Є у Збройних силах України людина, яка точно розуміється на системі забезпечення військ. Іван Юрійович Гаврилюк у 2014-у році зустрів війну полковником, з квітня 2015 по березень 2018 року очолював Тил Збройних сил. На його очах під тиском реальних випробувань “посипалася”, по суті, пострадянська система тилового забезпечення, і саме він відповідав за забезпечення української армії, яка воювала й бурхливо розвивалася.
Нині генерал-майор Іван Гаврилюк очолює Головне управління логістики Збройних сил України. Його мета – вивести на новий рівень систему військової логістики, досягти її сумісності з логістикою країн НАТО.
Власний кореспондент Укрінформу зустрівся з генералом у Брюсселі, одразу після завершення візиту української делегації до Військового комітету НАТО.
ВІЙНА НА СХОДІ – ГОЛОВНИЙ ВИКЛИК
- Про що йшлося під час переговорів у штаб-квартирі НАТО?
- Наша делегація взяла участь у засіданні Військового комітету НАТО. Одне з питань якраз і стосувалося розбудови в Збройних силах України сучасної системи логістики. Це дуже важливий напрям реформування Збройних сил і співробітництва з НАТО.
Зрозуміло, у партнерів були питання щодо ситуації в Азовському морі. По моєму напряму їх, зокрема, цікавило – які виклики і загрози для розвитку логістики існують в Збройних силах на найближчі роки. Але такі загрози й виклики очевидні й зрозумілі всім. Війна на Сході України. Це головний виклик.
Показово, що членів Військового комітету НАТО цікавили подробиці нашої роботи, серед іншого – впровадження у Збройних силах України аутсорсингу та виконання завдань Трастового фонду, що був створений у НАТО, в тому числі, й для вирішення питань логістики.
Йдеться про дуже складний “шматок” роботи, пов'язаний з автоматизацією процесів діяльності на військових складах. Насправді, для наших реалій це революційний крок уперед. Щоправда, в силу певних причин Трастовий фонд практично вже рік взагалі не працює по зазначеному напряму.
Водночас уряд США надав допомогу. І за його фінансової підтримки, одна з американських компаній запроваджує в так званій “пілотній зоні” логістичну інформаційну систему, що стосується всіх етапів забезпечення військовим майном. Тобто, це отримання майна, облік, утримання та доставка до кінцевого споживача.
БЕЗ АВТОМАТИЗАЦІЇ ЛОГІСТИКИ НЕ ОБІЙТИСЯ
- Тобто, така система створюється в рамках одного конкретного підрозділу?
- Система повинна охоплювати всі Збройні сили, але на сьогодні для такого масштабу поки не вистачає фінансового ресурсу. Саме тому американські партнери реалізують цю програму в “пілотній зоні”, якою до цього займався Трастовий фонд. До цієї «пілотної зони» входять військові частини та склади, перелік яких визначено керівництвом Збройних сил.
Без автоматизації процесів логістичного забезпечення ми витрачаємо багато часу – від визначення потреб у військовому майні й до практичної реалізації завдань із забезпечення. В сучасних умовах, коли Збройні сили ведуть бойові операції, такі затягування в часі є неприпустимими.
- Ви тривалий час були начальником Тилу Збройних сил. Зараз ви – начальник Головного управління логістики. Це зміна лише в назві посади чи є й відмінність у суті вашої роботи? В чому різниця?
- Якщо коротко, Тил Збройних сил України є не єдиним органом військового управління, який здійснював забезпечення Збройних сил військовим майном. До зазначених заходів залучається цілий перелік організаційних структур Збройних сил України, наприклад, Озброєння Збройних сил України та Головне управління оперативного забезпечення, Головне квартирно-експлуатаційне управління. Підемо далі? Головне управління зв’язку та інформаційних систем, Головне військово-медичне управління, Центральне управління захисту державних таємниць і захисту інформації. Навіть Головне управління морально-психологічного забезпечення. Усі вони здійснюють забезпечення Збройних сил України за відповідною номенклатурою військового майна. Тил займався лише забезпеченням військовим майном за номенклатурою тилового забезпечення.
ПОТРЕБИ ЗБРОЙНИХ СИЛ МАЮТЬ КООРДИНУВАТИСЯ З ЄДИНОГО ЦЕНТРУ
- Почекайте, це добре чи погано?
- Якщо брати структуру тилу, яким він бачився після Другої світової війни і до 70-х років минулого століття, то тил об’єднував усе – медицину, фінанси, ветеринарію, квартирно-експлуатаційне забезпечення.
Треба визнати, що після створення незалежної держави на етапі реформування Збройних сил відбулося руйнування єдиної колись системи забезпечення. Фінансові служби відійшли до окремого виду забезпечення, квартирно-експлуатаційне забезпечення належить до тилу лише формально, і навіть ветеринарія пішла своїм шляхом.
Добре це чи погано? Таке розподілення завдань між органами військового управління ні до чого хорошого не веде. Ідея створення сучасної системи логістики якраз і полягає в тому, щоб поєднати завдання з визначення всіх потреб у військовому майні, необхідних для забезпечення Збройних сил, під єдиним куполом, щоб ці завдання перестали бути розрізненими та хаотичними.
- Тобто, те, що відбувається зараз, – це спроба поєднати все знову за “радянським” зразком?
- Ні про який “радянський зразок” не йдеться, і це не спроба, а необхідність сьогодення. Така система працює в усьому світі. Логістика – це централізована система забезпечення військ/сил військовим майном, що функціонує під єдиним керівництвом. Коли всім стає зрозуміло, хто і що кому має постачати, і хто за це несе відповідальність.
На сьогоднішньому етапі, окрім того, як підготувати свою частину до виконання завдань, командир має думати – як організувати харчування військовослужбовців, забезпечити військову частину боєприпасами, пальним, екіпіруванням, формою одягу, як організувати ремонт озброєння та військової техніки, і про багато іншого.
У новій системі забезпечення командир не буде ставити завдання кожному окремому начальнику служби для вирішення цих завдань. Такі завдання він буде доручати лише одній посадовій особі, своєму заступнику. І буде знати, що всі перераховані завдання будуть виконані.
Треба розуміти, що зараз ми створюємо систему за аналогом системи логістичного забезпечення, яка існує в країнах НАТО.
РЕФОРМА ЛОГІСТИКИ ЗМЕНШИТЬ КІЛЬКІСТЬ ОБЛІКОВЦІВ
- Можна зрозуміти, що йдеться про створення такої доволі глобальної структури, з власною організацією, обліком, автоматизованими системами, з власним транспортним забезпеченням... Виникає питання. Чи не створюємо ми таким чином чергового монстра? Чомусь будь-яка оптимізація, і не лише у Збройних силах, і не лише в Україні, завершується збільшенням штатного складу та кількості посад...
- На сьогодні, за тією концепцією, яка погоджена начальником Генерального штабу, і, власне, про яку я розповів на Військовому комітеті НАТО, логістична реформа не спричинить збільшення штатної чисельності ЗС України. Навпаки, одразу зменшиться кількість особового складу, який зараз залучається до обліку наявності майна, його утримання, обслуговування складів.
Таким чином, ми структуруємо саму систему постачання, й уже розпочали цю роботу. В більшості країн НАТО існує п’ять класів постачання. У нас, ймовірно, буде більше, відповідно до нової концепції. Наприклад, у Сполучених Штатах існує 10 класів постачання. Цей показник залежить і від чисельності Збройних сил, а також інших структур, які входять до складу сектору безпеки й оборони.
Зрозуміло, що за кількістю людей ми не можемо рівнятися, наприклад, з армією Грузії, тому що за масштабами вона дуже відрізняється від Збройних сил України. Але це абсолютно точно, що наші зусилля матимуть результатом реальну оптимізацію та не спричинятимуть збільшення чисельності підрозділів забезпечення.
НОВА СИСТЕМА ЛОГІСТИКИ ЗС УКРАЇНИ БУДЕ СУМІСНОЮ З НАТО
- Саме про це я хотів запитати. Структура всієї логістики змінюється, але люди залишаються ті ж самі, які були раніше. Якщо вони десятиліттями займалися «ручним» обліком майна, вони робитимуть це й надалі. Яка там автоматизація... Чи не відчуваєте ви спротиву реформам з боку цих людей?
Для підготовки військового логіста тактичного рівня необхідно 4-5 років. У нас немає стільки часу
- Жодних проблем у цьому немає. Нових людей ми ніде не знайдемо. Де їх взяти? Взяти молодь, яка вчить маркетинг у сфері бізнесу? Але логістика в Збройних силах України й у бізнесі – це два різних поняття.
Для підготовки військового логіста тактичного рівня необхідно 4-5 років, а в сучасних умовах ведення війни на Сході України у нас немає стільки часу, це практично неможливо.
Тому Збройні сили України взяли на себе відповідальність за підготовку таких фахівців, шляхом проведення курсів підвищення кваліфікації й перепідготовки. Якщо людина має фахову освіту і практичний досвід у веденні обліку за будь-яким напрямом, розуміє що таке кодифікація, стандартизація, оперує офісним пакетом комп’ютерних програм – жодних проблем з її перепідготовкою немає, і у доволі короткі терміни. Частину таких курсів ми вже провели, і спланували на наступний рік низку заходів з підвищення кваліфікації. В умовах сьогодення – це єдиний шлях для підготовки військових логістів у короткостроковій перспективі.
ВСІ ЗБРОЙНІ СИЛИ ЗМОЖУТЬ ХАРЧУВАТИСЯ ПО-НОВОМУ ЛИШЕ ЗА КІЛЬКА РОКІВ
- Нещодавно у Збройних силах проводився експеримент щодо запровадження нової системи харчування, з бананами та ананасами. Але, як і раніше, саме якість продуктів харчування, що потрапляють на солдатський стіл, викликає найбільше запитань. В чому тут проблема, хто недоглядає?
- Експеримент, про який ви говорите, відбувався у 2016-у році, й тоді ж він закінчився. Він проходив на базі трьох військових частин. За 2017-й рік ми перевели на нову систему харчування 23 військові частини. У цьому році на таку систему вже перейшли ще 50 військових частин. Тобто усього – 73. Враховуючи, що військові частини у нас обчислюються сотнями, цей процес забере певний час і прямо залежить від фінансових можливостей держави. Значна кількість частин продовжують харчуватися за старою схемою, і це не можливо змінити миттєво. Ця робота забере кілька років.
Тобто зараз триває перехідний період. Його проходили всі. Тож треба набратися терпіння.
У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ СТВОРЮЄТЬСЯ ПЕРЕСУВНИЙ ПОЛЬОВИЙ ТАБІР НА КОНТЕЙНЕРАХ
- Нещодавно соцмережі просто вибухнули, коли наметове містечко на Широкому Лані потонуло у багнюці. Але ж це також питання логістики? Що потрібно зробити, щоб умови на полігонах на Широкому Лані або у Дівичках були такими ж, як у Львівському навчальному центрі?
- Це буде можливим, коли в нас буде відповідний рівень фінансування. Нині на відновлення тих самих навчальних центрів сплановано виділення 17 відсотків від потреби у необхідному фінансовому ресурсі. В таких умовах важко вирішувати ці проблеми швидко.
Але навіть у таких умовах робота триває. Наприклад, на Широкому Лані будується містечко для розміщення військовослужбовців під час їхньої підготовки. Зокрема, там будується стаціонарне містечко на 11 казарм (у тому числі одна – для військовослужбовців-жінок), з розрахунку на 2500 осіб. Водночас проводяться роботи з будівництва їдальні, контрольно-перепускного пункту, зовнішнього електропостачання, об’єктів інженерного забезпечення та іншого. Загальна будівельна готовність зараз складає більше 50 відсотків.
- Все це там вже довго будується...
- Але ж ідеться про розвиток інфраструктури. Це й штаб, і центри відпочинку, артезіанські свердловини, трансформаторні підстанції, системи живлення та багато іншого.
Ви пам’ятаєте, що під час відвідання Широкого Лану конкретні завдання поставив міністр оборони України. Зараз проводиться благоустрій території, зводиться спортивно-стройовий комплекс. Замовником з виконання вказаних заходів виступає Державна спеціальна служба транспорту.
Завершення виконання робіт у цьому табірному містечку та введення об’єкта в експлуатацію планується здійснити у 2019 році.
Щодо Дівичок та решти полігонів. Ця проблема вирішується системно. У листопаді поточного року міністр оборони видав наказ “Про забезпечення Збройних Сил України мобільним польовим табором”. Цим наказом передбачено закупівлю у 2019 році комплекту модульного польового табору з розрахунку на батальйон, з розміщенням особового складу в спеціалізованих контейнерах.
Обмежений обсяг фінансування змушує нас шукати найбільш ефективні варіанти для виконання поставлених завдань. Закупівля модульних польових таборів в інтересах Збройних сил України – це якраз частина таких зусиль.
- Це будуть контейнери нашого, українського виробництва?
- Так. Наші. У цьому році практично вся технічна документація відпрацьована. Міністерство оборони планує видатки державного бюджету України на 2019 рік в обсязі не менше 300 мільйонів гривень для закупівлі цього табору як цілісного майнового комплексу. У цю суму входить також вартість військової та спеціальної техніки для перевезення контейнерів, обладнання ділянок, добування води та її очищення тощо.
Поки що це буде лише один комплект такого табору. Якщо він вдало витримає дослідну експлуатацію, й після того, як ми врахуємо всі проблеми в ході його використання, а також побажання від військовослужбовців, тоді ми зможемо ширше такий табір застосовувати. Ми розраховуємо, що в кожній бригаді має бути підрозділ, який буде експлуатувати та забезпечувати діяльність подібного польового табору. Він є повністю мобільним, тож може бути розміщеним у будь-якому місці.
У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ ПОБУДОВАНО СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА ТРЬОХ РІВНЯХ
- Ви сказали, що головні виклики виникають у зв’язку з війною на Сході. Які висновки були зроблені за підсумками цих років з точки зору тилового забезпечення або логістики? Адже забезпечення частин у пунктах постійної дислокації та на передових позиціях – це зовсім відмінні речі...
Створюємо чітку та зрозумілу систему, що буде побудована з використанням кращого досвіду НАТО
- З початку війни на Сході все забезпечення здійснювалося від центру до військових частин, які знаходилися на позиціях та виконували завдання. Командування видів або оперативні командування у цій роботі участі, практично, не брали, оскільки у зазначений період часу вся система забезпечення була розвалена.
На сьогодні ми вже поновили систему забезпечення. Є утримання запасів та забезпечення їх на тактичному рівні – це рівень бригади. На оперативному рівні – це оперативне командування, або оперативно-тактичні угрупування військ, які мають свої підрозділи для утримання матеріальних засобів та їх підвезення на тактичний рівень. І центр – це тил, Озброєння Збройних сил, які забезпечують подачу засобів на оперативний рівень та утримання запасів у необхідних обсягах. Головне – ми вже людей підготували і навчили для роботи у цій новій трирівневій системі логістичного забезпечення.
Тобто, ми створюємо чітку та зрозумілу систему, що буде побудована з використанням кращого досвіду НАТО і дасть змогу забезпечувати наші частини й підрозділи на рівні, достатньому для ефективного виконання ними всіх поставлених завдань.
Дмитро Шкурко, Брюссель