Напередодні Дня Сухопутних військ кореспондент Defense Express мав змогу поспілкуватись з командувачем найбільшого з видів Збройних Сил України генерал-полковником Олександром Сирським. Розмова видалась змістовною і такою, що може бути цікавою не лише військовим, але і пересічним громадянам України.  

Ознайомившись з відповідями командувача СВ ЗСУ, кожен зможе упевнитись в тому, що знаходиться під надійним захистом, а також в тому, що українське військо не стоїть на місці, а стрімко розвивається і вже впритул наблизилось до досягнення повної оперативної сумісності з військами країн-членів НАТО. А ще – дізнатись про поточні досягнення та плани розвитку Сухопутних військ ЗС України, висновки з протистояння між Азербайджаном та Вірменією, які можуть бути корисними для оборони України, завдання з підвищення бойових спроможностей та багато іншого.

ПРО ЦЬОГОРІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ ТА СТАВЛЕННЯ КЕРІВНИЦТВА ДЕРЖАВИ ТА ЗСУ ДО РОЗВИТКУ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК

- Пане командувачу, з якими результатами Сухопутні війська підішли до чергового професійного свята? 

- За результатами бойової підготовки, за результатами виконання бойових завдань, за станом військової дисципліни Сухопутні війська виконали всі ті завдання, які були покладені на них в році, що минає. Ми зробили значний крок вперед і в плані підготовки, і в плані нарощування боєздатності.

Стан бойової підготовки Сухопутних військ можна оцінити як такий, що забезпечує на належному рівні підготовку, а також відновлення боєздатності військових частин та підрозділів Сухопутних військ до виконання завдань за призначенням.

В цілому, станом на кінець листопада ц. р. нами виконано 18 843 основних заходів підготовки військ з 19 950 запланованих, це - 94,5% від Плану підготовки СВ ЗСУ у 2020 навчальному році.

Хочу наголосити, що всі заходи підготовки протягом року були організовані з урахуванням неухильного виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", обмежувальних заходів на період дії карантину.

Як досягнення можу відмітити, що ми значно збільшили кількість військових частин, які повністю боєготові та спроможні виконати визначені бойові завдання. Ми також наростили рівень укомплектованості військових частин і особовим складом, і озброєнням та військовою технікою, що також позитивно позначається на оперативних спроможностях виконувати бойові завдання.

Крім того, представники сухопутних військ взяли участь в ряді навчань і, в свою чергу, ми провели ряд власних навчань. І крайні навчання, які були проведені наприкінці листопада місяця ц.р., під час проведення інструкторсько-методичного заняття з командирами бригад напередодні підбиття підсумків в Збройних силах, засвідчили, що особовий склад, штаби, командувачі, командири всіх ступенів правильно розуміють ті виклики та загрози, що стоять перед нами в умовах нарощування рівня воєнних загроз, а також з урахуванням сучасних тенденцій військових конфліктів – в тому числі і тих, що можна було бачити під час цьогорічного азербайджансько-вірменського конфлікту. Все це нами було враховано, що, в принципі, вплинуло на той результат, з яким ми підійшли до нашого професійного свята.

- Сухопутні війська є основним виконавцем завдань по забезпеченню миру та стабільності на території України. Наскільки це відбивається в ставленні командування і керівництва Держави до найбільшого виду Збройних сил України?

- Сухопутні війська були і залишаються основою Збройних сил. Вони несуть основний тягар українсько-російської війни в тій її формі, яку ми наразі маємо, і вони складають переважну більшість військових частин, що виконують завдання в районі проведення Операції об’єднаних сил. Тому, звичайно, Сухопутним військам приділяється значна частина уваги з боку керівництва Збройних сил, керівництва Держави, зокрема і по забезпеченню їх озброєнням та військовою технікою.

Так, напередодні Дня захисника України відбулось вручення озброєння та військової техніки, і ми тоді отримали майже два танкових батальйони, батальйон на БМП, фактично батальйон на БТР-4, ряд іншої спеціальної техніки, розвідувальної техніки. Тоді ми отримали і "Онцили" (бойові броньовані машини "Oncilla" – польський варіант розробленої в Україні ББМ "Дозор" – ред.) і засоби радіоелектронної боротьби. Звичайно, що цього недостатньо, але все ж таки це такий суттєвий крок в забезпеченні і нарощуванні боєздатності Сухопутних військ.

Ну і зараз ми робимо все можливе для того, щоб підвищити рівень готовності наших екіпажів, розрахунків в майстерності володіння цим озброєнням та військовою технікою. Ми, знову ж таки, проводимо ряд експериментальних навчань, де ми удосконалюємо форми та методи комплексного застосування сил та засобів, які є в Сухопутних військах. І це комплексування стосується, в першу чергу, засобів вогневого ураження, безпілотних літальних апаратів, засобів автоматизації, засобів радіоелектронної боротьби – для того, щоб ми могли застосовувати все комплексно, по-перше, а по-друге – це значно підвищить ефективність застосування кожної з цих складових зокрема та в цілому. Це дає нам можливості більш ефективно виконувати бойові завдання.  

- Минулого року йшлось про плани будівництва ряду військових містечок для частин, які дислокувались у не до кінця придатних для їх розташування місцях – чи вдалось реалізувати плани, що зроблено, які плани на подальший розвиток казармено-житлового фонду?  

- Протягом 2020 року нам вдалося виконати ряд вагомих заходів стосовно покращення стану казармено-житлового фонду. Зокрема, було завершено будівництво 85 казарм поліпшеного планування для розміщення військовослужбовців військової служби за контрактом (із запланованих 127 казарм). Також було завершено будівництво та введено в експлуатацію 3 польові бази на 500 чол. (в Донецькій та Херсонській областях).

На сьогодні триває будівництво 30 об’єктів казармено-житлового фонду, які планується завершити та ввести в експлуатацію до кінця поточного року. Введення в експлуатацію цих об’єктів дозволить розмістити понад 3,5 тис. чол.

Крім того, на початку наступного року планується остаточне введення в експлуатацію на одному з центрів підготовки табірного містечка, в якому одразу може розташуватись механізована бригада в повному складі.

Наступного року планується основні зусилля зосередити на завершені виконання робіт з капітального ремонту об’єктів військової інфраструктури, що були розпочаті у 2019-2020 роках. 

Також керівництвом Сухопутних військ постійно здійснюється контроль за станом забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями. Нами завершено будівництво та введено в експлуатації 14 гуртожитків поліпшеного типу, що дає змогу розміщення військовослужбовців та членів їх сімей загальною чисельністю 1680 чоловік; також продовжується практика щодо забезпечення офіцерів штатно-посадовим житлом, в цьому році в Сухопутних військах їх забезпечено 48-ма квартирами.

Зрозуміло, що це крапля в морі тих потреб, які ми маємо, і тут нам, як і іншим видам Збройних сил, потрібна увага і допомога з боку держави. Бо питання соціальних гарантій військовослужбовців, найважливішою з яких є забезпечення військовослужбовців житлом, має бути пріоритетним, особливо – у державі, що воює. 

ПРО НЕОБХІДНІСТЬ КЕРОВАНОСТІ ВІЙСЬК ТА КОМПЛЕКСУВАННЯ ВСІХ НАЯВНИХ ЗАСОБІВ 

- Однією з переваг на полі бою може бути наявність та активне використання високорозвинених систем автоматизованого управління (АСУ) військами. Як наразі йдуть справи з розвитком та впровадженням АСУ у війську? Які тут перспективи?

- У першу чергу, що стосується тактичної ланки безпосередньо Сухопутних військ – нами ведуться роботи в рамках дослідницької роботи "Простір" (відпрацювання Автоматизованої системи тактичної ланки управління, в якій бере участь одеське підприємство ТОВ "Телекарт-Прилад" - ред.). Елементи цієї системи були перевірені під час батальйонних навчань з бойовою стрільбою на 235-му Міжвидовому центрі підготовки військових частин та підрозділів наприкінці листопада ц. р. Вони показали, що є певні проблеми. В той же час вони засвідчили і те, що іншої альтернативи цьому немає.

По-перше – збільшується кількість безпілотних літальних апаратів, які діють не лише в інтересах бригади, а навіть в рамках окремої батальйонної тактичної групи. В нас під час останніх навчань при виконанні завдань застосовувалось від 4 до 7 різних БПЛА, які здійснювали коригування вогню, проводили розвідку, дозволяли постійно надавати інформацію щодо обстановки на полі бою – таким чином командир батальйону був обізнаний стосовно того, що відбувається в смузі його відповідальності, як розвиваються події.

По-друге - цю інформацію треба об’єднати, довести безпосередньо до тих підрозділів, які здійснювали вогневе ураження. В першу чергу – це підрозділи артилерії.

Тому зрозуміло, що система управління військами тактичного рівня нам вкрай потрібна. І потрібна, як повітря.

Що стосується цих останніх випробувань, можу сказати, що був ряд проблем технічного характеру, однак ця перевірка показала, що роботи треба продовжувати, що треба нарощувати цю систему, удосконалювати і включати до її складу реальні елементи, які дозволяють надавати підтримку вироблення рішень в режимі реального часу.

Нами також наразі зосереджена увага і на проведенні іншої дослідницько-конструкторської роботи, що стосується створення програмно-апаратного комплексу АСУ оперативно-тактичної ланки управління – АСУ "Дзвін".

Також, продовжується переоснащення озброєння та військової техніки Сухопутних військ сучасними засобами зв’язку виробництва компаній Harris (УКХ радіостанції RF-7850, КХ радіостанції RF-7800, апаратура внутрішнього зв’язку та комутації RF-78001), Aselsan (УКХ радіостанції VRC-9661, апаратура внутрішнього зв’язку та комутації ICS-6680), Еверест Лімітед (телекомунікаційні комплекти ТК-1,ТК-2,ТК-3,ТК-4), Motorola (радіостанції DM4600, DР4400, DР4800, Либідь К2РБ та ретранслятори Либідь К2РТД), Датагруп (термінали супутникового зв’язку КА діапазону), Телекард-Прилад (апаратура внутрішнього зв’язку та комутації АВЗК-У).

Ми очікуємо, що повне переоснащення дасть нам можливість побудувати телекомунікаційну мережу зв’язку, яка забезпечить функціонування наших перспективних автоматизованих системи тактичної та оперативно – тактичної ланок управління. 

- Чи достатньо, на вашу думку, наразі потенціалу вітчизняних виробників для того, щоб самостійно створити таку систему, як, наприклад, АСУ тактичної ланки? 

- Я вважаю, що треба використовувати і всі можливості наших підприємств, які займаються створенням цих систем, і досвід, а також допомогу з боку наших іноземних партнерів.

На користь звернення за допомогою до наших партнерів є достатньо аргументів. Це занадто складана задача, і досвід наших партнерів показує, що вони пройшли достатньо складний та довгий шлях, а ми просто не маємо для цього часу. Нам необхідна ця система, нам необхідно автоматизувати усі Сухопутні війська і бойові частини – в першу чергу. Хто приймає швидше рішення, хто спроможний скоріше реагувати на зміни обстановки в ході бою – той досягає Перемоги. 

- Є свідчення того, що в ході конфлікту між Азербайджаном та Вірменією успіхи азербайджанського війська були не в останню чергу пов’язані із застосуванням турецької АСУ військами. З огляду на це запитання – чи є зацікавленість в партнерів України в тому, щоб поділитись з нами подібними надбаннями як з точки зору їх зацікавленості в тому, щоб ми ставали сильнішими в нашому протистоянні з РФ, так і з точки зору швидшого досягнення повної нашої взаємосумісності з Альянсом? 

- Ми сподіваємось на це. Зрозуміло, що вони не будуть передавати те, що використовується ними зараз для власних цілей (найновіші подібні системи – ред.), але, скажімо, основу, або платформу з можливістю адаптації під наші національні інтереси, наші національні особливості, я думаю, що вони нам нададуть.

Ну і досвід Азербайджану свідчить про те, що ЗС Азербайджану були забезпечені саме турецькою системою управління. Без подібної системи ЗС Азербайджану було б дуже важко досягти отриманого результату, а також використовувати з достатньо високою ефективністю та комплексувати різну кількість БПЛА, які там були (і ударні, і розвідувальні) і, власне, для нанесення ударів за допомогою ракет і плануючих бомб та коригувати вогонь артилерії і ракетних  військ. Система управління дозволяла зводити в єдине інформаційне поле розвідувальну інформацію, отриману з різних джерел та різними шляхами, та в режимі реального часу використовувати її для планування вогневого ураження та бойових дій в цілому.

Це наразі необхідно і нам – звести інформацію, що отримується за допомогою усіх видів розвідки, здійснити її узагальнення та видавати вже загальну картину командирам для прийняття необхідних рішень. 

ПРО ВИСНОВКИ З АЗЕРБАЙДЖАНСЬКО-ВІРМЕНСЬКОГО КОНФЛІКТУ, КОРИСНІ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ УКРАЇНИ 

- Якщо вже ми вчергове звернулись до теми азербайджансько-вірменського конфлікту, давайте більш детально торкнемось цієї теми. У Сухопутних військах Збройних сил України проведено велику роботу по аналізу конфлікту між Азербайджаном та Вірменією. Чи можете поділитись тим, які зроблені з цього висновки, що можуть бути корисними для Збройних сил в цілому та СВ ЗСУ зокрема? 

- У середині листопада ц. р. ми провели триденну конференцію з керівним складом Сухопутних військ Збройних Сил України, органів військового управління, вищих військових навчальних закладів по вивченню уроків азербайджансько-вірменського конфлікту і, виходячи з проведеного аналізу дій сторін, зробили для себе ряд висновків.

По перше – наразі нам необхідна сучасна система управління – про що ми щойно говорили. Кардинальне збільшення на полі бою сучасних систем розвідки, безпілотних літальних апаратів, роботизованих систем, а також значне підвищення їх можливостей, формує вкрай високі вимоги, як до систем передачі даних, так і до систем їх обробки та автоматизації вироблення управлінських рішень. Ми бачимо, як наразі збільшилась, наприклад, роль безпілотних літальних апаратів на полі бою, з огляду на їх розвиток і можливості їх використовувати і в ударному варіанті, і в розвідувальному варіанті, а також як складову частину артилерії для ведення коригування вогню ракетних та артилерійських систем. І це лише маленький приклад того, як поява нових технологій змінює можливості на полі бою і підвищує вимоги до швидкості обробки інформації та прийняття управлінських рішень.

По друге – в зв’язку з зазначеним вище значно зросла роль засобів протиповітряної оборони. Якщо б вірменська сторона мала сучасні засоби ППО – це з одного боку, а з  іншого якщо би вона створила комплексну ешелоновану систему протиповітряної оборони, то результати могли би бути іншими, як в плані втрат та збереження життя своїх військовослужбовців, так і в плані забезпечення боєздатності підрозділів. З огляду на це, ми вкрай потребуємо удосконалення нашої системи ППО військ. 

По-третє – цей конфлікт показав і значне зростання ролі засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Цей фактор треба враховувати та робити відповідні висновки також.

Ну і насамкінець - проведений аналіз показує, що все це - і засоби розвідки, і засоби ППО, і засоби РЕБ, і ударні засоби повинні використовуватись комплексно. Все це повинно бути об’єднано єдиною системою управління – ми повсякчас до цього повертаємось... І всі ці засоби повинні доповнювати одне одного для того, щоб максимально збільшити ефективність виконання бойових завдань.

- Чи були зроблені якісь висновки, щодо тактики застосування підрозділів в сучасних умовах і тих помилок, які були допущені сторонами конфлікту? 

- З огляду на специфіку регіону, де велись бойові дії, а також на ту інформацію, яку ми отримали, ми знаємо, що там, де проводились бойові дії на рівнинній місцевості, значні втрати були з боку сторін під час ведення наступу – в першу чергу на мінно-вибухових загородженнях. Там було втрачено велику кількість бойової техніки. І з цим також треба щось робити, змінювати тактику, комплексувати засоби і т. і.

Там, де була гірська місцевість, важкопрохідна, там зростала роль спеціально підготовлених підрозділів, зокрема і сил спеціальних операцій. Там діяли штурмові групи, і діяли вони при підтримці з повітря, були забезпечені розвідувальною інформацією в онлайн-режимі. І, звичайно, вони діяли там автономно і були підготовлені, і могли виходити і у фланг, і в тил, що, в принципі, знову ж таки сприяло успіху. Цей досвід також треба переймати та впроваджувати у себе.

Можливість ураження на всю глибину бойових порядків – це також є одним з факторів, на врахування якого наштовхує аналіз цього конфлікту. Практика показала, що навіть у глибокому тилу не можна розслаблятися і нехтувати засобами маскування.

З огляду на це слід приділяти більше уваги ролі фортифікаційних споруд, інженерного обладнання рубежів, позицій. Ми бачили, що перші дні вірменська сторона достатньо стійко утримувала перший рубіж, який був гарно обладнаний у інженерному відношенні, але, поряд з цим, коли вони опинились ізольованими, і особливо, коли завдавалися удари по резервах, вони були вимушені залишити позиції через те, що не мали підкріплень, не мали забезпечення озброєнням та боєприпасами, які там витрачались в ході ведення бойових дій. Ну а далі вже ми бачили, що ці події почали розвиватись достатньо швидко і негативно для вірменської сторони – в плані того, що там, де рубежі були не підготовлені, їх фактично неможливо було утримати.

Крім того, слід відзначити і підвищення ролі інформаційного забезпечення проведення операції. Проведений аналіз цього конфлікту також в чергове засвідчив, що це важлива складова будь-яких бойових дій. Активне інформаційне супроводження дій військ в позитивному контексті створювало перевагу, стимулювало і своє населення, і свої війська. З іншого боку, активні заходи з дезінформування негативно впливали на дії противної сторони, сприяли дезорієнтації військ, формуванню панічних настроїв серед військових та цивільного населення, що, насамкінець, і сприяло кінцевому для сторін цього конфлікту результату.

Підсумовуючи все сказане по цій темі, хочу зазначити, що за результатами аналізу ходу операцій та результатів азербайджансько-вірменського конфлікту ми вважаємо за доцільне продовжити нарощування оснащення Збройних Сил України безпілотними авіаційними комплексами (БпАК), у тому числі в ударному варіанті.

Необхідно вдосконалювати не лише тактику і форми їх застосування, а і взаємодію таких підрозділів з механізованими військами, ракетними військами і артилерією, Силами спеціальних операцій. БпАК повинні використовуватися як для ведення розвідки та цілевказання, так і для нанесення ураження противнику та оцінювання його результатів. І, якщо проблема оснащення Збройних сил України оперативно-тактичними БпАК знаходить вирішення за рахунок закупівлі та налагодження виробництва турецьких комплексів Bayraktar TB2, що вправно показали себе в ході азербайджансько-вірменського та ряду інших конфліктів, то проблема оснащення підрозділів тактичної ланки Сухопутних військ України сучасними розвідувально-ударними безпілотними комплексами ще очікує на своє рішення. Ми маємо ряд думок з цього приводу і вже висунули відповідні пропозиції.

Водночас ми також повинні підвищувати власні спроможності щодо протидії БпАК противника, зокрема, шляхом переозброєння на сучасні засоби ППО та радіоелектронної боротьби, що здатні ефективно боротися з безпілотниками.

Крім того, необхідно належним чином маскувати техніку та озброєння, позиції військ, використовувати підземні споруди і укриття, обладнувати хибні позиції, макети техніки, а це ставить питання забезпечення військ необхідними інженерними засобами та розвиток системи інженерного забезпечення дій військ в цілому.

Також необхідно розвивати спроможності щодо ведення бойових дій в особливих умовах, зокрема, враховуючи умови Сходу України – в умовах щільної урбанізованої забудови. А для цього треба адаптувати оснащення військ – за рахунок впровадження нових, сучасних систем ОВТ, в тому числі роботизованих, здійснити перехід на використання високоточних ударних систем, забезпечити підвищення ефективності дій військ за рахунок поліпшення їх керованості, забезпеченості розвідувальною інформацією, що має надходити в режимі реального часу. Ну і треба, як ми говорили раніше, забезпечити ефективне комплексування всіх наявних засобів для досягнення максимально можливого синергетичного ефекту їх спільного використання.

Особливу увагу маємо звернути на інформаційну боротьбу, захист від інформаційного впливу противника, які повинні вестися постійно, а також – на роботу органів цивільно-військового співробітництва, роль яких в наших конкретних умовах може бути однією з визначальних.

ПРО ПРАКТИЧНЕ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ЧУЖОГО ДОСВІДУ ТА ПЛАНИ ЩОДО ПЕРЕОЗБРОЄННЯ  

- По висновках, які були зроблені з аналізу азербайджансько-вірменського конфлікту, в Сухопутних військах вже було проведено дослідницьке навчання комплексного застосування сил та засобів, в тому числі із залученням БПЛА, коли були зімітовані всі умови реального сучасного загальновійськового бою – включно з активним застосуванням засобів РЕБ. Якими є висновки з цього заняття? 

- Висновки такі. По-перше – ми перевірили можливість використання різних типів безпілотних літальних апаратів для виконання розвідувальних завдань і забезпечення коригування вогню артилерії в умовах ефективної протидії засобів радіоелектронної боротьби. Ну і деякі безпілотні літальні апарати та комплекси не змогли підтвердити ті характеристики, які заявляли виробники і, відповідно, не змогли ефективно використовуватись і, як наслідок, забезпечити виконання бойових завдань в умовах сильної протидії засобів радіоелектронної боротьби.

Ми також перевірили і різні системи радіоелектронної боротьби, які використовуються у нас в Збройних силах і також побачили їх переваги та недоліки. Крім того, ми розібрались з особливостями їх застосування для підвищення бойових можливостей. Це було корисне навчання, і ми в подальшому продовжимо цю практику.

Слід зазначити, що це заняття ми провели в умовах, коли зараз формується Державне оборонне замовлення і висновки з нього дали нам підстави внести обґрунтовані пропозиції. Нам це було потрібно для того, щоб визначитись з тим, що треба закупати, а від чого ми можемо відмовитись.

Ми, наприклад, зрозуміли, що в нас є безпілотні комплекси, які мають перспективу – це особливо ті, що були вже значно модернізовані по підсумках експлуатації у військах та досвіду бойового застосування, або нові моделі, які були щойно прийняті на озброєння вже з урахування потреб сучасного поля бою. А є ті моделі або типи БПЛА, які використовуються вже деякий час і які наразі вже не відповідають рівню розвитку систем протидії безпілотним літальним апаратам і потребують або суттєвої модернізації, або заміни на більш досконалі системи. 

- Якому озброєнню в процесі переозброєння СВ ЗСУ надається пріоритетна увага? 

- Хочу зазначити, що, на сьогоднішній день рівень укомплектованості основними зразками ракетно-артилерійського та бронетанкового озброєння військових частин Сухопутних військ Збройних Сил України складає понад 90%. Автомобільною технікою військові частини менш укомплектовані.

Проте, цей рівень дозволяє військовим частинам виконувати завдання за призначенням.

Переважна більшість наших озброєння та військової техніки розроблені і виготовлені у 70-80 роках минулого століття. Зазначена техніка протягом останніх років була відремонтована на підприємствах України з модернізацією окремих елементів, вузлів та агрегатів. 

Крім того, протягом останніх років в інтересах Сухопутних військ Збройних Сил України було прийнято на озброєння та допущено до експлуатації велику кількість озброєння та військової техніки.

Надходження новітніх або модернізованих зразків ОВТ до Сухопутних військ дало змогу здійснити доукомплектування військових частин (підрозділів) та дозволило їм якісно виконувати визначені завдання за призначенням.

Слід зазначити, що на досягнутому ми не зупиняємося, наразі відкрито та проводяться ряд дослідно-конструкторських робіт щодо розробки нових зразків озброєння та військової техніки, що відповідають умовам сучасного бою.

Хочу наголосити, що і в процесі переозброєння Сухопутних військ нами надається пріоритет саме новітнім зразкам вітчизняного виробництва.

Якщо говорити про механізовані та танкові війська, то це зразки бронетанкового озброєння і військової техніки типу БМП з дистанційно-керованим бойовим модулем, БТР-4Е, Т-64 "Краб", БМПВ (бойова машина піхоти важка) або їх аналоги; автомобільної техніки - типу МАЗ-Богдан (Богдан-2251, МАЗ-5316, МАЗ-6317) або їх аналогам та бойовим броньованим машинам типу "Онцила", "Козак", "Новатор", "Варта".

Для оснащення ракетних військ та артилерії ми робимо ставку на вироби типу "Вільха"; "Верба/1", "Зоопарк-3", "Положеніє-2", "Стугна-П", "Корсар".

Для удосконалення протиповітряної оборони ми плануємо закупати модернізовані зразки типу БМ ЗРК "Оса-АКМ" ("Бджола-2"), ЗСУ "Шилка", ПЗРК "Ігла-1" ("Колібрі").

Військові частини армійської авіації й надалі поповнюватимуться вертольотами типу Ми-24П/Ми-21ПУ-1 та Ми-8МТВ/Ми-8МТВ-МСБ-1.

Частини РЕБ підсилюються комплексами радіоелектронної бороьби з БПлА "Буковель-АД", станціями перешкод КХ радіозв’язку Р-330КВ1М, Р-330УВ1М (Р-330УВ2М); станціями перешкод УКХ радіозв’язку Р-330TRC; комплексами радіо-радіотехнічного контролю "Діаграма", засобами протидії БПлА "EDM4S-UA". 

- Яким чином Сухопутні війська беруть участь у формуванні вимог до ОВТ, засобів забезпечення та спорядження, що мають надходити на їх постачання? Чи передбачається можливість впливати на формування Державного оборонного замовлення? 

- На сьогодні Сухопутні війська ЗС України беруть активну участь у формуванні вимог до озброєння та військової техніки, засобів забезпечення та спорядження.

За результатами проведеного аналізу, досвіду застосування військ (сил) в ході ведення операції Об’єднаних сил формуються оперативно-тактичні вимоги до сучасних зразків озброєння та військової техніки, засобів забезпечення та спорядження, які б дозволяли бойовим підрозділам застосовувати новітні форми та способи бойових дій. В подальшому, на основі вказаних оперативно-тактичних вимог, відкриваються дослідно-конструкторські роботи на розробку, або модернізацію того чи іншого зразка озброєння та військової техніки.

Наразі триває робота щодо формування Державного оборонного замовлення на 2021 рік, і Командування Сухопутних військ Збройних Сил України подає пропозиції на закупівлю необхідного озброєння та військової техніки, військового майна для потреб Сухопутних військ.

Крім того, хочу наголосити, що представники Сухопутних військ безпосередньо беруть участь у порівняльних випробуваннях, за результатами яких проводиться аналіз тактико-технічних характеристик зразків ОВТ та приймаються рішення щодо можливості прийняття зразків ОВТ на озброєння.

Також в Командуванні Сухопутних військ в рамках формування національної програми "Солдат майбутнього" формуються вимоги до комплексу бойового екіпірування військовослужбовця ЗС України.

Хочу зазначити, що на сьогодні спільними зусиллями зі структурними підрозділами Генерального штабу ЗС України та Міністерства оборони України проведено велику роботу по впровадженню у війська нових зразків озброєння, та спорядження.

Зокрема, була прийнята на озброєння міна сигнальна звуко-світлова СМ-У та сигнальна міна СМ-Ш, ручна димова граната РДГ-55, фільтруючі загальновійськові протигази ФП-М95У, ФП-М05У та дозиметр ДКГ-21.

Також було проведено експериментальне випробування та прийнято на забезпечення засоби індивідуального захисту (жилети та шоломи кевларові).  Наразі триває робота щодо прийняття на забезпечення "Бронежилету модульного" та здійснюється експериментальне випробування чохлів для зброї та рюкзаків рейдових для снайперів.

До комплексу бойового екіпірування включено модифіковану навігаційну апаратуру споживачів супутникових навігаційних систем СН-3003М "Базальт", радіостанцію транкінгового зв’язку типу MOTOROLA DP-4800.

Крім того, були прийняті на забезпечення предмети обмундирування бойового єдиного комплекту військовослужбовців СВ, медична аптечка військовослужбовця, ліхтар кишеньковий та лопата піхотна складна.

Тож ми не стоїмо на місці.

Завершуючи цю тему, вважаю за необхідне наголосити на тому, що в справі забезпечення військ сучасними озброєнням та військовою технікою, а також засобами екіпірування ми повинні надавати перевагу вітчизняним підприємствам оборонно-промислового комплексу, і в першу чергу тим, що мають високий рівень виробничих можливостей. Однак по окремих напрямках переозброєння без звернення до кращих іноземних зразків, що виробляються в країнах з числа наших партнерів, не обійтись.

ПРО РЕФОРМИ, ПЕРЕХІД НА СТАНДАРТИ НАТО ТА ТЕ, ЯКОГО ПРОГРЕСУ В ЦЬОМУ ДОСЯГЛИ СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА 

- Як наразі Сухопутні виконують раніше намічені плани по переходу на стандарти НАТО?

- Один із основних пріоритетів розвитку Сухопутних військ – членство в НАТО. Відтак, на сьогодні тривають організаційні заходи реформування за принципами та побудовою, прийнятою в арміях країн-членів Альянсу. Перехід органів військового управління на структуру НАТО – один із важливих елементів масштабних змін, які сьогодні реалізуються у війську.

І у нас наразі продовжується процес стандартизації – в ході чого усі процедури вкладаються в певні стандарти. Це і стандарти підготовки, і стандарти, які стосуються застосування, це і стандартні процедури роботи оперативних штабів.

Ми перейшли на процес та порядок планування відповідно до тих критеріїв, які встановлені в країнах-членах НАТО.

Ми перейшли повністю (усі Сухопутні війська) на так звану Граунд- структуру (або G-структуру) – це для органів військового управління та S-структуру для наших механізованих та танкових бригад. Цей процес завершений, і зараз йде удосконалення та організація взаємодії і управління у створенні цих вертикалей, а також йде апробація самого порядку управління в нових організаційних структурах.

Слід зазначити, що наразі алгоритм роботи командирів та штабів СВ ЗС України, а також командирів та штабів в підрозділах країн-членів НАТО є однаковим і значно відрізняється від того алгоритму, який існував в радянській системі управління, і донедавна - в українському війську.

Цей процес абсолютно відповідає всім тим стандартам, що застосовуються в країнах-членах НАТО. Це значно полегшує взаємодію при виконанні спільних бойових завдань. Цей процес продовжується, і наші зусилля на цьому напрямку будуть лише нарощуватись.

- За вашою суб’єктивною оцінкою, наскільки ще довго триватиме процес досягнення повної сумісності підрозділів СВ ЗСУ з підрозділами країн-членів НАТО?

- Це процес постійний. Ми знаємо, що навіть деякі країни, які вже давно є членами НАТО і беруть участь, як в спільних операціях, так і в різного роду миротворчих місіях, вони всі постійно займаються удосконаленням питань взаємосумісності – це постійна робота. Слід зазначити, що ми вже тут не новачки. Наразі в нас йде нормальний процес постійної підготовки з огляду на те, що багато взаємосумісності не буває...

З іншого боку, я розумію, що в нас теж є ряд надбань, які отримані під час проведення Операції Об’єднаних сил, в ході інтенсивних бойових дій під час Антитерористичної операції, які також були нами удосконалені протягом нашого тривалого досвіду протистояння російській агресії. І ми також не повинні втрачати набуте і занадто ускладнювати порядок роботи наших штабів там, де його просто не можна ускладнювати. Тому що в основі повинна бути економія часу для прийняття рішень і надання достатнього часу для того, щоб могли підготуватись до виконання завдань підрозділи та частини.

Також хочу наголосити, що нас є підрозділи, які сертифіковані в НАТО, і вони постійно беруть участь в оцінці планування.

Так, у 2020 році рота РХБЗ, інженерно-саперна рота були оцінені як “боєготові” під час самооцінки НАТО 2-го рівня, перед цим у 2019 році вони були оцінені як “взаємосумісні” під час оцінки НАТО 1-го рівня. Проведення оцінки НАТО 2-го рівня цих підрозділів заплановано і на 2021 рік.

Ми будемо продовжувати цей процес. І в наступному році ми плануємо збільшити кількість підрозділів, що сертифіковані в НАТО. Це як штабні підрозділи, так і лінійні частини. Це є результатом комплексного підходу – вагома роль тут і інструкторів з числа військовослужбовців країн-членів НАТО, які працюють в Україні у складі чотирьох тренувальних місій, і спільних з нашими партнерами навчань, і планової роботи Командування СВ ЗСУ. 

ПРО СВЯТКОВЕ 

- Що хотіли б побажати своїм підлеглим напередодні професійного свята?

- Я хотів би подякувати всім військовослужбовцям та службовцям Сухопутних військ Збройних сил України за те, що вони гідно, на високому рівні та з високою якістю щоденно виконують поставлені завдання, не зважаючи на те, чи знаходяться вони в районі проведення Операції об’єднаних сил, чи знаходяться на полігонах, чи прибули після виконання завдань і займаються підготовкою до наступних ротацій.

Я також пишаюсь тим, що мені випала честь командувати найчисельнішим видом Збройних сил України.

Я хочу всім побажати лише міцного здоров’я, лише того, щоби всі були щасливі, сімейного благополуччя, ну і, звичайно, успішного виконання поставлених бойових і навчально-бойових завдань, і щоби всі військовослужбовці, які виконують завдання в районі проведення Операції об’єднаних сил повернулись дому живими та неушкодженими. Це я вважаю за основний пріоритет моєї діяльності.

Слава Україні! Героям слава! І вічна пам'ять тим, хто поліг за Свободу і Незалежність України...  

- Дякую вам, пане Командувачу, за цікаву та змістовну розмову! Хочу привітати вас особисто та весь особовий склад Сухопутних військ Збройних сил України з професійним військовим святом і побажати Божого захисту, удачі та наснаги в справі захисту Батьківщини!

Валерій Рябих,  Defense Express, спеціально для Укрінформу.