Скандал за скандалом: у Штатах заговорили про імпічмент
Рішення про звільнення директора ФБР Джеймса Комі, яке Дональд Трамп прийняв минулого тижня та отримав за це хвилю закономірної критики, стало лише початком серії нових політичних скандалів. Зовсім "гарячими" для глави Білого дому стали останні два дні. Після інкримінації президентуТрампу провини в зливі дразливих для суспільства секретів росіянам, американські ЗМІ оприлюднили набагато більш серйозні звинувачення проти нього – в перешкоджанні правосуддю. Що це означає для нинішнього президента США, і чи справді слово "імпічмент", яке у вівторок з'явилося в коментарях центральних ЗМІ, стане серйозною загрозою для майбутнього Америки?
ЧОМУ СЕКРЕТИ ТРЕБА БЕРЕГТИ
У понеділок The Washington Post із посиланням на кілька авторитетних джерел повідомило, що президент Трамп на зустрічі з представниками російського уряду розкрив їм цілком таємну інформацію щодо планування терактів ІДІЛ на міжнародних авіарейсах. Пізніше цю інформацію підтвердили New York Times і BuzFeed.
У звичайній ситуації це могло й не викликати інтересу, бо американський президент має виключне право ділитися розвідданими з іноземними лідерами, тим більше якщо йдеться про міжнародну безпеку. Так робили й попередні президенти, в тому числі Джон Кеннеді і Джордж Буш-молодший. Крім того, Штати ділилися, очевидно, цією ж інформацію з британцями майже два місяці тому, коли дві країни заборонили на окремих авіарейсах перевезення в ручній поклажі електронних пристроїв, більших за смартфон. Тим не менше, у випадку з росіянами виявилось навіть не одне, а цілий ряд застережень.
По-перше, важливо, в який спосіб була розкрита розвідувальна інформація. За повідомленнями ЗМІ, Трамп скомпрометував джерело, що напевно працювало під прикриттям, мало прямий доступ до планів "Ісламської держави" й тепер опинилося під ударом. Білий дім, звичайно, заперечив таку можливість і наголосив, що президент не був поінформований напряму про джерело. Однак навіть просто згадка про місце, де була отримана цінна інформація, суттєво збільшує загрозу для агентів, які там працюють. Як з'ясувалося пізніше, інформацію Штатам міг передати Ізраїль, який є одним із головних партнерів США на Близькому Сході в плані обміну розвідданими, і він категорично заперечував можливість передачі цих даних росіянам.
По-друге, треба враховувати геополітичну ситуацію. Росія має в союзниках Іран, який обіцяє "спопелити" Ізраїль. Тому будь-який обмін розвідданими з Москвою може означати, що її союзники на Близькому Сході так само враховуватимуть її у своїх планах.
Крім того, вже давно мають місце запитання щодо зв'язків Росії з ІДІЛ. Наприклад, звідки беруться купи знайдених російських паспортів на позиціях, залишених ІДІЛ-івцями в Сирії та Іраку? Чому, за повідомленнями російських медіа, в РФ з її посиленим поліцейським режимом у самій Москві готуються до відправки партії бойовиків, завербованих для ІД? Й на додаток, чому російські ЗМІ зобов'язані дописувати при згадці Ісламської держави, що ця організація "заборонена в Росії", чого немає в жодній цивілізованій країні Заходу? Чи не нагадує це прислів'я: "На крадії й шапка горить"? Тож, яка насправді роль Росії в організації і забезпеченні цього терористичного угруповання?
Про те, що Москва при Андропові створювала та спонсорувала осередки тероризму в Сирії та інших країнах Близького Сходу, написано немало публікацій з документальними підтвердженнями. Навіть у 2013 році був знятий документальний фільм під назвою "Дезінформація" режисера Стена Мура за однойменною книгою Іона Міхая Пачепи й Рональда Рильчака. Тож не дивно, що Росія, яка успадкувала від СРСР політику терору для утримання своїх, як вона вважає, "зон впливу", цілком може й надалі спонсорувати тероризм наприклад у Сирії, Іраку.
По-третє, нищівною для репутації Трампа стала присутність на зустрічі в Білому домі посла РФ Сергія Кисляка, з яким пов'язують всі останні скандали з оточенням нинішнього президента. Недарма Білий дім не хотів публікувати фото з цієї розмови, на чому виник черговий скандал. Хоча зрозуміло, що за протоколом Кисляк мав там бути разом зі своїм міністром Лавровим. Однак розкриття Трампом дразливої для суспільства розвідувальної інформації в присутності саме цього російського посадовця ставить главу Білого дому в один ряд із Флінном, Пейджем і Манафортом з їхніми сумнівними зв'язками з росіянами.
ПОМСТА КОМІ?
Поки у вівторок ситуація набирала обертів, а Білий дім не встигав відбиватися від наростаючої критики, в другій половині дня вибухнув новий скандал. Цього разу більш серйозний – настільки, що в телеефірі залунало слово "імпічмент".
Один із прикладів: топ-ведучий CNN Вульф Блітцер спілкується в прямому включенні з сенатором Ангусом Кінгом, який є незалежним у Сенаті, тобто не республіканець і не демократ. "Якщо ці звинувачення, пане сенаторе, правдиві, чи не стаємо ми ближче й ближче до можливості ще одного процесу імпічменту?", – питає ведучий. "З неохотою, Вульфе, але я маю сказати, що так", – відповідає законодавець.
Про що мова? У другій половині вівторка The New York Times публікує сенсаційну новину про існування службових записів на той час ще директора ФБР Джеймса Комі з серйозним звинуваченням проти Трампа. Під час зустрічі в Овальному кабінеті в лютому, як стверджується в документі, президент Трамп звернувся з проханням до глави ФБР припинити розслідування проти його радника Майкла Флінна. Після розмови Комі повернувся в офіс і написав службову записку, де вказав цей факт і ознайомив з нею близьких соратників, яким довіряв. Можна припустити, що на той момент Комі не збирався оприлюднювати цей документ, у тому числі через те, що ризикував втратити посаду без суттєвого впливу на ситуацію. Натомість, зараз йому нема чого втрачати, і зміст записів стає відомим широкому загалу.
За практикою, такого роду записки співробітників ФБР розглядаються в американській судовій системі як впливові докази, тим більше, що автор документа – Джеймс Комі – мав найвищий ранг у системі. Сам факт того, що прохання з боку президента припинити слідство могло мати місце, підпадає під трактовку тиску на правосуддя, що в Сполучених Штатах є одним із найбільш серйозних порушень.
Американські ЗМІ миттєво помістили Трампа в тінь колишнього президента Ніксона, який змушений був подати у відставку в серпні 1974 року лише через те, що йому загрожував реальний імпічмент. При цьому одне з основних звинувачень, що загрожувало імпічментом Ніксону, стосувалося перешкоджання процесу правосуддя. Що зараз загрожує і Трампу.
Білий дім принципово заперечує будь-який факт прохання з боку президента Трампа припинити слідство або інше втручання в процес розслідування. І в цій ситуації, за версією команди президента, Комі виявляється або брехуном, або просто він зовсім не зрозумів, що йому сказав президент. Тим не менше, звинувачення з доповідної директора ФБР звучить надто серйозно, й неодмінно потягне за собою поглиблений розгляд у Конгресі, правоохоронних органах чи навіть суді.
У Білому домі схильні вважати, що президента Трампа завзято переслідують політичні опоненти, які вдаються до брудних технологій та поширюють "фейкову" інформацію через "фейкові" ЗМІ. Однак зараз ситуація вийшла вже на той рівень, коли правдивість звинувачень і відповідей фіксується з юридичною точністю та піддається рентгенівській перевірці, не обмежуючись слуханнями в комітетах Конгресу. Безумовно, демократи є завзятими опонентами президентства Трампа. Але глава Білого дому також налаштував проти себе більшість авторитетних ЗМІ. Можна лише уявити, на які ще інформаційні витоки доведеться відповідати адміністрації президента. Тож, враховуючи нинішній розвиток подій, нескладно здогадатися, що термін "імпічмент" уже скоро припинить дивувати своєю новизною в коментарях американських медіа.
Ярослав Довгопол, Вашингтон.
