Пʼять років тому розпочалась активна фаза АТО

Як відомо, у зв’язку з напруженою ситуацією на сході України, що склалася на середину квітня 2014 року, зокрема силовими захопленнями ряду українських міст – Слов’янська, Горлівки, Краматорська, Костянтинівки, Лиману (тоді - Червоного Лиману), Бахмата (тоді – Артемівська), Покровська (тоді – Красноармійська), 14 квітня тодішній Секретар РНБО і виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов підписав указ про введення в дію рішення РНБО «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Вже вранці наступного дня на півночі Донецької області розпочались активні бойові дії. 15 квітня в рамках операції з антитерору український спецназ звільнив від російських сепаратистів аеропорт Краматорська. Того ж дня кілька ротних тактичних груп ЗСУ, а також підрозділи Нацгвардії України вийшли на ближні підступи до Слов’янська і організували його блокування.

Перше серйозне бойове зіткнення українських військових з незаконними збройними формуваннями відбулося 2 травня, коли в небі над Слов'янськом за допомогою переносного зенітно-ракетного комплексу було збито гелікоптер сил АТО, що дало підстави вважати, що на боці супротивників діють кваліфіковані російські військові. Те ж саме підтвердилося і після проголошення так званих ДНР і ЛНР, коли найважливіші посади там зайняли громадяни Росії, що мали стосунок до її спецслужб. Починаючи з 22 травня між силами АТО і збройними формуваннями сепаратистів почались регулярні бойові дії.

26 травня була проведена перша масштабна операція українських військових: за участю авіації та десанту відбувся бій за Донецький аеропорт, в результаті якого було знищено близько сотні терористів. 4 червня був звільнений Лиман, а 13 — Маріуполь.

На початку липня сили АТО кардинально змінили тактику ведення бойових дій і перейшли до стрімкого наступу. 5 липня звільнили Слов'янськ і Краматорськ, наступного дня - Бахмут, 21 липня — Торецьк, 30 липня — Авдіївку, 1 серпня — Красногорівку, 5 серпня — Мар’їнку, а бойові дії перемістились на південь Донбасу.

В серпні 2014 року українські військові вели бої за важливий стратегічний об’єкт - місто Іловайськ. Силам АТО майже вдалося оволодіти містом, але після прямого втручання російських регулярних військ наприкінці серпня, іловайське угрупування опинилося в оточенні. Зрештою це призвело до втрати фактичного контролю над окремими районами Донецької та Луганської областей та підписанням Мінських домовленостей.

Черговий виток загострення обстановки на фронті стався у січні-лютому 2015 року. Найбільш складна ситуація склалася в районі Донецького аеропорту та Дебальцевого. Бойовики, маючи підтримку підрозділів збройних сил РФ, намагалися будь-якою ціною ліквідувати Дебальцівський виступ та захопити Донецький аеропорт, тим самим примусивши Україну йти на політичні поступки. Однак, наші військові, які були змушені залишити Дебальцево, уникнули оточення і не дали російським окупаційним військам просунутися вглиб української території. 12 лютого у Мінську було досягнуто домовленості про нове перемир'я, які були закріплені у «Комплексі заходів по виконанню Мінських угод». Саме ці домовленості припинили активну фазу АТО, і надалі опір російсько-окупаційним військам в основному перейшов у формат позиційних боєзіткнень.

Українській армії вдалося зупинити наступ ворога, але й на сьогодні частина Донецької та Луганської областей України залишаються під окупацією проросійських бандформувань. Утім найнепоправнішим є людські жертви. За п'ять років війна забрала життя 13 тисяч українців, з них близько 3-х тисяч — військовослужбовці. Майже два мільйони українців змушені були залишити рідні домівки і стали біженцями, внутрішньо переміщеними особами, а ті, хто залишився на окупованих територіях, або на межі зіткнення, щодня наражаються на смертельну небезпеку.

У січні 2018 року Верховна Рада ухвалила закон «про реінтеграцію Донбасу». Відповідно цього закону замість Антитерористичної операції, яка офіційно припинилась 30 квітня, оголошено про початок Операції об'єднаних сил.