Міноборони розраховує, що українські «Айленди» залучать до операцій НАТО

Як повідомляє кореспондент Укрінформ, про це заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Анатолій Петренко розповів під час публічної дискусії центру «Нова Європа» під назвою «Партнерство розширених можливостей: що далі?».

«Наших пріоритетів у рамках EOP (Enhanced Opportunities Partner — ред.) не три й не п’ять, їх – дев’ять, всі вони включені до окремого документу, який затверджений міністром оборони, і за 5 місяців, які минули, у нас є результати… Ми принципово розглядаємо статус партнера з оперативними можливостями, як важливий і ефективний інструмент для реалізації завдань оборонної реформи», - сказав Петренко, зазначивши, що пандемія обмежила співпрацю з іноземними партнерами та дещо загальмувала темпи реформи.

Разом із тим, за його словами, Україна вже має певні результати та постійно вивчає досвід партнерів, які раніше отримали аналогічний статус члена Програми розширених можливостей. Йдеться про такі країни, як Швеція, Грузія, Йорданія та ін.

Україна також розширює свою залученість до заходів бойової та оперативної підготовки, особливо в спектрі програм НАТО, які відпрацьовують дії в рамках колективної оборони згідно зі ст.5 Північно-Атлантичного договору, - повідомив заступник міністра.

«Розвиваємо ми свою співпрацю і в рамках концепції оперативних можливостей. Це дозволяє проводити нам неупереджену оцінку рівня боєздатності цих підрозділів і вже в цьому році ми збільшили внески до спільного фонду. Нами задекларовано 5 нових підрозділів, підготовлено більше 40 військових фахівців, які на постійний основі у всіх родах і видах Збройних сил за стандартами НАТО оцінюють рівень боєздатності військ», - повідомив представник Міноборони під час дискусії.

Петренко також запевнив, що Україна, попри триваючу російську агресію, зберігає свою участь у миротворчих контингентах та й надалі фахово готуватиме і залучатиме до операцій НАТО в Косово і в Афганістані найкращих українських фахівців.

Окрім того, Петренко анонсував залучення українських катерів до операцій НАТО.

«У наступному році ми передбачаємо залучення наших катерів типу Island до операцій НАТО «Морський охоронець», а вже з 2023 року плануємо, що наш флагман фрегат «Гетьман Сагайдачний» після проведення комплексних робіт по вдосконаленню його технічних можливостей буде також частиною цієї важливої операції в Середземному морі, яка має безпосередній вплив на Чорноморську безпеку», - повідомив Петренко.

Урядовець також зазначив, що спільно з Міністерством закордонних справ Міноборони завершило підготовчу роботу по направленню українських військових до складу нової місії НАТО в Іраку, і найближчим ближчим часом відбудеться відправлення.

Петренко також повідомив, що особлива увагу наразі приділяється розширенню обміну інформацією з НАТО, в тому числі обмеженого характеру в режимі реального часу. Така робота ведеться під загальним керівництвом віцепремєрміністра, повідомив він. Україну цікавить не лише інформація ситуативного та розвідувального характеру, а й та, яка посилює протиповітряну, морську безпеку держави, особливо в Чорноморсько-Азовському регіоні.

«Системна увага приділяється розширенню і призначенню українських представників до військової командної структури і цивільних структур. Ми здійснили необхідні заходи, зробили проєкт змін до нормативно-правової бази і в наступному році і кількість, і якість українських військових, які проходитимуть службу на посадах в НАТО, суттєво зміниться. Ми відходимо від традиційно партнерських посад, ми, в першу чергу, будемо пропонувати призначення українських військових за тими функціональними напрямками, які становлять інтерес для нас в сенсі нашої оборонної реформи», - повідомив Петренко та анонсував майбутнє призначення від України першого цивільного державного службовця в секретаріаті НАТО.

«Міністром прийнято рішення, ми в контакті з нашими партнерами в Брюсселі, і готуємось до першого призначення цивільного державного службовця у якості добровільного національного внеску до роботи в міжнародному секретаріаті НАТО. Пропозиція підтримується і Кабінетом міністрів, і Міністерством закордонним справ, і я щойно направив державному секретарю МЗС наші пропозиції, як ми хочемо це зробити найближчим часом у співпраці з нашими партнерами в штаб-квартирі Альянсу», - повідомив Петренко.

Розповідаючи про плани на майбутнє, Петренко відзначиві що 2021 рік стане новим етапом оборонної реформи. Наразі завершується розробка цілісного комплексу документів стратегічного рівня оборонного планування і Україна разом із партнерами по НАТО працює над переглядом змісту і суті комплексного пакету допомоги.

«Ми, як особливий партнер з розширеними можливостями, серйозно налаштовані на роботу, яка спрямована на об’єднання національних і іноземних ресурсів для здійснення довгострокових інвестицій у створення фундаментальних спроможностей для захисту спільних безпекових інтересів. У першу чергу це стосується нашої здатності у повітряному просторі та на морі гарантувати національну безпеку, суверенітет і територіальну цілісність», - підсумував Петренко.

Як повідомляв Укрінформ, 12 червня 2020 року НАТО надав Україні статус члена Програми розширених можливостей (Enhanced Opportunities Partner — EOP). НАТО запустило Програму розширених можливостей у 2014 році та долучило до неї п'ять країн: Швецію, Фінляндію, Австралію, Грузію та Йорданію. Програма покликана допомогти учасникам збільшити оперативну сумісність своїх військ із силами НАТО.

Учасники EOP отримують низку переваг у співпраці з НАТО: регулярні політичні консультації з безпекових питань, розширений доступ до навчань і обміну інформацією, тіснішу співпрацю у часи криз.