В Україні розробили доктрину Військово-морських сил
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міноборони.
«Доктрина є ключовим документом у військово-морській сфері, розроблена з використанням досвіду країн-членів і країн-партнерів НАТО та застосовується під час розроблення доктринальних публікацій стосовно підготовки та застосування сил (військ) сил оборони, зокрема ВМС ЗС України, у тому числі в спільних діях з військовими частинами інших видів та окремих родів сил та військ ЗС України, підрозділами інших складових сил оборони», - йдеться в повідомленні.
Як зазначив командувач ВМС контрадмірал Олексій Неїжпапа, в умовах агресії з боку Російської Федерації, яка має на меті повернути Україну до своєї сфери впливу, в умовах тимчасової окупації Автономної Республіки Крим, активної діяльності Чорноморського флоту РФ на морських комунікаціях у виключній морській економічній зоні України перед керівництвом держави постало чимало питань, передусім щодо забезпечення національної безпеки з морського напрямку.
«Майбутнє України як суверенної держави прямо залежить від спроможності вільно використовувати море в рамках міжнародного права, дотримання якого у Чорноморському регіоні можуть забезпечити насамперед країни-члени НАТО та безпосередньо саме членство України в Північноатлантичному альянсі. У червні 2020 року НАТО визнало Україну партнером з розширеними можливостями, що стало не тільки потужним кроком до майбутнього членства України в Північноатлантичному альянсі, а й поклало на нашу країну зобов’язання щодо чіткої визначеності в наших амбіціях та баченні розбудови морського безпекового напрямку, що є окремим питанням, яке розглядається у представленому документі», - відзначив командувач.
Як зазначається, Доктрина є сукупністю положень про основи застосування, призначення та роль ВМС в захисті інтересів України на морі та базується на положеннях законів України, стратегії національної безпеки України, Воєнної доктрини України (Стратегії воєнної безпеки України), Доктрини застосування сил оборони держави, Морської доктрини України, ввібравши висновки з досвіду застосування Збройних сил України під час відсічі збройної агресії Російської Федерації, досвіду застосування військових флотів іноземних держав у мирний час, кризових ситуаціях та воєнних конфліктах.
В Міноборони відзначили, що Доктрина передусім висвітлює питання оперативно-стратегічного рівня. Тактичні питання свідомо залишені за рамками публікації, оскільки їх розкриття та всебічне висвітлення передбачено низкою інших доктринальних документів. Таким чином, Доктрина передбачає її застосування особовим складом органів військового управління, з’єднань і частин ВМС України, науково-педагогічними та науковим працівниками наукових установ і вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців в інтересах ВМС.
Важливу роль у доктрині приділено висвітленню питань історичного підґрунтя формування сучасних Військово-морських сил України. Враховується досвід застосування ВМС в безпекових операціях та в умовах кризової ситуації, розповідається про стратегічні виклики та загрози, що окреслюють майбутнє Військово-Морських сил України, зокрема ефективну протидію гібридним діям на морі.
В пресслужбі підкреслили, що у документі сфокусовано увагу на перспективних напрямах розвитку озброєння та військової техніки ВМС.
Так, основними напрямами розвитку морської компоненти ЗСУ на довгостроковий період мають стати нарощення корабельного складу шляхом будівництва (закупівлі або отримання коштом міжнародної технічної допомоги) нового та модернізації наявного корабельного складу. Йдеться про ракетні катери нового покоління, десантні кораблі різних класів, кораблі й катери патрульного класу для охорони територіального моря та виключної (морської) економічної зони, безекіпажні підводні апарати різного призначення та нові типи суден забезпечення різного призначення.
Важливим є проведення модернізації та планових ремонтів бойових кораблів, катерів та суден забезпечення, що перебувають у складі ВМС України. Актуальним питанням є відродження підводних і мінно-тральних сил флоту, будівництво нових мінно-тральних кораблів та малих підводних човнів.
Крім того, для посилення оборонних спроможностей потрібно створення Єдиної системи висвітлення морської обстановки шляхом формування системи берегового спостереження за надводною обстановкою, висвітлення підводної обстановки та забезпечення технічної можливості доведення інформації про неї до всіх користувачів сектору безпеки та оборони в реальному часі, інтеграція їх до Єдиної автоматизованої системи управління Збройних сил.
Пріоритетом у напрямку берегової компоненти ВМС, відзначили розробники доктрини, повинно стати оснащення берегових військових частин (підрозділів) новітніми зразками озброєння, зокрема — береговими ракетними комплексами наземного базування «Нептун» з протикорабельними ракетами Р-360 та реактивними системами залпового вогню калібру 122 мм «Верба» та самохідними артилерійськими установками калібру 155 мм «Богдана».
Зазначається, що вкрай важливим є розвиток авіаційної компоненти. Насамперед забезпечення льотної придатності й модернізація наявного парку літальних апаратів з метою підвищення їхньої ефективності та продовження експлуатації, розроблення нового вітчизняного патрульного літака. Актуальним є оновлення парку літальних апаратів шляхом придбання спеціалізованих вертольотів, насамперед вітчизняної розробки та виробництва. А також оснащення військових частин (підрозділів) ВМС розвідувальними безпілотними авіаційними комплексами тактичного та оперативно-тактичного рівня.
В Міноборони підсумували, що ВМС України повинні будуватися з урахуванням сучасних і перспективних підходів до створення й розвитку військово-морської сили держави з використанням перспективних концепцій і технологій. Вони повинні мати у своєму складі всі необхідні компоненти родів сил і військ для створення угруповань у всіх районах, які мають відмінності у воєнно-географічних умовах.
