Про ситуацію довкола проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на Сході України, російську агресію, новітнє озброєння, бойову підготовку та багато іншого журналістам вдалося поспілкуватися з командувачем Об'єднаних сил (ОС) генерал-лейтенантом Олександром Сирським. Олександр Станіславович – із тих представників української армії, кропітка та важлива діяльність яких залишається «за кадром», однак саме такі люди роблять вітчизняні збройні сили здатними забезпечити захист суверенітету та територіальної цілісності України.

- Пане командувачу, яка на сьогодні загальна оцінка безпекової ситуації на лінії розмежування. Чи здатні Об'єднані сили в поточних умовах забезпечити стримування російської агресії на випадок ескалації?

- Ситуація в районі проведення ООС на сьогодні є контрольованою. Об’єднані сили здатні забезпечити стримування агресії противника і роблять все для цього. Поряд із цим, сказати, що ситуація є спокійною, важко. Щоденно у нас фіксується в середньому 20-25 обстрілів. Порушуючи Мінські угоди, окупаційні війська продовжують обстрілювати позиції ОС як зі звичайного стрілецького озброєння, так і з мінометів та артилерії. Крім того, вже стало своєрідною традицією з боку противника – напередодні зустрічей у Мінську в рамках тристоронньої контактної групи збільшувати кількість обстрілів наших позицій, що зумовлено їхнім бажанням спровокувати нас на відповідну реакцію. Однак, у них це не виходить.

Окупаційні війська часто застосовують важку, заборонену Мінськими угодами, артилерію з метою ураження наших вогневих позицій та опорних пунктів, діючи при цьому нахабно, стріляючи з великих відстаней та прикриваючись житловими районами. Є факти застосування сучасних керованих артилерійських боєприпасів «Краснополь» калібру 152-мм російського виробництва. При цьому останнім часом відзначається значне зростання інтенсивності їх застосування. Якщо з початку ООС 30 квітня 2018 року по квітень 2019 року було зафіксовано 4 випадки застосування керованого боєприпасу «Краснополь», то лише за травень та червень цього року вже маємо 4 подібних випадки. Один із останніх обстрілів із використанням даного озброєння було зафіксовано в районі н.п. Широкине.

Поряд із цим, противник активно використовує протитанкові засоби – це переважно ракети 9М111 та 9М113, які запускаються з ПТРК «Фагот». Противник використовує протитанкові засоби для ураження окремих елементів на позиціях ОС та інколи – для знищення елементів системи спостереження, яка для окупантів створює великі проблеми. За допомогою цієї системи ми не лише бачимо їх на значній відстані, а й фіксуємо скоєні порушення. Тому особливу настирливість противник показує у спробах знищення наших оглядових камер спостереження. Для цього застосовується широкий арсенал озброєння – від снайперських гвинтівок до ПТРК.

Однак, хочу зазначити, що ці спроби є марними, – і фіксація дій противника здійснюється постійно в режимі реального часу. В разі виходу з ладу якогось із елементів, система швидко переключається на резервні, забезпечуючи постійний моніторинг ситуації. Для цього ми використовуємо не лише стаціонарні камери відеоспостереження, а й також засоби повітряної, космічної та інших видів розвідки. Ця інформація допомагає нам своєчасно реагувати на зміни обстановки, а також поповнювати доказову базу незаконної діяльності російських окупаційних військ. Ці докази вже використовуються українськими дипломатами при поданні в міжнародні інстанції позовів проти РФ – і в недалекому майбутньому будуть використані в міжнародному військовому трибуналі. Завдяки такій базі, кожен злочинець отримає вирок за скоєні ним на українській землі злочини!

- Які новітні зразки озброєння та військової техніки, окрім названого вами «Краснополя», застосовують окупаційні війська? 

- Сформовані РФ на сході тимчасово окупованих територій України 1-й та 2-й армійські корпуси, що організаційно входять до складу 8 армії Південного військового округу ЗС РФ, значною більшістю користуються завезеним із території Російської Федерації застарілим радянським озброєнням та військовою технікою. Також російське військове керівництво насичує окупаційний контингент сучасними засобами вогневого ураження, комплексами розвідки та радіоелектронної боротьби, засобами зв'язку та іншими новітніми засобами задля досягнення переваги над Об’єднаними силами. Одночасно відбуваються дослідження функціонального та технологічного призначення нових зразків озброєнь у бойових умовах. Наразі Донбас використовується окупантами в якості полігону для перевірки можливостей сучасних російських озброєнь та військової техніки.

До сьогодні зафіксовано безліч фактів застосування підрозділами окупаційних військ танків Т-72БА (зразка 1999 року) та Т-72БЗ (зразка 2011 року), бойових-броньованих машин  БТР-82А, БТР-80 з прицілом ТКН-4ГА, БМД-2 ГІЛ, бронеавтомобілів «Рись», «Тигр», ГАЗ 3937 «Водник», КамАЗ-43269 «Вистрєл», «Мустанг», артилерійських систем 2Б16 «Нона-К», РСЗВ «Торнадо», ЗРГК «Панцирь-С1», РЛС «Каста-2Е2», підсистем управління ППО тактичної ланки «Барнаул-Т», ПЗРК «Верба», і багато іншого.

Особливої уваги потребують завезені РФ на Донбас засоби РЕБ. Серед виявлених нами є станція Р-330 «Житель», СПР-2М «Ртуть-БМ», РБ-34ІВ «Леєр», Р-378Б «Борисоглебськ-2»; комплекс РЕБ 1Л269 «Красуха-2»; комплекс РЕБ РБ-109А «Биліна», станція «Репелент». У підрозділах повітряної розвідки окупаційних військ також інтенсивно використовуються прийняті на озброєння РФ БПЛА «Орлан-10», «Гранат», Тахіон», «Елерон», «Застава» і багато іншого. Ефективність застосування засобів РЕБ противника є достатньо високою.

Перелік саме сучасної російської зброї, що є на озброєнні військ противника, є достатньо великим. При цьому, застосування російського новітнього озброєння, зокрема, це стосується РЕР, РЕБ та ППО, покладається переважно на російських військових, які перебувають на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей.

Окрім згаданого раніше «Краснополя», також під час збройного протистояння противник використовував керовану міну КМ-8 «Грань» – це було зафіксовано у 2016 році.

Періодично до зони проведення ООС заходять російські професійні снайпери, які застосовують новітні гвинтівки з новими кулями з високою ефективністю ураження виробництва РФ. Крім того, противник намагається використовувати сучасні засоби контрснайперської боротьби.

Хочу наголосити, що зараз ЗС України входять до числа небагатьох армій світу, що мають успішний досвід протистояння армії ядерної держави. При цьому ми діємо в операційному середовищі, на якому використовуються найсучасніші засоби розвідки, РЕР та РЕБ, зв’язку, БПЛА, бронетехніка, високоточні засоби та інші.

З огляду на це, ми маємо постійно удосконалюватись і надалі – підвищувати знання, уміння та навички бійців, злагодженість екіпажів, підрозділів та з’єднань, а також насичувати бойові підрозділи сучасними ОВТ. Ми маємо протиставити противнику нашу якісну та технологічну перевагу, взявши за точку відліку максимальне збереження життя захисників України.

- Чи траплялися останнім часом випадки застосування окупаційними військами забороненого Міжнародним гуманітарним правом озброєння, та якою є їх тактика?

- Такі випадки фіксуються постійно. Це стосується як фактів виявлення протипіхотних мін, так і засобів осліплення, які пошкоджують сітківку ока. Якщо ж говорити про застосування забороненого Мінськими угодами ОВТ, то це доволі часте явище з боку противника. Боєприпаси заборонених калібрів використовуються окупаційними військами регулярно, як і прийоми та способи дій, що йдуть у розріз не лише з міжнародним гуманітарним правом, а й з елементарними поняттями людяності та честі. Як, наприклад, стрільба забороненими Мінськими угодами калібрами з позицій неподалік житлових районів.

Значною більшістю, противник використовує відомі нам прийоми та методи ведення бойових дій із певними нововведеннями, пов’язаними із застосуванням БПЛА та високоточного озброєння.

Якщо ж схарактеризувати сучасний стан дій, то слід відзначити, що танкові підрозділи застосовуються достатньо рідко, зазвичай – для посилення передових підрозділів у складі бронегруп. Останнього разу після тривалої паузи танковий обстріл із боку противника відбувся на початку червня 2019 року. Чергові артилерійські підрозділи застосовуються противником проти Об’єднаних сил переважно у темний час доби практично на всіх напрямках. Серед них – мінометні розрахунки, самохідні гаубичні артилерійські батареї та протитанкові взводи. Така тактика, передусім, пов’язана з бажанням окупаційних сил приховати свою злочинну діяльність від спостерігачів Місії ОБСЄ, які працюють лише в денний час.

Застосування реактивних систем залпового вогню відзначається у виняткових випадках. Ведення вогню з РЗСВ здійснюється переважно з метою демонстрації готовності реагувати на різкі зміни в обстановці.

Слід зауважити, що у ЗС РФ опрацьовано новий тактичний прийом – так званий «сирійський вал». Зміст прийому полягає у веденні вогню групою танків із виходом із-під прикриття (валу). Танки ведуть вогонь через проміжки в насипному загороджені та постійно змінюють позицію. Дистанція між танками – від 20 до 100 метрів. Вал забезпечує прихованість та є перешкодою для сучасних лазерних й інфрачервоних систем наведення. Наразі нами зафіксовано на одній із ділянок неподалік від лінії зіткнення облаштування інженерних споруд, що можуть використовуватись для відпрацювання даного прийому.

Також слід зазначити, що наразі триває широке застосування РФ сучасних БПЛА різних класів. Значною більшістю БПЛА використовуються для ведення оперативно-тактичної та тактичної розвідки, а також для виконання інших спеціальних завдань серед яких – корегування вогню і спостереження результатів вогневого ураження мінометів, артилерії, реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) та інші.

- Як ви оцінюєте стан оснащеності та укомплектованості наших військ озброєнням, у тому числі сучасним?

- На сьогодні ОС укомплектовані необхідними силами та засобами, достатніми для виконання поставлених завдань. Якщо порівнювати з 2014 роком, то ми набагато краще готові та оснащені не лише новим озброєнням, а й оновленим та модернізованим.

З масовою появою на передовій ПТРК «Стугна-П» нам вдалося отримати перевагу на лінії розмежування, адже на сьогодні ми вже можемо у випадку порушення противником своїх зобов’язань застосовувати власні протитанкові засоби на відстань до п’яти кілометрів, що значно більше тих можливостей, які має противник. Це дозволяє тримати ворога на далекій відстані та повністю контролювати його дії.

Використання новітніх БПЛА вивело застосування військ на більш якісний рівень у контексті добування відомостей про противника, попередження його можливих дій, наведення артилерії тощо.

Регулярно в ООС проводяться заходи оперативної та бойової підготовки. Це сприяє навченості особового складу та підвищенню його здатності вирішувати складні завдання в реальних бойових умовах.

- На вашу думку, якими є прогнози розвитку безпекової ситуації на лінії зіткнення на коротко- та середньострокову перспективу – з огляду на внутрішньо та зовнішньополітичні чинники, що можуть на неї впливати?

- На даний час фактично відбувається так зване позиційне протистояння. З обох боків створені угруповання, які володіють достатніми силами та засобами. Це в цілому виключає можливість різкої зміни обстановки на користь однієї зі сторін. Слід зазначити, що ми знаємо, що на двох полігонах у Ростовській області («Кузьмінський» та «Кадамовський») розгорнуті 13 батальйонних тактичних груп у різному ступені готовності, що призначені для нарощування угруповання окупаційних військ. Із них 5 БТГ мають готовність одну добу. Ми також відпрацьовуємо певні плани, в яких враховуються подібні загрози.

Тим не менш, розв’язання питання поточного протистояння не є суто військовим. Воно лежить більше в політичній площині. Однак важливим тут є фактор часу: чим довше не вирішується питання протистояння, тим важче буде його розв’язати з роками.

- Яка ваша думка щодо можливості використання миротворчих сил на Донбасі?

- Це питання на сьогодні – практично в усіх на вустах. Однак тут ключовим є те, який мандат отримують миротворчі сили. Для нас важливо, щоб вони застосовувалися в повному обсязі, при цьому не лише на лінії розмежування, а й із виходом на українсько-російську ділянку державного кордону. Її миротворці мають взяти під особливий контроль, щоб припинити постачання з тієї сторони палива, боєприпасів, техніки та людських ресурсів. Просте розведення сторін та введення миротворців нічого не вирішить, а лише заморозить конфлікт у тому стані, в якому він зараз є.

Крім того, слід пам’ятати, що процес введення миротворців у регіон є достатньо тривалим. Від прийняття рішення до його фактичної реалізації можуть пройти роки. До того ж, ми маємо безпрецедентно велику лінію розмежування довжиною 403 км, якщо не рахувати неконтрольований українсько-російський кордон на окупованих територіях.

Все це – і мандат, і складність процесу реалізації – потрібно враховувати в процесі підготовки можливої миротворчої місії в Україні.

- Чи змінилося ставлення місцевого населення до українських військових, розміщених на Донбасі?

- Якщо порівнювати з 2014 роком, то звичайно змінилося. На сьогодні місцеві не ставляться до нас із ворожістю, як це було, коли ми розпочинали АТО. Наразі люди, що були уражені вірусом російської пропаганди, зрозуміли – хто забезпечує їм мир та захист, а хто – війну та руйнування. Мешканці Донецької та Луганської областей наочно побачили, що несе «рускій мір» – і на сьогодні Об’єднані сили розглядаються значною більшістю населення у якості гаранту стабільності в регіоні. Крім того, місцеве населення прекрасно бачить і знає – як живуть люди на окупованих територіях, де вони вимушені виживати в умовах обмежень свободи та умов, необхідних для нормального існування. Хочу наголосити, що для Об’єднаних сил – це громадяни України, яких ми маємо захищати та оберігати, причому це відноситься до мешканців Донбасу по обидва боки лінії розмежування.

Однак, нам ще є над чим працювати задля покращення атмосфери взаємодовіри в регіоні. Саме з цією метою створені та активно діють структури й посадові особи, що налагоджують стратегічну комунікацію в зоні проведення ООС, підрозділи цивільно-військового співробітництва, підрозділи інформаційно-психологічної протидії, також проводиться активна робота представників ОС з військово-цивільними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, навчальними та виховними закладами регіону.

Головний акцент тут ми робимо на роботі з молоддю, адже – це наше майбутнє. Ми маємо розвивати в молоді медійну грамотність та критичне мислення, щоб у подальшому молоді люди могли адекватно реагувати на будь-яку пропаганду. А крім того, ці молоді люди зможуть допомогти розібратися з «тонкощами та грубощами» російської пропаганди й своїм батьками та дідусям із бабусями. Тож молодіж Донеччини та Луганщини – в буквальному сенсі – є запорукою щасливого та мирного майбутнього цього регіону.

На противагу від протилежної сторони, де, фактично, на «потік» поставлено процес «промивання мозків» як у молоді, так і у всього населення загалом, ми не займаємося пропагандою, а здійснюємо просвітницьку діяльність, спонукаємо до самостійного мислення та власних висновків, і головне – не культивуємо агресію та ненависть. Свобідна людина має робити свідомий вибір. Ми впевнені в тому, яким є вибір молоді Донбасу, – і це вселяє надію.

- На вашу думку, наскільки впливають необдумані політичні заяви чи  коментарі, в тому числі – українських державних посадовців на ситуацію на лінії розмежування, а також на загальну стійкість нашого суспільства?

- Наше суспільство є достатньо чутливим до різного роду заяв чи коментарів політиків, експертів, блогерів та інших лідерів думок. А тому з цим потрібно бути максимально обережним, особливо в контексті поточного протистояння на Донбасі. Дуже часто непродумані, помилкові, а іноді відверто непрофесійні меседжі мають негативні наслідки, які відбиваються на подіях на лінії розмежування і несуть за собою людські втрати, впливають на мотивацію захисників України та правильність оцінки поточної ситуації. Часто таким чином противник вирішує свої завдання нашими руками.

У якості одного із останніх прикладів можна привести розтиражовані ЗМІ заяви окремих політиків щодо нібито «заборони для ОС застосування озброєння у відповідь», цитати яких давались журналістами, здебільшого вирваними з контексту. Також багато блогерів почали в суспільстві розповсюджувати інформацію стосовно, нібито, некомпетентності командування та відверто сіяти паніку в українському суспільстві – це все може бути проявами того, що противник здобуває перевагу  в інформаційній сфері.

Зі свого боку хочу наголосити, що заборони згори на дії у відповідь у нас не має. Командування ООС, командири підрозділів на місцях та загалом військовослужбовці зі складу підрозділів Об’єднаних сил мають право на адекватну відповідь окупантам. Також ми постійно моніторимо ситуацію й отримуємо розвідувальні відомості щодо дій противника – і завжди готові до адекватних дій – як у відповідь, так і на випередження. При цьому ми керуємося, в першу чергу, присягою, статутами Збройних сил України та Конституцією України. Однак, хочу наголосити, що українські військові також чітко дотримуються Мінських угод, що вводять певні обмеження на застосування зброї, а також Женевської конвенції, яка забороняє ведення вогню, навіть у відповідь, по місцях проживання населення, по культових спорудах, навчальних закладах, уразливих об’єктах інфраструктури, та вводять ряд інших обмежень. Саме в цьому є наша певна слабкість у ситуації, коли противник нехтує подібними заборонами. Водночас, ми відчуваємо, що в цьому також є наша сила, бо ми діємо на боці Добра.

На тлі нехтування російськими загарбниками усіх взятих на себе міжнародних зобов’язань та людської моралі, українські військові є взірцем порядності та гуманізму. Військовослужбовці Збройних сил України стоять на лінії розмежування, оточені з обох боків громадянами України (тих, що знаходяться за спинами військових, а також тих, що використовуються противником у якості «живого щита»). Це накладає на нас велику відповідальність за прийняті рішення. Ментальність українського воїна диктує в таких випадках єдине вірне рішення – прийняти удар на себе, відвівши його від того, кого ти захищаєш. Це – продовження лицарських традицій української шляхти і це є нормою для європейської традиції – на відміну від вихованців «руского міра», де вершиною «військової доблесті» та оперативного мистецтва є «стояти за спинами жінок та дітей».

Ще раз наголошую: Об’єднані сили захищають громадян України по обидва боки лінії розмежування. І, в разі, якщо наша відповідь потенційно може нанести шкоду мирному населенню на окупованій території, ми від таких дій відмовляємося, беручи удар на себе. Саме цим і відрізняються українські воїни від тих, хто їм протистоїть.

Зі свого боку, як командувач ОС, хочу звернутись до українських політиків, представників ЗМІ та всіх громадян України: ворог є підступним, і намагається отримати перемогу не лише на лінії зіткнення, а й впливом на свідомість населення країни, яку він хоче підкорити. Ворог постійно хоче нас розсварити та підірвати віру в наші сили. Тож в умовах гібридної війни суспільство має бути об’єднаним довкола чітких орієнтирів – і такими орієнтирами мають стати Незалежність, Свобода та Армія, яка має їх забезпечити.

Українська армія вже є гарантом того, що військова навала не поширюється на решту України, а тимчасово окуповані території стають тягарем для агресора. Збройні сили України також мають виробити ту вакцину, яка прищепить суспільству стійкість перед ворожими інформаційними вірусами. Одним із таких щеплень має стати довіра до професіоналізму військових із боку громадян України.

Вірте в свою Армію – і ми не підведемо! Сподіваємося, що й суспільство не спасує перед інформаційним натиском противника і не зрадить ідеалам Незалежності та Свободи, а також – пам’яті тих, хто за них поліг...

Антон Міхненко, Валерій Рябих, Defense Express

У матеріалі використані фотографії Прес-центру ООС