прокурором Лаурою Кодруца Ковеші, з травня 2013 року вдалося засудити вже 1171 корупціонера – з числа політиків, місцевих та вищих посадових осіб. До речі, цікаві показники. У 2014 році навантаження на 145 антикорупційних прокурорів становило 911 кримінальних справ, до суду направлено провадження щодо 392 осіб, з яких 36 мерів, 35 суддів і прокурорів, 25 юристів, 81 поліцейський та ін. Після звернення Антикорупційного Директорату до парламенту Румунії було знято імунітет з одного сенатора, шістьох депутатів, одного міністра та десятьох колишніх міністрів. Заморожено рахунки на EUR200 млн, EUR 30 млн конфісковано.

Румунія – Україна: невтішне відставання

Румунська «Різдвяна революція», що призвела в 1989 році до повалення режиму  - ровесниця української незалежності. Порівнювати їхні та наші досягнення, мабуть, не дуже коректно. Але, часом  дуже хочеться - через занадто очевидне відставання. Так, у нас були дещо різні «революційні» передумови (різний «час» встановлення державного суверенітету, наявність глибокої економічної інтеграції з Росією, та нарешті територіальні втрати і довготривала війна). І якщо Україна до сьогодні лише тільки визначилася з напрямком руху в бік Євросоюзу, то Румунія там прописалася вже давно - через вісім років після відмови від комуністичної ідеології.

Якщо Румунія вкрай агресивно і послідовно налаштована до корупціонерів, то в Україні Антикорупційне бюро лише рік як працює і, нажаль, працює як мертвий дише. Екс-президента Віктора Янковича, який успішно накивав п’ятами, лише через три роки намагаємось притягти до суду. Судова реформа стопориться по всім фронтам.

 «На мій погляд, румунський "антикорупційний Майдан" для України - це сигнал. В першу чергу - сигнал для вітчизняних корупціонерів. Навіть якщо вони його поки не сприйняли, ще не приміряли на себе», - зазначив Айдер Муждабаєв, заступник генерального директора кримськотатарського телеканалу ATR. На його думку, якщо незабаром у вітчизняних можновладців щось «всередині не клацне» та не проявиться інстинкт самозбереження, то достатньо однієї малої іскри, яка виведе людей з себе.

Оксана Поліщук. Київ